Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студентка ІV курсу Сулима Ю.В., студенка ІV курсу Михайльова Ю.О.,

к.б.н. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив ретардантів на морфогенез і продуктивність картоплі

Пізнання закономірностей онтогенезу рослин формує теоретичну базу для свідомого управління ростом та розвитком. Вирішальну роль при цьому відіграють регулятори росту рослин [4]. До них належать природні та синтетичні сполуки, які активно впливають на обмін речовин, що призводить до видимих змін у рості і розвитку. Серед них найбільш широко використовуються ретарданти. Ці речовини здатні модифікувати гормональний статус рослин, завдяки чому можуть змінювати напрям фізіологічних процесів та пришвидшувати транспорт асимілятів, активізувати їх накопичення в господарськоцінних органах [2].

Важливою продовольчою, кормовою та технічною культурою нашої держави картопля.  У бульбах міститься 12-25% крохмалю, близько 2% сирого протеїну, до 0,15% жиру, вітаміни С, В1, В2, В6, РР, К і каротиноїди. У зв’язку з цим, вона має лікувальне значення особливо для людей, у яких спостерігається порушення функцій шлунково-кишкового тракту [1].

Таким чином доцільним було б вивчити вплив найбільш поширених ретардантів на морфогенез і продуктивність картоплі.

У вегетаційний період 2013 року дослідження проводили на насадженнях картоплі селянського фермерського господарства «Бержан» с. Гобанівка Вінницького району Вінницької області. Рослини сорту Санте обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 ретардантами з різним механізмом дії: есфоном (2-ХЕФК), тебуконазолом (EW-250) та хлормекватхлоридом (ССС-750). Рослини контролю обприскували водопровідною водою. Площа дослідних ділянок 33 м2, повторність п’ятикратна.

Морфологічні показники вивчали кожні 10 днів. Площу листків визначали методом висічки. Товщину стебла в центральній частині вимірювали штангенциркулем. З метою вивчення впливу регуляторів росту на продуктивність культури проведено визначення урожайності. Одержані матеріали оброблені статистично та за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1” [3].

Проведені нами дослідження впливу інгібіторів росту рослин з антигібереліновим механізмом дії 2-ХЕФК, EW-250 та ССС-750 на насадженнях картоплі сорту Санте свідчать про суттєві зміни у морфогенезі та продуктивності дослідних рослин (табл.).

Встановлено, що усі препарати зменшували лінійні розміри рослин картоплі. Найбільш інтенсивне гальмування ростових процесів спостерігалося за дії 2-ХЕФК. Етиленпродуцент зменшував висоту рослин картоплі на 22% у порівнянні з контролем. При застосуванні ретарданту з групи четвертинних амонієвих солей ССС-750 висота рослин зменшувалася на 11%, а тиазолпохідний препарат EW-250 гальмував ріст рослин на 4%.

Таблиця.

Вплив антигіберелінових препаратів на анатомо-морфометричні показники рослин картоплі сорту Санте (фаза завершення утворення бульб)

 

Показники

Висота росли (см)

Кількість листкових пластинок  на рослині (шт)

Маса листків з рослини (г)

Маса стебла (г)

Діаметр стебла (см)

Маса кореня (г)

Діаметр кореневої шийки (см)

Середня урожайність  з дослідної ділянки  (кг)

2-ХЕФК

42,21±2,01

342,27

±15,05

139,65

±6,32

152,47

±7,01

0,88

±0,03

51,17

±2,02

0,83

±0,02

64,44

±3,21

EW-250

51,60±2,37

409,75

±18,98

123,47

±5,51

102,34

±4,75

0,85

±0,02

37,38

±1,31

0,85

±0,03

88,02

±4,28

ССС-750

48,17±2,26

548,34

±22,11

184,75

±8,29

114,14

±5,14

0,91

±0,04

48,65

±2,16

0,96

±0,04

72,61

±3,88

Контроль

53,98±2,51

326,13

±14,48

88,14

±4,08

126,29

±5,33

1,02

±0,05

41,36

±1,98

1,32

±0,05

62,91

±29,78

Проведене нами вивчення впливу ретардантів на листковий апатар рослин картоплі свідчить, що під впливом усіх тьох інгібіторів росту зростала, як кількість, так і  маса листків на рослині.

Зокрема в наслідок обробки ССС-750 кількість листків у порівнняні з контролем зростала на 54% , а їх маса на 110%. При застосуванні EW-250 відповідно на 26 та 40% , а за дії 2-ХЕФК на 5 та 58% відповідно.

Під впливом ССС-750 і EW-250 зменшувалася сира маса стебл дослідних рослин. Лише при застосуванні 2-ХЕФК маса стебла зростала на 21%. При цьому діаметр стебла у дослідних рослин достовірно не змінювалася.

Досліджено, що EW-250 зменшував масу кореня на 10%. Обробка 2-ХЕФК і ССС-750 зумовлювала збільшення маси кореня відповідно на 24 і 18%.

Важливим морфометричним показником, що суттєво впливає на продуктивність сільськогосподарських культур є площа листкової поверхні [5].

        Рис. Вплив ретардантів на площу листя рослин картоплі сорту Санте (см2).

 

Проведеними нами дослідженнями встановлено, що при застосуванні ретарданів EW-250 та  ССС-750 відбувалося достовірне зростання площі листкової поверхні у другій половині вегетаційного періоду у порівнянні з контролем (рис).  При застосуванні етиленпродуценту есфону відбувалося достовірне зниження площі листків на протязі усього вегетаційного періоду в порівнянні з контролем.

Зростання площі асиміляційної поверхні в другій половині вегетації зумовило підвищення продуктивності культури. Зокрема за дії EW-250 середня урожайність картоплі зростала на 39,91%, при застосування ССС-750 на 15,42%, а при обробці 2-ХЕФК на 2,43%.

Таким чином, застосування ретардантів EW-250 та  ССС-750  на рослинах картоплі сорту Санте зумовлювало гальмування ростових процесів, змінювало кількість та масу вегетативних органів і покращувало урожайність культури.

 

Література

1.     Болотских А.С. Картофель /А.С. Болотських/ – Х.: Фолио, 2002. – 254 с.

2.     Гавва И.В. Регуляторы роста, дефолианты и десиканты и их опасность для природной среды / Гавва И.В., Попова Г.В., Трофимова М.Г./ Обзорная информация. – М.: Б.и., 1983. – 54с.

3.     Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

4.     Прусакова Л.Д. Регуляторы роста растений // Физиология растений. – 1989. – Т. 28, №4. – С. 233-239.

5.     Якушкина Н. И. Влияние регуляторов роста на использование ассимилятов из листьев разного яруса / Н. И. Якушкина // Физиология растений. – 1962. – Т. 9, вып. 1. – С. 111-114.