Дробязко Ю.І., викладач

Національний технічний університет України «КПІ»

Основні прийоми перекладу англійських простих термінів в науково-технічних текстах

Питання про специфіку термінів і проблеми їх перекладу завжди займало особливе місце в порівняльному мовознавстві. Якщо завдання перекладу — забезпечення еквівалентності текстів оригінала та перекладу, то при перекладі спеціальних текстів термінам слід приділяти особливу увагу: саме вони визначають інформаційний зміст спеціального тексту, будучи своєрідними ключами, що кодують спеціальну інформацію. Отже, саме стосовно термінів найгостріше встає питання про можливість досягнення еквівалентності при існуванні відмінності кодових одиниць.

Характерною особливістю наукового-технічного стилю є його інформативність, логічність, точність, об’єктивність, зрозумілість. Окремі тексти, які відносяться до даного стилю, можуть володіти цими характеристиками в більшій чи в меншій мірі, однак всім таким текстам властива спеціальна лексика та терміни.

Обов'язковою умовою повноцінного перекладу науково-технічного простого терміну є повне розуміння його перекладачем. Механічне заучування термінів, без проникнення у їх сутність, без знання самих явищ, процесів та механізмів, про які йдеться в оригіналі, може призвести до грубих помилок у перекладі. Тому головною умовою правильного перекладу простого науково-технічних термінів, тобто вибору потрібного слова з числа тих, що служать для передавання терміном змісту поняття в різних його значеннях, є розуміння того, про що в тексті йде мова, знання явищ дійсності та їх назв. Тобто перекладач повинен бути ознайомленим з відповідною сферою науки чи техніки та володіти спеціальною термінологією [6].

Певні семантичні розбіжності між термінами мови оригіналу та мови перекладу, як правило, викликані відмінностями в точному об'ємі понять, в диференціації понять. По суті, їх можна розглядати як відмінності в мовній картині світу. Фундаментальні відмінності в термінологічних системах понять мови оригіналу та мови перекладу можуть реалізовуватися і в повній відсутності еквівалентів.

А.Я. Коваленко [4] визначає два етапи у процесі перекладу простого терміну: перше – це з’ясування значення терміну у контексті, друге – це переклад значення рідною мовою.

Перед тим як перекладати, термін необхідно розпізнати в тексті, відрізнити від елементів загальної лексики. Труднощі можуть виникнути головним чином із-за омонімії.

Англійські прості терміни не викликають таких значних труднощів при перекладі в порівнянні зі складними термінами та термінами-словосполученнями. Для перекладу простих термінів використовується значно менша кількість міжмовних трансформацій.

Головним прийомом перекладу англійських простих термінів українською мовою є переклад за допомогою лексичного еквіваленту, тобто передача постійної лексичної відповідності, яка точно співпадає із значенням слова. Терміни, які мають еквіваленти у рідній мові, відіграють важливу роль при перекладі. Вони служать опорними пунктами у тексті, від них залежить розкриття значення інших слів, вони дають можливість з’ясувати характер тексту. Заміна термінів близькими по значенню словами недопустима [1].

Еквівалентні одиниці поділяються на одноеквівалентні (тобто, такі, що мають тільки один перекладацький відповідник) і багатоеквівалентні, тобто такі, що мають два або більше перекладних відповідників.

Неоднозначні прості терміни мають кілька способів перекладу відповідно з кількістю їхніх значень. Відповідник неоднозначного слова називається варіантним відповідником, який передає якесь одне значення слова вихідної мови, тобто є перекладним еквівалентом якогось одного лексико-семантичного варіанта багатозначного терміну.

Варіантні відповідники можуть бути зафіксовані в перекладних словниках. Але трапляється так, що словники не містять деяких відповідників неоднозначного слова, тому у цих випадках перекладач спочатку повинен точно визначити, в якому значені вжито багатозначний термін, а потім вже перекласти його [3: 19].

Одним з найпростіших прийомів перекладу терміна є прийом транскодування, тобто побуквенна чи пофонемна передача вихідної лексичної одиниці за допомогою алфавіту мови перекладу. При перекладу способом транслітерації не слід забувати й про “фальшивих друзів перекладача”, транслітераційний спосіб перекладу яких призводить до грубих викривлень змісту [7].

Особливо часто транскодування англійських простих науково-технічних термінів відбувається в тих випадках, коли термін в мові перекладу складається з міжнародних терміноелементів латинського або давньогрецького походження. Проте, перш ніж застосовувати цей спосіб перекладу, перекладач повинен переконатися, що в мові перекладу відсутній перекладний відповідник терміну, що перекладається, інакше через транскодування в мові перекладу можуть виникнути синонімічні терміни, а це порушує чіткість та стрункість певної терміносистеми: pagination – пагінація, нумерація сторінок.

Також переклад простих англомовних термінів можливий шляхом опису значення.

Описовий переклад – це такий прийом перекладу нових лексичних елементів вихідної мови, коли простий термін замінюється в мові перекладу словосполученням, яке адекватно передає зміст цього простого терміна, наприклад: maisonette – квартира (помешкання) в двох рівнях (на двох поверхах), rabbit – газодифузійне розділення ізотопів з частковою рециркуляцією [3: 36].

До описового перекладу висувають такі вимоги:

1) переклад повинен точно відбивати основний зміст позначеного терміном поняття;

2) опис не повинен бути надто докладним;

3) синтаксична структура словосполучення не повинна бути складною.

У порівнянні з транскодуваням описовий переклад має ту перевагу, що завдяки йому досягається більша прозорість змісту терміна. Разом с цим такий спосіб характеризується такими недоліками: 1) при його застосуванні можливо неточне або нечітке тлумачення змісту простого терміну, 2) описове словосполучення порушує таку вимогу до термінів, як стислість, а тому такі багатослівні терміни не мають дериваційного потенціалу, тобто, від них важко утворювати похідні терміни.

Описовий прийом застосовується при перекладі новітніх авторських термінів-неологізмів, які подаються зазвичай в лапках. Часто зустрічається поєднання прийому транскодування з наступним поясненням або описом [2].

До лексико-семантичних прийомів перекладу, що застосовуються при перекладі простих термінів можна віднести: конкретизацію та генералізацію.

Конкретизація – заміна слова вихідної мови з більш широким предметно-логічним значенням словом мови перекладу з вузькішим значенням [5: 175].

Цей спосіб перекладу частіше застосовується тоді, коли перекладаються терміни із широким, розмитим значенням: «This was a fundamental challenge because the claims has been the driving force behind Prince’s principal work.» – «Це вже претендувало на фундаментальну критику, адже зазначені положення становили стрижень цієї основної праці Принса» [3: 302].

Генералізація – заміна одиниці вихідної мови, яка має вужче значення одиницею мови перекладу з більш широким значенням. [5: 176]. Наприклад: «The first factories were driven by water.» – «Перші фабрики працювали на воді.» [3: 308].

Особливу увагу слід приділити перекладу термінів, які утворилися за допомогою деяких активних префіксів та суфіксів. З точки зору цього питання перекладачеві потрібно знати значення активних у термінотворенні афіксів.

Таким чином, для здійснення адекватного перекладу тексту, який містить терміни, перекладачеві потрібно мати досить високий рівень мовної підготовки, а також досить високий рівень загальних знань та знань специфічної галузі перекладу.

Література:

1. Алексеева И. С. Профессиональное обучение переводчика. – СПб.: Издательство «Союз», 2001. – С. 167.

2. Андрієнко Л. О. Науково-технічний переклад. Конспект лекцій і дидактичний матеріал для студентів лінгвістичних спеціальностей. – Черкаси: ЧДТУ, 2002. – С.22.

3. Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми. – Вінниця: Нова книга, 2002. – 564 с.

4. Коваленко А. Я. Загальний курс науково-технічного перекладу. – К.: Фірма «ІНКОС», 2002. – С. 257.

5. Комиссаров В. Н. Теория перевода: Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. – М.: Высш. шк., 1990. – 253 с.

6. Столярская Е. В. Особенности перевода терминов в научно-технической литературе // відпов. ред. Деркач Л. М. Вип. 2. – Д.: Національний гірничий університет, 2007. – С. 63.

7. Хоменко С. А. Основы теории и практики научно-технического текста английского языка на русский. – Мн.: БНТУ, 2004. – С. 13.