Географія і геологія/ 6.
Природокористування і екологічний моніторинг
Буран І.А.
Вінницький державний
педагогічний університет
імені М.М.Коцюбинського, Україна
Проблеми збереження довкілля в Україні
Протягом останніх десятиліть науково-технічний прогрес, як наслідок,
посилення антропогенного навантаження на навколишнє природнє середовище,
призвели до глобальних екологічних проблем, які не обійшли стороною й Україну.
Забезпечення екологічної безпеки неможливо розглядати окремо від поняття
«екологічна злочинність» та її небезпечних наслідків, а саме, катастрофічного
погіршення стану довкілля, що призводить до зниження тривалості життя,
зростання рівня захворюваності та смертності, появою зон екологічного лиха;
деградації відновлювальних природних ресурсів; виснаження не відновлювальних
природних ресурсів; забруднення та погіршення якості поверхневих та підземних
вод, акваторії морів, атмосферного повітря; розповсюдження радіоактивного
забруднення; небезпечного забруднення продуктів харчування[3].
Злочини проти довкілля відносяться до категорії високолатентних
злочинних посягань, що ґрунтуються на таких показниках, як: деградація
природного середовища, руйнування екосистем, забруднення довкілля[3].
За результатами здійснення державного нагляду(контролю) у сфері охорони
навколишнього природного середовища у 2012 році було здійснено 89511 перевірок,
за якими було складено 80243 протоколи про порушення[5].
В результаті проведення перевірок, найбільше порушень виявлено за
наступними критеріями: неналежне поводження з відходами – 26 742 (
35,52%), забруднення водних ресурсів – 16 739 ( 22,23%) та атмосферного
повітря – 9916 ( 13, 17%) ( табл.1)
|
№ |
Критерії перевірки |
К- сть порушень |
% |
|
1. |
Поводження з відходами |
26742 |
35,52 |
|
2. |
Водні ресурси |
16739 |
22,23 |
|
3. |
Атмосферне повітря |
9916 |
13,17 |
|
4. |
Рослинний світ |
8841 |
11,74 |
|
5. |
Рибні ресурси |
5958 |
7,91 |
|
6. |
Пости екологічного
контролю |
2025 |
2,69 |
|
7. |
Земельні ресурси |
1952 |
2,59 |
|
8. |
Тваринний світ |
1497 |
1,99 |
|
9. |
Природно-заповідний фонд |
1059 |
1,41 |
|
10. |
Землі водного фонду |
505 |
0,67 |
|
11. |
Надра Криму |
33 |
0,04 |
|
12. |
Джерела іонізуючого
проміння |
24 |
0,03 |
Як наслідок, притягнуто до адміністративної
відповідальності 72 984 (посадових осіб, громадян), призупинено діяльність 1967 господарчих
суб’єктів, порушено 272 кримінальні справи, накладено штрафи на суму 16,4 млн.
грн., з яких сплачено 14,7 млн. грн., тобто 90% [6].
Зважаючи на те, що підприємства, які здійснюють найбільший екологічний
тиск, отримують від держави квоти на викиди шкідливих речовин, однак є керівники та організації, які
намагаються позбутися небажаних відходів з неналежним рівнем їхньої утилізації,
за оцінками екологів дана незаконна діяльність нанесла збитків на суму 1 млрд.
660 млн. грн.[6].
В умовах науково-технічного прогресу значно ускладнились взаємовідносини
суспільства з природою, людина отримала можливість впливати на хід природних
процесів, підкорила сили природи, почала
опановувати майже всі доступні відновні і невідновні
природні ресурси, але разом з тим забруднювати і руйнувати довкілля.
Складний комплекс взаємозв’язків людини з навколишнім природним середовищем
називається екологічною безпекою (екобезпекою), що значною мірою залежить від
ступеня загроз, ризиків, які виникають в результаті проявів стихійних сил,
техногенних аварій, певних дій людей у нормальних чи екстремальних умовах [2].
В усіх країнах світу екологічне питання є питанням національної безпеки, а
оскільки головним завданням цивілізованої держави є захист інтересів своїх
громадян, то екологічні права, екологічна безпека є складовою цих головних прав
кожної людини.
Екологічну ситуацію в Україні слід визнати близькою до катастрофічної,
збільшуються обсяги накопичення шкідливих, у тому числі високотоксичних відходів,
кількість полігонів і звалищ для їх захоронення, погіршується санітарний стан
населених пунктів.
За офіційними даними [4], в Україні накопичено близько 36 млрд. тонн
відходів, або більш як 50 тис. тонн на 1 кв. кілометр території, з яких
утилізується лише 30 % промислових відходів та
4% побутових відходів. Обсяги утворення, розміщення, утилізація та
знищення відходів постійно уточнюється з урахуванням критеріїв віднесення їх до
видів та класів небезпеки.
На території України проблема переробки сміття та водоочищення, на околицях
наших міст та селищ сміттєзвалища, а лісосмуги просто перетворюються на
суцільні смітники, на даний момент переробка майже не здійснюється, є 4
сміттєспалювальні заводи у Києві, Дніпропетровську, Харкові та
Севастополі, працює тільки київський «Енергія»,
який має застаріле обладнання, тому доречним була б побудова сміттєпереробних комплексів
по всій території України.
В населених пунктах, де проживає більш ніж 15 тисяч населення необхідно
побудувати каналізаційні мережі, очисні споруди, розробити спеціальні програми
по очищенню від забруднення річок, озер, ставків, криниць та джерел.
В Україні зберігається значна кількість застарілих боєприпасів не лише в
закритих складських приміщеннях, а й під «відкритим небом», тому існує
ймовірність вибуху, що може викликати екологічну катастрофу, як і залишки
токсичних відходів, які не утилізуються, це вимагає швидкого планомірного
вирішення проблеми з виділенням необхідного фінансування.
Однією з найгостріших проблем екології сільського господарства є надмірна
хімізація, тому потрібно обмежити використання пестицидів та нітратів; вводити
передову систему землеробства, яка базується на використанні
науково-обґрунтованого обробітку ґрунту з необхідною кількістю внесених добрив,
а також проведення заходів, спрямованих на покращення водного режиму грунтів.
Значною проблемою постає вирубка лісів, насаджень, збирання лікарських рослин та
полювання на диких тварин в Україні, що призводить до зменшення багатьох видів
рослинного та тваринного світу.
Як ми знаємо, усе починається із нас самих, тому необхідно розвивати на
більш високому рівні екологічну освіту в школах та вищих навчальних закладах,
розвивати екологічний рух в Україні шляхом реалізації екологічних проектів.
Для покращення
екологічної ситуації в Україні необхідні значні фінансові ресурси, висококваліфіковані
спеціалісти, значний проміжок часу, це повинно прискорюватись ефективними
державними механізмами, але усі ці властивості притаманні економічно розвиненим
країнам, якою не є Україна[3].
Якщо критично оцінити
усе вищезазначене, можна зробити такі висновки:
1.
Науково-технічний прогрес зупинити неможливо, але, як то
кажуть, мудрий той, хто йде вперед, а хто прагне повернутися назад, тим самим
стоїть на місці. Усе в наших руках, ми повинні діяти, щоб забезпечити чисте та
безпечне життя для нас та наших нащадків.
2.
У теперішньому людському мисленні відбувається переоцінка
цінностей щодо навколишнього середовища.
Ще зовсім недавно стовп
диму, що «під небо в’ється», лінії електропередач вважалися символом наукового прогресу.
Люди були у захваті, бачили у цьому поступальний розвиток, а сьогоднішня
ситуація зводить до того, що ми пов’язуємо це із забрудненням біосфери, часом,
що перевищує допустимі норми із відповідними наслідками.
3.
Наш складний і
суперечливий час породив величезну кількість проблем: політичних, економічних,
моральних, на думку багатьох, найважливіше місце займає екологічна проблема.
Часи, коли людство залишало за собою тільки малопомітні стежки на поверхні
планети, минули.
4.
Вченими запропоновані методи для покращення природокористування,
збереження навколишнього середовища, все це потрібне і важливе, але їх
реалізація лише відтягує на певний час екологічну кризу, не зупиняючи її. Є
потреба докорінно змінювати сутність управління людським суспільством та його
світогляд.
Література:
1. Бойчук Ю.Д., Екологія і охорона навколишнього середовища/ Ю.Д.Бойчук,
Е.М.Солошенко, О.В.Бугай -
Суми: Університетська книга, 2002.- 288с.
2. Екологічне
право України: Підручник / За ред. А.П. Гетьмана, М.В. Шульги. - К.: Право,
2005. - 380 с
3. Поліщук Г.С. Щодо кримінологічної характеристики організованої
екологічної злочинності/Науково-практичний журнал №18, 2008
4. Про схвалення
Концепції Загальнодержавної програми поводження з відходами на 2013-2020 роки
Кабінет Міністрів України; Розпорядження,
Концепція від 03.01.2013 № 22-р
5. [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua
6. [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://dei.gov.ua/