Филологические науки/6.Актуальные проблемы перевода

Кравець К.Ю.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна

Лексика з екології як об’єкт перекладу: теоретичний та методологічний аспекти
 

Лексика з екології є особливою лексико-семантичною підсистемою мови, до якої належить ядерна екологічна термінологія (концептуальні одиниці), периферійна (поліфункціональна суміжна термінологія) – лексико-фразеологічні одиниці з інших терміносфер, що використовуються у сфері екології, а також шар нетермінологічної (загальновживаної) лексики англійської мови, яка обслуговує тематичну сферу екології [1, c.4]. Екологічну терміносистему мови визначають такі критерії:

· цілісність – її складові компоненти об’єднані структурно, семантично і функціонально;

· структурність – одиниці терміносистеми є структурованими;

· взаємозалежність – у ній поєднуються складові елементи досліджуваної терміносистеми, споріднених галузевих терміносистем, загальної терміносистеми української мови та терміносистем інших мов;

· динамічність – сформована терміносистема характеризується рухливістю: змінюється кількість її складників, їхня якість, система взаємовідношень; окресленість – вказує на чітку межу з іншими терміносистемами, визначаючи специфіку окремої галузі людського життя, якій вона слугує;

· відкритість – становить складну відкриту своєрідну комбінацію понять і термінів, що залучаються з інших, не обов’язково споріднених між собою термінологій [3, c.10].

Зазвичай лексика з екології включає:

1) екологічні терміни (habitat, dew point, neritic zone, вогнестійкість, метабіоз, ґрунтотворний процес);

2) екологічні реалії (Yellow Stone, National Park, Good Friday, еarthquake, Alaska, oil spill, Зелена Книга, НАЕК „Енергоатом”);

3) екологічні символи, які з погляду національно-культурної зумовленості можуть бути моноетнічними/етноспецифічними (Three Male Island accident, аварія на Чорнобильській АЕС) і поліетнічними/глобальними (nuclear winter, озонова діра).

4) екологічні терміни-концепти (rehabilitation, екобаланс).

Найлегшими для перекладу є екологічні терміни, тому що вони досить швидко набувають статусу інтернаціональних і/чи кодифікуються, а отже одержують прямі відповідники. При перекладі екологічних реалій і екологічних символів головним завданням є збереження їх понятійного компоненту, з одного боку, та їх етноспецифіки (включаючи символічність), з іншого боку.

Окрему групу одиниць лексики з екології складають екологічні терміни-концепти, які розглядаються як трикомпонентні утворення, що містять у собі фактуальний, ціннісний та образний елементи [2, c.75].

Семантичний аналіз дозволяє розподілити лексику з екології за трьома тематичними зонами:

1) природно-орієнтованою (biosphere, biodiversity, екосистема, природний відбір);

2) техно-орієнтованою (technosphere, manufacture, атомна енергетика, техногенна аварія);

3) соціально-орієнтованою (anthrosphere, sustainable development, екополітика, екологічна свідомість).

Зазвичай в техно-орієнтованій тематичній зоні переважають терміни. У зоні природно-орієнтованій, поряд з термінами, зростає й частотність реалій. У соціально-орієнтованій тематичній зоні збільшуються частотність і значимість символів, причому символізуються насамперед ті лексеми, які позначають екологічні загрози або негативні екологічні ситуації, що вже склалися. Крім того, саме в даній тематичній зоні екологічні терміни-концепти змінюють статус власне термінів на статус лінгвоконцептів. Соціально-орієнтовані співвідносяться переважно з неспеціальними текстами з екології й мають найбільшу контекстуальну залежність. Природно-орієнтованим одиницям лексики з екології належить проміжне становище [4, c.241].

Отже, домінування певних видів лексики з екології ставить перед перекладачем різні завдання й вимагає застосування різних перекладацьких стратегій і тактик. З’ясування специфіки перекладу одиниць лексики з екології різного статусу в різних типах текстів з екології екологічного та неекологічного дискурсів та встановлення співвідношення домінантних типів перекладацьких відповідників та типів текстів при перекладі лексики з екології є перспективою подальших досліджень у даному напрямку.

Література:

1. Балюта Е.Г. Нова лексика та фразеологія англійської мови сфери охорони довкілля: структурно-семантичні і функціональні параметри: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 «Германські мови» / Е.Г. Балюта. – Одеса, 2007. – 20 с.

2. Карасик В. И. Лингвокультурный концепт как единица исследования / В. И. Карасик, Г. Г. Слышкин // Методологические проблемы когнитивной лингвистики. – 2001. – № 4. – С. 75-80.

3. Овсейчик С.В. Структурно-семантичні особливості екологічних термінів – складних слів в українській мові / С.В. Овсейчик // Мовні і концептуальні картини світу. – 2004. – № 12, частина ІІ. – С. 98-103.

4. Руденко Н. С. Переклад екологічної лексики у неспеціальних типах текстів / Н. С. Руденко // Науковий вісник Харківського національного університету. – 2009. – № 58. – С. 240-243.