Дмитрук О.Є.

Львівський національний університет імені Івана Франка

Цінність Цінності як чинник конструювання особистістю життєвої перспективи

Життєва перспектива особистості є складним інтегративним поняттям, що конструюється крізь призму особистісних якостей та, опираючись на минулий досвід особистості, вибудовує бачення та пріоритети майбутнього. Це поняття не є статичним, а змінюється впродовж життя людини, постійно перебуває у певній динаміці залежно від особистісного зростання, особистісних досягнень, ціннісних орієнтацій, життєвих ситуацій.

Існують різні підходи до означення конструкту життєвої перспективи, що визначаються крізь призму функціональної наповненості, що надають цьому поняттю. Серед підходів виділяють мотиваційний, ситуативний, типологічний, освітній, прогностичний [6].

Ціннісний підхід до визначення конструкту життєвої перспективи розкривається через функціональне значення цінності, смислу для механізмів конструювання життєвої перспективи. Будь-яка діяльність особистості спрямована на ціннісні її аспекти. Цінності виступають на перший план у побудові життєвої перспективи тоді, коли старі плани вже досягнуто і потрібно сформувати нові.

Проблема цінностей пов’язана із визначенням значень, тобто з вирішенням завдання, яке постає перед особистістю неперервно у всіх актах її взаємодії із оточуючим світом [1]. Цінність виконує глибинну регулятивну функцію у побудові життєвих перспективи [5]. Ціннісна орієнтація на минуле, теперішнє чи майбутнє залежить як від індивідуальних чинників, так і від ціннісної орієнтації соціуму, в якому людина перебуває.

Ціннісна сфера людини напряму пов’язана із потребами. Є. Головаха співставляє поняття соціальних цінностей та домінуючих потреб особистості. Орієнтуючись у широкому спектрі соціальних цінностей, індивід обирає ті з них, які найчастіше пов’язані із його домінуючими потребами. В ієрархії ціннісних орієнтацій відбивається вибіркова спрямованість на задоволення певної групи потреб [2]. З допомогою ціннісних орієнтацій особистість визначає значущість для себе певного предмету чи події. Таким чином ціннісна сфера особистості є спонукальним аспектом до діяльності, до задоволення домінуючих потреб, мотивації.

Ж. Нюттен, розмежовуючи поняття часової перспективи, часової орієнтації і часового атитюду, зазначає, що у категорії часової орієнтації (а це є спрямованість особистості на минуле, теперішнє чи майбутнє як сферу особистісних смислів) перетинаються час та цінності [4]. Цінності та послідовність у їх дотриманні впливає на сприйняття часу, побудову планів та життєвих орієнтацій, досягнення бажаного, регулюють діяльність особистості залежно від її потреб, прагнень, бачення особистісного зростання та можливостей.

Взаємозв’язок життєвої перспективи із цінностями можна простежити, давши визначення останнім. Узагальнюючи визначення цінностей зарубіжних теоретиків, Ш. Шварц і В. Білскі виділяють такі основні характеристики в них: цінність – це переконання (думка); цінності – це бажані людиною цілі і образ поведінки, який сприяє досягненню цих цілей; цінності не обмежені визначеними діями і ситуаціями; цінності виступають як стандарти, які керують вибором чи оцінкою вчинків, людей, подій; цінності впорядкована по важливості стосовно один одного (за [3]). Усі ці визначення цінностей розкривають їх значення у побудові життєвої перспективи. Цінності окреслюють життєві цілі, вибудовують пріоритети та створюють життєві алгоритми у діяльності.

Вагомий вплив на побудову життєвої перспективи та оцінку своїх можливостей у проектуванні власного майбутнього мають значення когнітивні переконання. М. Рокіч саме під цінностями розуміє види переконань (beliefs), що мають центральне положення в індивідуальній системі переконань. Цінності є керуючими принципами життя (за [3]), мотиваційними чинниками діяльності та життєвих пріоритетів.

Ш.Шварц, оперуючи поняттями цінностей, мотивів та потреб, виходив з того, що найбільш суттєвий змістовий аспект, що лежить в основі відмінностей між цінностями, – це тип мотиваційних цілей, які вони виражають. Він згрупував окремі цінності в типи цінностей у відповідності із спільністю їх цілей. Базові людські цінності, що з високою ймовірністю присутні всім культурам, – це ті, які представляють універсальні потреби людського існування (за [3]). Життєву перспективу індивід будує згідно своїх потреб та того, що для нього та соціуму є цінним.

Цінності особистості відображають значущість для неї життя, її можливостей самореалізації у різні вікові періоди [7].

Розглядаючи часову перспективу як чинник сприйняття часу, ставлення до свого минулого, сьогодення та майбутнього, варто зазначити, що час сам по собі для багатьох людей, та й загалом у сучасному суспільстві є цінністю.

Цінності відображають значущість та смислову наповненість часу. Розглядаючи ціннісний підхід до визначення життєвої перспективи, можна визначити цінність як поняття, що надає життєвій перспективі смислової наповненості.

Ціннісні орієнтації, як особистісний та культуральний фактори, є глибинними регуляторами поведінки до досягнення певної цілі на яку спрямована мотивація досягнення

Цінності мають смислову природу, в процесі соціалізації вони виконують регулятивну функцію у плануванні власного життя вибудовуючи пріоритети у діяльності та загалом ставлення до життя та подій, що відбуваються у ньому.

Література

1. Алишев Б.С. О психологической сущности ценностей // Б.С. Алишев // Психология человека в современном мире: материалы Всеросс.конф. – М., 2009. – Т.1. – С. 7-14.

2. Головаха Е.И. Жизненная перспектива и ценностные ориентации личности / Е.И. Головаха // Психология личности в трудах отечественных психологов ; под ред. Л. Куликова. – СПб. : Питер, 2000. – С. 256-269.

3. Карандашев В.Н. Методика Шварца для изучения ценностей личности / В.Н. Карандашев. – СПб. : Речь, 2004. – 70 с.

4. Мамедова Ж.С. Взаимосвязь ценностных ориентаций и временной перспективы личности (на примере делинквентных подростков): Автореф. дис … канд. психол. наук: 19.00.01. – М.,2007. – 28 с.

5. Підручна І.Б. Психологічний аналіз категорії життєвої перспективи особистості / І.Б. Підручна // Психологічні перспективи. – 2010. – Випуск 18. – С. 204-212.

6. Ральникова И.А. Жизненные перспективы личности в научной парадигме психологического знания / И.А. Ральникова // Педагогика и психология. [Цит. 2012, 30 грудня]. Доступний з: http://izvestia.asu.ru/.

7. Титаренко Т.М. Временные измерения жизненного пути личности / Т.М. Титаренко // Психология личности и время: Тез. Всес.конф. – Черновцы, 1991. – Т.1. – С. 17-20.