Филологические науки/ 6.Актуальные проблемы перевода

Піддубний А.С., Зорін Г.Д.

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту,Черкаси, Україна

Особливості перекладу при локалізації

програмного забезпечення

 

З середини XX сторіччя масштаби перекладацької діяльності збільшилися завдяки високій інтенсивності міжнародних контактів, а в епоху глобалізації її роль ще більше зросла. Локалізація програмного забезпечення (далі – ПЗ) є порівняно новим напрямком технічного перекладу. Її виникнення обумовлено поширенням комп'ютерних технологій та Інтернету, а також збільшенням ринком програмного забезпечення.

У зв'язку з тим, що локалізація ПЗ – порівняно новий напрямок технічного перекладу, вона ще мало вивчена в лінгвістичній літературі. Переклад науково-технічних текстів став самостійним предметом дослідження лише в 30-х роках минулого століття завдяки працям таких видатних вітчизняних учених і педагогів, як М.М. Морозов, Я.І. Рецкер, А.В. Федоров, В.М. Комісаров, що опублікували ряд важливих теоретичних робіт з перекладу з іноземних мов на російську. Проблеми технічного перекладу розглядалися також у працях      Л.С. Бархударова, Є.А. Звєрєвої, А.В. Федорова, А.Л. Пумпянського,             Ф.А. Циткін, Р.В. Юмпельт та інших авторів.

Що стосується проблем перекладу, характерних для процесу локалізації ПЗ, то до теперішнього часу вітчизняні лінгвісти не присвятили їх вивченню жодної серйозної роботи, був лише опубліковано ряд окремих статей, в яких розглядаються ті чи інші розділи даної тематики. У зарубіжній лінгвістиці вивчення процесу локалізації ПЗ приділяється більше уваги; у своїх роботах     С. Гопферіх, Б. Шуманн, К.Д. Шмиц, I. Шпіцнагель, К.Вале всебічно досліджують теоретичні та прикладні проблеми перекладу при локалізації ПЗ.

Оскільки в сфері локалізації ПЗ з кожним роком набуває все більшого поширення, західним ученим-лінгвістам, які займаються проблемами перекладознавства, вдалося відстояти самостійність цього наукового напрямку.

Переклад залишається необхідною умовою успішного міжнародного співробітництва. Широкий вжиток комп'ютерних технологій та Інтернету пояснює постійно зростаючу потребу в кваліфікованих перекладачах, фахівцях в галузі локалізації ПЗ. І хоча поняття «локалізація» вже багато років входить у словники термінів перекладознавства, студенти-лінгвісти часом не мають жодного уявлення про його значення. Дотепер ще немає серйозного українського дослідження з теорії та практики локалізації ПЗ, незважаючи на те, що вже кілька років існує нагальна потреба в такій літературі. Крім того, ще недостатня увага надається ознайомленню фахівців з новітніми розробками спеціальних комп'ютерних програм для перекладачів, які дозволяють скоротити часові рамки процесу перекладу і полегшити роботу перекладача в цілому.

Необхідно також враховувати той факт, що в наші дні успіх перекладача на ринку праці безпосередньо залежить від ступеня володіння новітніми комп'ютерними технологіями. У той час як провідні світові університети, які випускають перекладачів (Мюнхенський інститут іноземних мов у Німеччині, Ірландський університет в м. Лімерік, низка університетів США), створюють спеціальні кафедри, які займаються вивченням питань локалізації ПЗ.

Хоча англійська як мова міжнародного співробітництва стає все більш затребуваною, вона не може замінити національні мови. Навіть в Інтернеті, де традиційно превалює англійська, можна зіткнутися з людьми, що спілкуються на індіанських мовах або на регіональних діалектах. Мовне розмаїття засобів масової інформації все більше розширюється.

Багатомовні комерційні Інтернет-сайти створюються для того, щоб бути затребуваними максимальною кількістю потенційних читачів. Відомо, що фірми-виробники програмного забезпечення витрачають на інтернаціоналізацію та локалізацію своїх програм в 20 разів більше коштів, ніж на процес їх створення. Незважаючи на те, що глобалізація економіки здійснюється багато в чому завдяки англійської мови, попит на переклади рекламних текстів, інструкцій по застосуванню та документації на готову продукцію з англійської на регіональні мови постійно зростає. У наші дні споживач вправі вимагати докладної документації на рідній мові, необхідної для здійснення техобслуговування, подальшого удосконалення та адаптації продукту до певних умов використання. У деяких країнах існують навіть спеціальні законодавства, що зобов'язують виробника супроводжувати продукт вичерпної документацією регіональною мовою. Сформовану ситуацію відображає сучасне гасло міжнародних корпорацій – Think globally, act locally. Сама комунікація стає на міжнародному ринку продуктом, і це не може не позначатися на ролі перекладача в цілому.

Поняття «локалізація» часто використовується для визначення сфери діяльності перекладача в області інформаційних технологій. Цей термін визначає також адаптацію продукту до конкретної культури через зміну таких носіїв інформації, як текст, звук або зображення. У широкому сенсі слова локалізація є також і стратегією маркетингу, при якій велике значення надається культурним особливостям ринку, на якому виробник хоче представити свій продукт. У зв'язку з постійно зростаючою потребою в локалізованих версіях програмних продуктів, зростає попит на фахівців, здатних не тільки зробити якісний переклад, але й володіти здатністю передати в ньому культурні особливості цільової аудиторії.

Локалізації підлягають наступні елементи ПО:

-     програмна оболонка;

-     змістовна частина включеної в продукт бази даних;

-     тексти файлів вбудованої в програму довідкової системи;

-     документація до продукту;

-     елементи оформлення та дизайну;

-     ліцензійну угоду і реєстраційна картка.

Процес локалізації ПЗ здійснюється, як правило, у три етапи:

-     переклад тексту і локалізація графічних елементів;

-     редагування та обробка тексту з метою поліпшення його зовнішнього вигляду;

-     тестування локалізованої версії ПЗ.

Локалізація не обмежується звичайним переведенням окремих складових програмного продукту – екранних форм, текстів повідомлень, інтерактивної довідки та друкованої документації. Власне переклад – це трудомісткий, але далеко не єдиний і не найвідповідальніший етап локалізації. Крім традиційного перекладу всіх вихідних матеріалів потрібно забезпечити коректність роботи всієї системи з новим інтерфейсом і в новому мовному середовищі. У деяких випадках цього можна досягти, лише заново сформувавши і протестувавши продукт з переведених компонентів. Ось лише деякі завдання, що виконуються в процесі локалізації:

-     переклад користувацького інтерфейсу, включаючи зображення, голосові повідомлення та документацію;

-     забезпечення роботи системи з прийнятими в регіоні одиницями вимірювання і стандартами;

-     модифікація фрагментів коду, що обробляють регіонально-залежні формати даних (дати, час, номери телефонів та ін.);

-     забезпечення коректності лексикографічного сортування рядків відповідно до правил цільової мови;

-     настройка друку на стандартних для даного регіону форматах паперу;

-     перевірка релевантності та допустимості в культурі цільової аудиторії використовуваних символів, малюнків, кольорових комбінацій, музичних фрагментів та ін.

З наведеного переліку видно, що повна і якісна локалізація досить великого програмного продукту – це складний інтерактивний процес, що вимагає участі фахівців різного профілю: перекладачів, укладачів технічної документації, розробників і випробувачів ПЗ.

Від якості локалізації в чому залежить успішність просування продукту на національному ринку. Великі корпорації витрачають величезні кошти на розробку інтерфейсу програмних систем. Це дозволяє їм отримати продукт, що враховує особливості психології, комп'ютерної грамотності, загального освітнього рівня, мовного багажу і культурних традицій цільової аудиторії.

При цьому результати всіх зусиль розробників можуть бути зведені нанівець неякісної локалізацією. Існує безліч як об'єктивних, так і суб'єктивних причин, за яких локалізована версія ПЗ може бути істотно гірше оригіналу. Вірно і зворотне: локалізація іноді дозволяє виправити помилки оригінальної версії продукту.