Филологические науки/6.Актуальные проблемы перевода

 

Кравець К.Ю.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна

Лексика з екології як об’єкт перекладу: теоретичний та методологічний аспекти
 

            Лексика з екології є особливою лексико-семантичною підсистемою мови, до якої  належить ядерна екологічна термінологія (концептуальні одиниці), периферійна (поліфункціональна суміжна термінологія) – лексико-фразеологічні одиниці з інших терміносфер, що використовуються у сфері екології, а також шар нетермінологічної (загальновживаної) лексики англійської мови, яка обслуговує тематичну сферу екології [1, c.4]. Екологічну терміносистему мови визначають такі критерії:

·        цілісність – її складові компоненти об’єднані структурно, семантично і функціонально;

·        структурність – одиниці терміносистеми є структурованими;

·        взаємозалежність – у ній поєднуються складові елементи досліджуваної терміносистеми, споріднених галузевих терміносистем, загальної терміносистеми української мови та терміносистем інших мов;

·        динамічність – сформована терміносистема характеризується рухливістю: змінюється кількість її складників, їхня якість, система взаємовідношень; окресленість – вказує на чітку межу з іншими терміносистемами, визначаючи специфіку окремої галузі людського життя, якій вона слугує;

·        відкритість – становить складну відкриту своєрідну комбінацію понять і термінів, що залучаються з інших, не обов’язково споріднених між собою термінологій [3, c.10].

Зазвичай лексика з екології включає:

 1) екологічні терміни  (habitat, dew point, neritic zone,  вогнестійкість,  метабіоз,  ґрунтотворний процес);

2)  екологічні реалії  (Yellow Stone, National Park, Good Friday, еarthquake, Alaska, oil spill,  Зелена Книга, НАЕК  „Енергоатом”);

3) екологічні символи,  які з погляду національно-культурної зумовленості можуть бути моноетнічними/етноспецифічними  (Three Male Island accident,  аварія на Чорнобильській АЕС)  і поліетнічними/глобальними (nuclear winter,  озонова діра).

4) екологічні терміни-концепти (rehabilitation, екобаланс).

         Найлегшими для перекладу є екологічні терміни,  тому що вони досить швидко набувають статусу інтернаціональних і/чи кодифікуються,  а отже одержують прямі відповідники. При перекладі екологічних реалій і екологічних символів головним завданням є збереження їх понятійного компоненту, з одного боку, та їх етноспецифіки (включаючи символічність), з іншого боку.

Окрему групу одиниць лексики з екології складають екологічні терміни-концепти,  які розглядаються як трикомпонентні утворення,  що містять у собі фактуальний,  ціннісний та образний елементи [2, c.75].

Семантичний аналіз дозволяє розподілити лексику з екології за трьома тематичними зонами:

1) природно-орієнтованою  (biosphere, biodiversity, екосистема,  природний відбір);

2) техно-орієнтованою (technosphere, manufacture,  атомна енергетика,  техногенна аварія); 

3) соціально-орієнтованою  (anthrosphere, sustainable development,  екополітика,  екологічна свідомість). 

Зазвичай в техно-орієнтованій тематичній зоні переважають терміни. У зоні природно-орієнтованій, поряд з термінами,  зростає й частотність реалій.  У соціально-орієнтованій тематичній зоні збільшуються частотність і значимість символів,  причому символізуються насамперед ті лексеми,  які позначають екологічні  загрози або негативні екологічні ситуації,  що вже склалися. Крім того, саме в даній тематичній зоні екологічні терміни-концепти змінюють статус власне термінів на статус лінгвоконцептів. Соціально-орієнтовані співвідносяться переважно з неспеціальними текстами з екології й мають найбільшу контекстуальну залежність.  Природно-орієнтованим одиницям лексики з екології належить проміжне становище [4, c.241].

Отже, домінування певних видів лексики з екології ставить перед перекладачем різні завдання й вимагає застосування різних перекладацьких стратегій і тактик.  З’ясування специфіки перекладу одиниць лексики з екології різного статусу в різних типах текстів з екології екологічного та неекологічного дискурсів та встановлення співвідношення домінантних типів перекладацьких відповідників та типів текстів при перекладі лексики з екології є перспективою подальших досліджень у даному напрямку.

 

Література:

1.     Балюта Е.Г. Нова лексика та фразеологія англійської мови сфери охорони довкілля: структурно-семантичні і  функціональні параметри: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04  «Германські мови» / Е.Г. Балюта. – Одеса, 2007. – 20 с.

2.     Карасик В. И. Лингвокультурный концепт как единица исследования /       В. И.  Карасик,  Г. Г.  Слышкин // Методологические проблемы когнитивной лингвистики. – 2001. № 4. – С. 75-80.

3.     Овсейчик С.В. Структурно-семантичні особливості екологічних термінів – складних слів в українській мові / С.В. Овсейчик // Мовні і концептуальні картини світу. – 2004. – № 12, частина ІІ. – С. 98-103.

4.     Руденко Н. С. Переклад екологічної лексики у неспеціальних типах текстів / Н. С. Руденко //  Науковий вісник Харківського національного університету. –  2009. –  № 58. –  С. 240-243.