Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студентка ІV курсу Сулима Ю.В., студенка ІV курсу Михайльова Ю.О.,

к.б.н. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив ретардантів на морфогенез і продуктивність картоплі

Пізнання закономірностей онтогенезу рослин формує теоретичну базу для свідомого управління ростом та розвитком. Вирішальну роль при цьому відіграють регулятори росту рослин [4]. До них належать природні та синтетичні сполуки, які активно впливають на обмін речовин, що призводить до видимих змін у рості і розвитку. Серед них найбільш широко використовуються ретарданти. Ці речовини здатні модифікувати гормональний статус рослин, завдяки чому можуть змінювати напрям фізіологічних процесів та пришвидшувати транспорт асимілятів, активізувати їх накопичення в господарськоцінних органах [2].

Важливою продовольчою, кормовою та технічною культурою нашої держави картопля. У бульбах міститься 12-25% крохмалю, близько 2% сирого протеїну, до 0,15% жиру, вітаміни С, В₁, В₂, В₆, РР, К і каротиноїди. У зв’язку з цим, вона має лікувальне значення особливо для людей, у яких спостерігається порушення функцій шлунково-кишкового тракту [1].

Таким чином доцільним було б вивчити вплив найбільш поширених ретардантів на морфогенез і продуктивність картоплі.

У вегетаційний період 2013 року дослідження проводили на насадженнях картоплі селянського фермерського господарства «Бержан» с. Гобанівка Вінницького району Вінницької області. Рослини сорту Санте обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 ретардантами з різним механізмом дії: есфоном (2-ХЕФК), тебуконазолом (EW-250) та хлормекватхлоридом (ССС-750). Рослини контролю обприскували водопровідною водою. Площа дослідних ділянок 33 м², повторність п’ятикратна.

Морфологічні показники вивчали кожні 10 днів. Площу листків визначали методом висічки. Товщину стебла в центральній частині вимірювали штангенциркулем. З метою вивчення впливу регуляторів росту на продуктивність культури проведено визначення урожайності. Одержані матеріали оброблені статистично та за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1” [3].

Проведені нами дослідження впливу інгібіторів росту рослин з антигібереліновим механізмом дії 2-ХЕФК, EW-250 та ССС-750 на насадженнях картоплі сорту Санте свідчать про суттєві зміни у морфогенезі та продуктивності дослідних рослин (табл.).

Встановлено, що усі препарати зменшували лінійні розміри рослин картоплі. Найбільш інтенсивне гальмування ростових процесів спостерігалося за дії 2-ХЕФК. Етиленпродуцент зменшував висоту рослин картоплі на 22% у порівнянні з контролем. При застосуванні ретарданту з групи четвертинних амонієвих солей ССС-750 висота рослин зменшувалася на 11%, а тиазолпохідний препарат EW-250 гальмував ріст рослин на 4%.

Таблиця.

Вплив антигіберелінових препаратів на анатомо-морфометричні показники рослин картоплі сорту Санте (фаза завершення утворення бульб)

Показники	Висота росли (см)	Кількість листкових пластинок на рослині (шт)	Маса листків з рослини (г)	Маса стебла (г)	Діаметр стебла (см)	Маса кореня (г)	Діаметр кореневої шийки (см)	Середня урожайність з дослідної ділянки (кг)
2-ХЕФК	42,21±2,01	342,27 ±15,05	139,65 ±6,32	152,47 ±7,01	0,88 ±0,03	51,17 ±2,02	0,83 ±0,02	64,44 ±3,21
EW-250	51,60±2,37	409,75 ±18,98	123,47 ±5,51	102,34 ±4,75	0,85 ±0,02	37,38 ±1,31	0,85 ±0,03	88,02 ±4,28
ССС-750	48,17±2,26	548,34 ±22,11	184,75 ±8,29	114,14 ±5,14	0,91 ±0,04	48,65 ±2,16	0,96 ±0,04	72,61 ±3,88
Контроль	53,98±2,51	326,13 ±14,48	88,14 ±4,08	126,29 ±5,33	1,02 ±0,05	41,36 ±1,98	1,32 ±0,05	62,91 ±29,78

Проведене нами вивчення впливу ретардантів на листковий апатар рослин картоплі свідчить, що під впливом усіх тьох інгібіторів росту зростала, як кількість, так і маса листків на рослині.

Зокрема в наслідок обробки ССС-750 кількість листків у порівнняні з контролем зростала на 54% , а їх маса на 110%. При застосуванні EW-250 відповідно на 26 та 40% , а за дії 2-ХЕФК на 5 та 58% відповідно.

Під впливом ССС-750 і EW-250 зменшувалася сира маса стебл дослідних рослин. Лише при застосуванні 2-ХЕФК маса стебла зростала на 21%. При цьому діаметр стебла у дослідних рослин достовірно не змінювалася.

Досліджено, що EW-250 зменшував масу кореня на 10%. Обробка 2-ХЕФК і ССС-750 зумовлювала збільшення маси кореня відповідно на 24 і 18%.

Важливим морфометричним показником, що суттєво впливає на продуктивність сільськогосподарських культур є площа листкової поверхні [5].

Рис. Вплив ретардантів на площу листя рослин картоплі сорту Санте (см²).

Проведеними нами дослідженнями встановлено, що при застосуванні ретарданів EW-250 та ССС-750 відбувалося достовірне зростання площі листкової поверхні у другій половині вегетаційного періоду у порівнянні з контролем (рис). При застосуванні етиленпродуценту есфону відбувалося достовірне зниження площі листків на протязі усього вегетаційного періоду в порівнянні з контролем.

Зростання площі асиміляційної поверхні в другій половині вегетації зумовило підвищення продуктивності культури. Зокрема за дії EW-250 середня урожайність картоплі зростала на 39,91%, при застосування ССС-750 на 15,42%, а при обробці 2-ХЕФК на 2,43%.

Таким чином, застосування ретардантів EW-250 та ССС-750 на рослинах картоплі сорту Санте зумовлювало гальмування ростових процесів, змінювало кількість та масу вегетативних органів і покращувало урожайність культури.

Література

1. Болотских А.С. Картофель /А.С. Болотських/ – Х.: Фолио, 2002. – 254 с.

2. Гавва И.В. Регуляторы роста, дефолианты и десиканты и их опасность для природной среды / Гавва И.В., Попова Г.В., Трофимова М.Г./ Обзорная информация. – М.: Б.и., 1983. – 54с.

3. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

4. Прусакова Л.Д. Регуляторы роста растений // Физиология растений. – 1989. – Т. 28, №4. – С. 233-239.

5. Якушкина Н. И. Влияние регуляторов роста на использование ассимилятов из листьев разного яруса / Н. И. Якушкина // Физиология растений. – 1962. – Т. 9, вып. 1. – С. 111-114.