Психологія /10. Психологія праці

К.психол.н. Болотнікова І.В.

Інститут психології ім.Г.С.Костюка НАПН України

Психологічні особливості підготовки працівників профспілкових організацій

До актуальних проблем психології профспілкового працівника відносяться: підвищення ролі психологічних знань в його діяльності; зріст вимог до його особистості, специфічні особливості формування його авторитету; робота профспілкового лідера по організації та контролю виконання і т. і.

До основних завдань підготовки профспілкового працівника можна віднести формування соціально-професійного фона, на якому відбувається його діяльність, що включає основні характеристики професійної діяльності: проблеми, які вирішує профспілковий працівник; його функції, вміння, навички і знання, що необхідні йому у повсякденній роботі.

Проблема підвищення ефективності підготовки спеціалістів у сфері профспілкової роботи має якісну та кількісну сторони. Перша з них визначається перш за все характером соціально-економічного устрою, культури, психологічного та професійного аналізу діяльності спеціалістів, професійним відбором, системою навчання, ставленням спеціалістів до своєї професії. На другу сторону суттєво впливають технічний прогрес, інтенсифікація трудових процесів, розвиток виробничих сил суспільства та роль людського фактора у прискоренні соціально-економічного розвитку країни.

Системна підготовка профспілкових працівників ґрунтується на двох провідних принципах. По-перше, базою для підготовки повинно стати проектування їхньої подальшої праці. Це необхідно для управління начальним процесом у відповідності з можливостями ті умовами професійної діяльності профспілкового працівника. Проектування трудової діяльності дозволить організаціям, що зацікавлені в цих спеціалістах, визначити потребу в них для вирішення конкретних практичних задач. По-друге, підготовка повинна бути орієнтована на можливі конкретні посади. Звідси виходить комплекс вимог до знань і умінь, якими повинні володіти профспілкові працівники для успішної професійної діяльності на конкретному підприємстві.

Професійна підготовка спеціалістів області профспілкової роботи включає чотири етапи: професійний відбір, навчання, формування колективів, а також подальше вдосконалення професійної майстерності з урахуванням психологічних особливостей особистості, її потреб, мотивів, інтересів. Значення професійної підготовки особливо зростає у зв’язку з постійним ускладненням взаємовідношень людини в трудовому колективі і в профспілковій організації.

Першим етапом підготовки профспілкових працівників є професійний відбір. Мета його – виявити людей, які мають найбільші здібності та психологічні якості, що відповідають даній діяльності. Це дозволяє вирішити цілий ряд проблем. Економічна ефективність робот по професійному відбору, як правило, є досить високою. Весь історичний досвід людства підтверджує необхідність більш раціонального використання людей, різних за своїми здібностями і знаннями.

Наступним етапом професійної підготовки спеціалістів у сфері профспілкової роботи є навчання – цілеспрямований процес впливу на людину, що забезпечує здобуття необхідних знань,умінь та навичок. До основних принципів навчання належать такі: індивідуальний підхід, врахування умов майбутньої діяльності, системність, наочність та ін. Реалізація цих принципів повинна знаходити відображення підчас вибору конкретних методів навчання.

Процес навчання повинен тривати до тих пір, доки майбутній спеціаліст не вийде на так званий стаціонарний рівень. Він характеризується мінімальною кількістю помилок та часу при виконанні певної роботи, а також відносною стабільністю результатів.

В сучасних умовах інтенсивного технічного розвитку важливого значення набуває розробка таких методів навчання, що дозволили б протягом короткого часу підготовити кваліфікованого спеціаліста у сфері профспілкової роботи. До активних методів навчання відносять: аналіз конкретних ситуацій; вирішення практичних завдань; ділові ігри; методи «круглого столу»; індивідуальні практикуми; метод «мозкової атаки» і т. і.

Особливу роль підчас підготовки профспілкового робітника відіграє проблемне навчання: проблемні лекції, проблемний підхід до самостійної роботи, проблемний метод на семінарі, співбесіді. Психолого-педагогічні основи проблемного навчання включають в себе такі особливості: проблемність у навчанні та проектуванні начальної діяльності; організація пізнавальної діяльності;визначення психолого-педагогічних вимог до створення проблемних ситуацій та засоби їх вирішення . В процесі навчання особливостям тієї чи іншої спеціальності профспілковий робітник оволодіває певною системою знань, умінь і навичок. Якою саме повинна бути ця система, залежить від його профілю. Інакше кажучи, зміст навчання визначається специфікою його професійної діяльності та особливостями умов праці, в яких вона буде проходити.

Для того, щоб знайти найбільш ефективні шляхи та методи навчання, необхідно знати закономірності процесу оволодіння знаннями, навичками та уміннями. В загальному сенсі професійні знання – це та інформація, яку засвоює профспілковий працівник в процесі професійного навчання та діяльності. З психологічної точки зору знання можуть виступати у формі наочних уявлень (образів) і понять, що є абстрактним та узагальненим відображенням дійсності. Це складає важливу умову формування концептуальних моделей, оперативних образів, що здійснюють функцію регуляторів діяльності спеціаліста у сфері профспілкової роботи і служать важливим фактором у підвищенні ефективності роботи професіонала.