Філологічні науки/ 6. Актуальні проблеми перекладу

К.п.н. Желуденко М.О., Сабітова А.П.

Національний авіаційний університет, м. Київ, Україна

«Фальшиві друзі» перекладача: особливості вживання та перекладу

«Фальшивими друзями» перекладача, або міжмовними омонімами, називаються пари слів різних мов, що частково збігаються у плані вираження, але значно розходяться у плані змісту (напр., нім. die Anekdote «історичний випадок», а не «анекдот»; нім. die Kompanie «рота», а не «компанія»; нім. die Schar «натовп», «стовпотворіння», «військовий відділ СС», а не «шар»; англ. аlso «також» та нім. also «отже»; укр. неділя та рос. неделя). Це означає, що, маючи подібний морфемний склад, ці слова різко відрізняються своєю семантикою і спричиняють помилки у перекладі, яких легко може допуститися недосвідчений перекладач.

Перша спроба лексикографічного опису «фальшивих друзів перекладача» була в роботі Е. Мовільона 1747 року. У 1788 р. в м. Зальцбурзі вийшов лексикографічний нарис А. Портітора, який стосувався «фальшивих друзів перекладача» французької та німецької мов.

Вивченню проблеми «фальшивих друзів» перекладача присвячені дослідження Ю.С. Маслова, Е.Ф. Скороходько, Р.А, Будагова, Д.С. Лотте, В.В. Акуленко, В.В. Дубічинського, Т.Р. Кияка, А.В. Капуша, Л.І. Морошану та ін..

До «фальшивих друзів» перекладача відносять інтернаціоналізми, лексикалізовані форми множини та пароніми. При цьому серед перших розрізняють: а) справжні (повні) інтернаціоналізми, семантичні структури яких є абсолютно тотожними у різних мовах; б) часткові інтернаціоналізми, значення яких лише частково збігаються у різних мовах; в) псевдоінтернаціоналізми, що не мають подібних значень взагалі. Якщо слова першої групи не становлять небезпеки помилкового перекладу, то слова другої і третьої груп можуть легко ввести в оману і спотворити переклад внаслідок свого неправильного перекладу.

Дослідивши погляди різних науковців (Р.А. Будагов, В.В. Дубічинський, Т.Р. Кияк, В.Н. Коміссаров, Л.І. Морошану, Е.Ф. Скороходько, ), визначемо основні причини, що зумовлюють появу «фальшивих друзів перекладача»: 1) незалежний розвиток мов, внаслідок якого слово може мати різні значення у споріднених мовах, що походять від одного кореня; 2) зміна значення внаслідок запозичення з метою номінації нового поняття, що немає лексичного аналогу у тій чи іншій мові; 3) паралельне запозичення, коли дві мови запозичують слова із третьої мови у різних значеннях; 4) використання однакових слів у різних мовах при утворенні термінів шляхом переносу назви; 5) асоціації первинного значення зі схожими ознаками різних об'єктів термінування; 6) надання переваги в різних мовах різним сторонам змістової структури міжнародних термінів.

Перекладач, який погано орієнтується в іноземній мові, може значно спотворити зміст оригіналу через свою неуважність. Наявність одного або кількох спільних значень слів різних мов, що мають подібну звукову форму, призводить до механічного перенесення й інших значень слова рідної мови на іноземне слово, що майже позбавлене такого значення. Наприклад, вивчаючи німецьку мову, легко неправильно перенести на німецьке слово die Garderobe значення «шафа для одягу» з української мови, і, навпаки, вивчаючи українську можна помилково надати українському слову «гардероб» значення «убиральня актора», «вішалка для верхнього одягу», що є характерними для німецького слова. Причина такої плутанини полягає у тому, що говорячи на двох вищезгаданих мовах, людина тримає у пам’яті два спільних значення цих слів: «роздягальня» та «вся одежа, яку носить окрема людина».

Проблему міжмовних омонімів слід розглядати в теоретичному та практичному аспектах. Теоретичний полягає в дослідженні явища міжмовних омонімів в рамках мовознавства, а також методики вивчення й навчання мови. Практичний аспект – це правильний переклад «фальшивих друзів» перекладача для забезпечення якісного спілкування, який потребує вивчення результатів перекладацького процесу, а також знання типів відповідностей та правил їх застосування.

Література:

1.Англо-русский и русско-английский словарь «ложных друзей переводчика» // Под ред. В.В. Акуленко. – М. : Сов. энциклопедия, 1969. – 383 с.

2.Готлиб, К.Г.М. Немецко-русский и русско-немецкий словарь «ложных друзей переводчика» / К.Г.М. Готлиб. – М. : Сов. энциклопедия, 1972. – 448 с.

3.Дубичинский, В.В. Национально-культурные особенности: интернациональной лексики русского языка : автореф. дис. … канд. філол.наук / В.В. Дубичинский. – М. Изд-во МГУ, 1989. – 16 с.

4. Карабан, О.В. Попередження інтерференції мови оригіналу в перекладі / Карабан О.В., Колодій Б.М., Кузьміна К.А. – Вінниця: Нова, 2003. –208 с.

5.Кияк, Т.Р. «Фальшиві друзі перекладача» як проблема міжкультурної комунікації / Т.Р. Кияк // Наукові записки. – Випуск 89 (1). – Серія: Філологічні науки (мовознавство). – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2010. – С. 17-20.

6. Кочерган, М. Словник російсько-українських міжмовних омонімів / М. Кочерган. – К. : Академія, 1997. – 399 с.

7. Опельбаум Е.В. Восточнославянские лексические элементы в немецком языке / Е.В. Опельбаум . – К. : Наукова думка, 1971 . – 271 с.

8. Федоров, А.В. Основы общей теории перевода / А.В. Федоров. – М.: Высшая школа, 1983. – 304 с.

9. Шахрай, О.Б. Ложные друзья переводчика / О.Б. Шахрай // Вопросы языкознания. – 1955. - № 2. – С. 107-111.

Желуденко Марина Олександрівна

Національний авіаційний університет, м. Київ

К.п.н., доцент кафедри іноземної філології

т.д. 8-044-484-55-90

т.м. 8-096-548-45-82

адреса для листування:

Желуденко Марина Олександрівна

вул. Багговутівська 29, кв. 10

м.Київ 04107

Сабітова Алла Павлівна

Національний авіаційний університет, м. Київ

викладач кафедри іноземної філології