Филологические науки/ 7. Язык, речь, речевая коммуникация

К.ф.н. Кійко Ю.Є.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

жанрові Особливості Заголовка

в німецькому газетному дискурсі

Важливу роль при cприйнятті будь-якого тексту відіграє така його складова як заголовок. Найбільш яскраво це простежується на матеріалі газетно-публіцистичних текстів, які концентровано з’являються на сторінках сучасних друкованих і електронних видань, створюючи тим самим певний альянс взаємопов’язаних конкуруючих текстів. Середньостатистичний реципієнт, як відмічають новітні масмедійні студії, не читає всі тексти, як це, мабуть, було раніше в ХХ столітті, а ознайомлюється у першу чергу із заголовками. Адже із збільшенням можливостей отримання інформації, насамперед, через новітні мультимедійні канали, увага потенційного читача скерована переважно на візуально виокремленні влучні заголовки.

Заголовки допомагають реципієнтові орієнтуватися в інформаційному потоці і тим самим їх можна розглядати як сигнали-подразники, які або зацікавлять, або не зацікавлять читача. Тому створення заголовків вимагає певної креативності від авторів у мовному і типографічному відношеннях. Формулювання заголовків залежить також від покладених на них функцій. Загалом можна виділити такі основні функції заголовків (пор. [3, c. 5 та інші]): 1) інформування, 2) зацікавлення, 3) структурування. Заголовок, зазвичай, виконує не одну функцію, а декілька, тобто простежується домінуюча і другорядна функції. Якщо функція структурування для газетного заголовка є постійною з погляду візуального полегшення сприйняття, то інші функції можуть проявлятися різною мірою залежно від жанру.

Газетні заголовки досліджували в німецькій мові в різнопланових аспектах, насамперед, стилістичному, словотвірному, синтаксичному (пор. [1; 3; 4; 6; 7; 8 та інші]). Відсутність студій, де б зіставлялися газетні заголовки в різнотипних текстах, зумовлює актуальність нашого дослідження.

Мета дослідження – встановити відмінності й подібності при використанні заголовків у різних типах текстів німецького газетного дискурсу. Матеріалом дослідження слугувала вибірка з зовнішньополітичної рубрики провідної щоденної газети Berliner Zeitung (далі BZ) протягом 2002–2012 років.

У фаховій літературі розрізняють переважно п’ять типів текстів за їх функціональним навантаженням: інформативні, аналітичні, інструктивні, біцентральні і контактні [2; 5 та інші]. Аналіз фактичного матеріалу виявив три типи текстів: інформативні, аналітичні і біцентральні. Серед інформативних зафіксовано замітки, інформаційні статті і кореспонденції, до аналітичних віднесено коментар, до біцентральних – інтерв’ю.

При аналізі заголовків враховано їх синтаксичну будову і довжину. Ми виділили такі типи заголовків: 1) іменникова конструкція, 2) просте речення, до якого ми віднесли також німецькі речення без допоміжного дієслова, 3) складнопідрядне речення і 4) складносурядне речення (див. табл. 1). Другим фактором, що суттєво впливає на сприйняття інформації, є довжина заголовка, яка є певною мірою показником інформативності висловлювання: чим більше лексичних словоформ, тим більш інформативним є заголовок.

Таблиця 1

Заголовки в трьох типах газетних текстів

Заголовок Тип тексту	Тип заголовка				Середня довжина заголовка (словоформи)
	Іменникова конструкція	Просте речення	Складно-підрядне речення	Складно-сурядне речення
інформативний	41,2 %	58,8 %	0	0	5,3
біцентральний	20 %	76,7 %	3,3 %	0	5,8
аналітичний	60 %	33,4 %	3,3 %	3,3%	5

Як видно з таблиці 1, можна констатувати відмінності при використанні заголовків у німецькому зовнішньополітичному газетному дискурсі.

Німецькі заголовки інформативних текстів виражені переважно простими реченнями (58,8%) й іменниковими конструкціями (41,2%), як-от: Lettisch bleibt Amtssprache in Lettland (BZ, 20.02.2012); Provinz Homs unter Dauerbeschuss (BZ, 11/12.02.2012). Використання таких заголовків має на меті стисло об’єктивно висвітлити інформаційне ядро новини, коли читачеві передають основний зміст статті без зайвих деталей. Зазвичай в інформативних заголовках намагаються уникати авторської оцінки.

Середня довжина німецьких заголовків інформативних текстів складає 5,3 словоформи. При цьому спостерігається така загальна тенденція: із збільшенням обсягу тексту – від замітки до кореспонденції – заголовок окрім провідної інформативної виконує ще й рекламну функцію. Так, заголовок замітки Rebellischer Mönch in Birma festgenommen (BZ, 11/12.02.2012) є достатньо інформативним, адже тут є відповіді на три основні питання хто, де, що сталося. Цього не можна сказати про заголовок кореспонденції Karsais Expedition (BZ, 17.02.2012), в якій редактор використав метафоричну іменникову фразу з царини географії з власною назвою. Лише прочитання статті дає читачеві зрозуміти, що тут йдеться про регіональну конференцію в Ісламабаді за участі афганського лідера Карзая.

Німецькі заголовки біцентрального типу текстів виражені переважно простими реченнями (76,7%), далі слідують за спадом іменникові конструкції (20%) і складнопідрядні речення (3,3%), наприклад: “Die Griechen fühlen sich erniedrigt“ (BZ, 19.02.2012), “Das ist keine Niederlage für die Grünen” (BZ, 29.11.2011), Missverständnis auf beiden Seiten (BZ, 28.11.2006). Як заголовки використовують зазвичай влучні ключові фрази респондента. Щоб дистанціюватися від висловлювання, додаючи йому певної автентичності, редактори беруть такі заголовки у лапки.

Середній показник довжини німецького заголовка біцентральних текстів склав 5,8 словоформ, що дещо вище за відповідний показник в інформативних і аналітичних текстах. Це, можливо, зумовлено тим, що в останніх двох заголовки є виключно продуктами креативності редакторів.

Заголовки в третьому типі текстів характеризуються усіма чотирма синтаксичними типами. Це свідчить про прагнення журналістів до нестандартного оформлення заголовків аналітичних текстів. На відміну від заголовків інших типів текстів їх наводять курсивом після загального надзаголовка Kommentare на постійному місці однією колонкою. Основна функція заголовка коментаря – це зацікавити читача неординарністю, новизною тощо. Найчастіше використовують іменникові конструкції (60%), які надають заголовку певної “загадковості”, далі за спадом йдуть прості речення (33,4%), складнопідрядні (3,3%) і складносурядні речення (3,3%), як-от: Ein Mörder und ein Exempel (BZ, 11./12.02.2012), Gut angelegt in Griechenland (BZ, 11./12.02.2012), Athen beugt sich (BZ, 10.02.2012), Kontrolle ist gut, mehr Demokratie ist besser (BZ, 14.05.2010), Wer nicht umsteigt, wird überholt (BZ, 04.05.2010).

Середня довжина заголовка німецького коментаря складає 5 словоформ. Це найменший показник серед проаналізованих різнотипних текстів. Причину такої стислості можна вбачати у намаганні журналістів влучно сформулювати заголовок із залученням різноманітних стилістичних засобів, фразеологізмів, синтаксичних явищ тощо.

Підсумовуючи проведений зіставний аналіз заголовків у різнотипних німецьких газетних текстів політичної тематики, можна зазначити, що заголовок як початковий компонент будь-якого тексту залежить від типу тексту і жанру. Для інформативних текстів характерні стислі насичені заголовки, виражені простими реченнями й іменниковими конструкціями. Із збільшенням обсягу інформативного тексту змінюється домінуюча функція заголовка, при цьому застосовують допоміжні, другорядні заголовки – надзаголовки, підзаголовки й проміжні заголовки. Для біцентральних текстів властиві заголовки, виражені переважно простими реченнями, які передають центральну думку респондента. В аналітичних текстах заголовки представлені різноманітними синтаксичними конструкціями із залученням стилістичних засобів з метою привернути увагу адресата.

Перспективним напрямом подальших досліджень вважаємо залучення заголовків інших типів газетних текстів у інших тематичних рубриках і різних друкованих виданнях.

Література:

1. Brand W. Zeitungssprache heute: Überschriften / W. Brand // Aspekte der Textlinguistik. Hrsg. von Klaus Brinker. – Hildesheim, Zürich, New York : Olms, 1991. – S. 213–244.

2. Brinker K. Linguistische Textanalyse. Eine Einführung in Grundbegriffe und Methoden / K. Brinker. – 6. Aufl. – Berlin : Erich Schmidt, 2005. – 179 S.

3. Hellwig P. Titulus oder über den Zusammenhang von Titeln und Texten. Titel sind ein Schlüssel zur Textkonstruktion / Peter Hellwig // Zeitschrift für germanische Linguistik. – 12. – 1984. – S. 1–20.

4. Knopp S. De Metaphorische Komposita in Zeitungsüberschriften / S. Knopp. – Tübingen: Niemeyer, 1987. – 219 S.

5. Lüger H.-H. Pressesprache / H.-H. Lüger. – Tübingen : Niemeyer, 1995. – 169 S.

6. Oberhauser St. „Nur noch 65000 Tiefflugstunden“: eine linguistische Beschreibung des Handlungspotentials von Hard-News-Überschriften in deutschen Tageszeitungen / St. Oberhauser. – Frankfurt am Main, Berlin, Bern, New York, Paris, Wien: Lang, 1993. – 291 S.

7. Rath R. Überschriften von Kurznachrichten / R. Rath // Moderne deutsche Texte. Beiträge der internationalen Germanistikkonferenz Rzeszow 2004. Hrsg. von M. Wierzbicka, M. Sieradzka u.a. – Frankfurt am Main : Peter Lang Verlag, 2005. – S. 259–275.

8. Sandig B. Syntaktische Typologie der Schlagzeile / B. Sandig. – München : Max Hueber Verlag, 1971. – 176 S.