К.г.н., доцент Мартусенко І.В., студентка 4-го курсу Корчевна К.Ю.

Вінницький навчально-науковий інститут економіки Тернопільського національного економічного університету

ЕКОЛОГІЗАЦІЯ економічного РОЗВИТКУ: ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Проблеми екологізації різних сфер економічної діяльності розглядають у багатьох наукових роботах, періодичних виданнях та монографіях. Проте, суть екологізації економічної діяльності тлумачиться в економічній літературі по-різному. Сьогодні на особливу увагу заслуговує поняття "еколого-економічна система", розроблене у працях М.Т. Мелешкіна, П.Г. Бунича, Ю.Ю. Туниці та інших авторів. "Еколого-економічну систему" можна розглядати, на думку Є.М. Борщука та В.С. Загорського, як чітко виражену біоцентристську позицію, згідно з якою у взаємовідносинах людини і природи ключову роль відіграють фундаментальні закони живої природи. За визначенням окремих учених економістів-екологів, екологізація визначається як об'єктивно зумовлений процес перетворення всієї суспільної праці, спрямований на збереження і розвиток суспільно-економічних функцій природи [1].

На сьогодні питання екологізації економіки України стає особливо актуальним – процеси деградації довкілля мають місце практично в усіх регіонах нашої держави, а змінене людиною навколишнє природне середовище впливає на суспільство в зворотному напрямку і не завжди позитивно. У "Рекомендаціях парламентських слухань щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства" вказується: "Екологічна ситуація залишається вкрай складною, навантаження на навколишнє природне середовище зростає. Забруднення і виснаження природних ресурсів продовжує загрожувати здоров'ю населення, екологічній безпеці та економічній стабільності держави. [2].

Насамперед, це пов'язано зі стрімким зростанням техногенного навантаження на природне середовище, значним виснаженням природних ресурсів, із щорічним збільшенням екологічних проблем і катастроф, зі збільшенням питомої ваги природоексплуатуючих галузей.

Екологічна ситуація в Україні є доволі складною, а в окремих регіонах сягає критичних меж. Необхідно зазначити, що 15 % території країни можна вважати "умовно екологічно чистими", 15 % – помірно забрудненими, а 70 % – забрудненими територіями [3]. Україна володіє передумовами, що дають їй змогу пропонувати сценарії протидії глобальним загрозам і завдяки цьому відігравати провідну роль у світовому співтоваристві, втілюючи покладену на неї еколого-економічну місію. Україна має чорноземи, концентрація яких забезпечує їй елітарне становище на земній кулі. Вони є унікальним антиентропійним потенціалом глобального виміру. Порівняльний аналіз забезпеченості чорноземами мешканців Землі й України свідчить про володіння державою безпрецедентною антиентропійною надпотугою, якої не має жоден етнос у світі.

Проте слід зазначити, що частка всіх природоохоронних витрат становить близько 0,5 % ВВП України. Це надзвичайно недостатній рівень, особливо враховуючи низьку абсолютну величину ВВП на душу населення. І це при тому, що частка природного капіталу у складі національного багатства України становить 54 %. У більшості країн Східної Європи частка природоохоронних витрат перебуває в межах 1,5-4 % ВВП, а показник ВВП на душу населення перевищує український у 2-10 і більше разів [3]. Тому для стабілізації екологічної ситуації і її поступового покращання, передусім, необхідні величезні асигнування на ліквідацію екологічних збитків, завданих у попередні роки. Такими ресурсами держава, нажаль, не володіє.

Основними екологічними загрозами сьогодні виступають глобальні екологічні загрози антропогенного походження, які можна розділити на дві групи, що відображатимуть прямі і потенційні екологічні загрози. Прямі глобальні екологічні загрози безпосередньо пов'язані з негативними впливами антропогенної діяльності на екосистеми Землі. Потенційні глобальні екологічні загрози пов'язані з антропогенною діяльністю, яка за певних обставин може трансформуватися у пряму глобальну екологічну загрозу. Так, наприклад, руйнація атомних електростанцій внаслідок впливу антропогенних або природних чинників може призвести до знищення цілих екосистем (Чорнобильська катастрофа). Причому наслідки мають не тільки регіональний, а й глобальний характер.

На наш погляд, варто виділити декілька важливих і першочергових напрямків екологізації економіки. Насамперед, екологізація законодавчої бази – це облік екологічних наслідків для держави і населення при прийнятті того чи іншого закону в будь-якій галузі, орієнтація законодавчих і нормативних документів на екологічні проблеми та їхнє попередження (недопущення). Також екологізацію податкової системи на основі затвердженого законодавства. Необхідно затвердити податки і податкові ставки таким чином, щоб будь-якому виробнику було максимально вигідно переорієнтувати свою діяльність на екологічно безпечну, ніж сплачувати штрафи. Безперечно, актуальним напрямком є формування об’єктивної необхідності екологізації промислових процесів. Запровадження екологічно чистого виробництва у всіх галузях українського господарства є необхідною передумовою переходу на шлях сталого розвитку. Технологічна відсталість, велика енерго- та матеріаломісткість вітчизняної економіки спричиняють надмірне забруднення природного середовища та інші форми його деструкції, що негативно впливає на стан здоров'я населення і природно-ресурсний потенціал.

Ще одним з напрямків, який варто відзначити, є формування екологічної свідомості суспільства, екологічне виховання й освіта. Вкрай необхідним є усвідомлення тієї природної спадщини та її якості, яку отримають від нас майбутні покоління. Одним зі способів екологізації, власне, суспільного життя є впровадження, починаючи з дошкільної та шкільної освіти предметів, які слугуватимуть основою для розуміння визначальної ролі природи, навколишнього природного середовища в житті суспільства і необхідності зберігати та раціонально використовувати наявні природні блага, з подальшим продовженням екологічної освіти у вищих навчальних закладах. Також необхідно забезпечити доступність екологічної інформації для населення й розвивати екологічну освіту з позиції законів самозбереження.

Одним з головних шляхів вирішення екологічних проблем вбачається перехід на інноваційну модель розвитку національної економіки, як основного засобу екологобезпечної модернізації виробництва та впровадження процесів ресурсозбереження. Інноваційна модель виробництва в поєднанні з ресурсозбереженням дозволить при тому самому рівні видобутку ресурсів (адже процес виробництва неспинний і не може зменшуватися) виробляти з них більше продукції, матеріалів, сировини, завдяки безвідхідним технологіям, вторинній переробці; використанню відходів, тощо.

Отже, екологізація суспільного розвитку – це динамічний процес, спрямований на комплексне оздоровлення екологічної, економічної, соціальної і духовної сфер суспільної діяльності. Екологізація суспільного розвитку повинна привести до зменшення антропогенного навантаження на зовнішнє природне середовище та розвиватися під впливом ефективних інструментів екологічної політики. Даний процес є інструментом втілення в життя концепції, яка передбачає пріоритет духовного розвитку над виробництвом матеріальних благ. Сучасна енвайроекономічна наука робить тільки перші кроки щодо удосконалення методів екологізації економічної діяльності. Основна мета цього процесу – зробити економічну діяльність екологічно безпечною.

Джерела та література

1. Васюкова Д.О. Екологізація економіки і перехід до сталого розвитку. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal //natural/Ekol_bezpeka/2009_4/pdf/77.pdf .

2. Костюк У.З. Особливості функціонування і розвитку ринку екологічних послуг / У.З. Костюк // Сталий розвиток економіки. – 2012. – № 4. – С. 156-160.

3. Напрямки державної політики щодо екологізації національної економіки. Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/article.

4. Солодкий В.О. Напрямки досягнення стійкості функціонування господарських та екосистем / В.О. Солодкий, Н.Е. Ковшун // Сталий розвиток економіки .– 2013. – № 1. – С. 187-190.