УДК: 159.96
ШилінаА.А., к.п.н., доцент кафедри загальної та практичної психології ННІПМК ХНУВС
До проблеми психопрофілактики професійного стресу
у працівників ОВС
Інтерес до вивчення професійного
стресу продовжує зростати, оскільки його негативні наслідки впливають не лише
на психічне і фізичне здоров’я окремого працівника, а й на організаційне середовище
та ефективність діяльності організації в цілому. Саме тому гостро стають
питання профілактики професійного стресу, в тому числі – психологічними
засобами.
Професійний стрес – це напружений
стан працівника, що виникає у нього внаслідок дії емоційно-негативних і
екстремальних чинників, пов’язаних з виконуваною професійною діяльністю.
А.Б. Леонова виділяє три основні
підходи до аналізу професійного стресу: екологічний,
трансактний і регуляторний. Згідно з першим підходом стрес розуміють як
результат взаємодії індивіда з навколишнім середовищем; з другим – як
індивідуально-пристосувальну реакцію людини на ускладнення ситуації; з третім –
як особливий клас станів, що відбиває механізм регуляції діяльності в
ускладнених умовах [1, с. 8].
Представники першого підходу стверджують, що професійний стрес виникає в
результаті невідповідності вимог робочого середовища й індивідуальних ресурсів
працівника. А це, знову ж таки, створює потенційну загрозу для успішності
трудової поведінки, здоров’я і самопочуття. Головна перевага цього підходу
полягає в тому, що вивчення професійного стресу розглядається як сукупність
негативних наслідків стресу, як багатопараметричний об’єкт, що аналізується в
трьох основних проявах впливу: на працю, фізичне та психічне здоров’я.
Другий підхід до
вивчення професійного стресу сформувався в середині 70-х р.р. ХХ в. як прямий
наслідок розвитку когнітивних концепцій стресу. Засновником цього погляду став
Р. Лазарус, який вперше змістив фокус інтересів із традиційного вивчення
механізмів гомеостатичного регулювання і стадій адаптаційного пристосування на
аналіз індивідуально – психологічних чинників, що обумовлюють розвиток стресу.
Центральне місце в цьому аналізі зайняли суб’єктивна значущість ситуації, в
якій діє людина і ті засоби, за допомогою яких ця людина намагається перебороти
труднощі [2, с. 39].
Основним предметом дослідження в
рамках третього підходу стали
деталізація уявлень про зміну механізмів регуляції діяльності під впливом
різних чинників, а також оцінка їх «вартості» з погляду внутрішніх витрат. Цей
підхід дозволяє простежити «долю» розвитку негативних наслідків стресу – від
виникнення актуального («гострого») стресового стану через актуалізацію
хронічних ефектів до формування стійких патологічних зрушень.
Таким чином, якщо два перші
підходи дозволяють досить грамотно вирішувати питання, пов’язані з оптимізацією
праці й усуненням об’єктивних джерел стресу, то третій підхід вказує на
можливість індивідуалізації засобів надання психологічної допомоги, спираючись
на знання про вид станів, що підлягають корекції і профілактиці.
Правоохоронна діяльність
традиційно вважається стресонебезпечною, їй притаманні власні специфічні ситуації
діяльності, які виступають стресорами. До
числа таких ситуацій у правоохоронній діяльності
Л. М. Аболін відносить: гостроподійні ситуації (затримка злочинця,
збройний опір, слідування, напад, аварійна ситуація, дорожньо-транспортна
пригода і т.п.); особливо варто відзначити ситуації застосування працівником
ОВС зброї; ситуації агресивного вербального протистояння (у тому числі прямі
загрози життю й здоров’ю працівника ОВС, спроби шантажу, образа тощо); ситуації
підвищеного ризику, пов’язані з ухваленням рішення за дефіциту часу; підвищена
відповідальність за помилкові рішення; службові розслідування, пов’язані, насамперед,
з загрозою покарання працівника;
протистояння й прихована боротьба різних підрозділів правоохоронної системи
(відомча ворожнеча); внутрішньоколективні конфлікти зі співробітниками;
конфлікти з населенням.
В.О. Лефтеровим були виділені
стрес-фактори підвищеної інтенсивності, що впливають на працівників
правоохоронних органів у ході професійної діяльності. До них було віднесено:
смерть або тяжка хвороба близьких; загибель або поранення напарника, колеги під
час несення служби; надмірне фізичне навантаження; відсутність нормальних умов
праці, соціального захисту; несправедливе ставлення керівництва; конфлікти з
керівництвом, колегами, друзями або родичами; фінансові проблеми; власна низька
кваліфікація тощо [3, с. 69].
Вивчення стресогенних чинників має
велике значення для профілактики професійного стресу у працівників ОВС. Як
відомо, профілактика (від грец. prophylaktikos – попереджувальний) – це попередні
заходи для недопущення чого-небудь, зокрема, професійного стресу. Будь-яка
профілактика тільки тоді буде ефективною, коли профілактичні заходи впливають
на чинники, що призводять до виникнення і розвитку даного явища. На нашу думку,
найважливішими психологічними чинниками є ставлення людини до професійної
діяльності в цілому та до окремих професійних ситуацій, достатній розвиток
захисно-копінгової поведінки для опанування «складними» ситуаціями професійного
життя.
Література:
1. Леонова А. Б.
Основные подходы к изучению
профессионального стресса / А.Б. Леонова // Вестник МГУ. Серия 14.
Психология. 2000. – № 3. – С.
2–16.
2. Лазарус Р. Теория стресса и
психофизиологические исследования / Р. Лазарус // Эмоциональный стресс /
[под ред. Л. Леви]. – 1999. – 152 с.
3. Лефтеров В.А. Стресс и предрасположенность
работников органов внутренних дел к несчастным случаям в процессе
профессиональной деятельности В.А. Лефтеров // Наука і освіта, 2000. – № 1 – 2.
– С. 68 – 69.
Ключові слова: професійний стрес, стрес-фактори, психопрофілактика.
У статті представлено основні підходи до аналізу професійного стресу, розглянуто стрес-фактори та ситуації правоохоронної діяльності, що виступають стресорами, відмічено важливість психопрофілактики професійного стресу у працівників ОВС.
В статье представлены
основные подходы к анализу профессионального стресса, рассмотрены стресс-факторы
и ситуации правоохранительной деятельности, которые выступают стрессорами,
отмечена важность психопрофылактики профессионального стресса у работников ОВС.
The paper presents the main
approaches to the analysis of professional stress, stress factors considered
and the situation of law enforcement, which act stressors, the importance of
psychological prevention of professional stress among employees of internal
affairs.