Котюн Ю.О. магістр, Іщук Л.І. к.е.н. доц.

Луцький національний технічний університет

 

СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРОБЛЕМИ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ

Соціальне страхування як складова частина соціального захисту відіграє значну роль у житті громадян України, особливо тих, хто втратили можливість забезпечувати себе самостійно. Проте остаточного вигляду система соціального захисту ще не отримала і перебуває у процесі постійного реформування.

В провідних країнах світу з розвинутою економікою і високим рівнем життя проблема ефективної зайнятості вже давно вирішена, а якщо і є, то рівень безробіття є лише фрикційним і структурним, які є обов’язковими характерними рисами будь-якої держави, навіть з досить розвинутою економікою. Для нашої ж країни це питання є досить актуальним, і, мабуть, ситуація зміниться лише за умови ефективної політики зайнятості.

В Україні наявна система пенсійного страхування не виконує належним чином свого головного завдання, оскільки розмір пенсій здебільшого не дає можливості підтримувати мінімальний рівень життєдіяльності [1, С. 23].

Можна виділити такі основні проблеми пенсійної системи України:

 низький рівень пенсій більшості осіб, що досягли пенсійного віку. У той же час, середній розмір «спеціальних» пенсій щонайменше у 2,5 рази перевищує середній розмір пенсії призначеної на загальних умовах;

 незбалансований бюджет Пенсійного фонду України – у 2012 році з держбюджету на покриття дефіциту виділено майже 27 млрд. гривень;

 видатки на пенсійне забезпечення сягнули 16,3 % ВВП. При цьому не слід забувати, що розмір пенсійних внесків становить 35 %, що набагато вище, ніж в інших країнах Європи: Угорщина 26,5 %, Франція 24 %, Чехія 28 %, Швеція 18,9 %. Проте й цього недостатньо для покриття пенсійних видатків;

 на даний час існує розрив між розмірами пенсій жінок і чоловіків. Для жінок встановлено нижчу межу працездатного віку, вони мають меншу тривалість стажу, заробітна плата жінок в середньому майже на 30 % нижча ніж у чоловіків життєдіяльності [3].

Основними факторами незадовільного функціонування пенсійної системи є:

 складна демографічна ситуація та негативні перспективи її розвитку;

 макроекономічний стан держави (інфляція, безробіття, економічні кризи);

 значна «тінізація» виплат працівникам.

Підсумовуючи, необхідно зазначити, що сьогодні пенсійна система України перебуває в надзвичайно складному фінансовому становищі і не забезпечує пен­сіонерів необхідним обсягом доходу (пенсії) для підтримання прийнятного рівня життєдіяльності. У майбутньому проблема старіння населення може призвести до ще більшого загострення кризи в системі пенсійного забезпечення. Ефективними шляхами виходу з цієї ситуації є підвищення пенсійного віку та запровадження накопичувальних пенсійних систем життєдіяльності [2, С. 13].

Серед основних пріоритетів, які б дозволили вирішити проблеми функціонування Фондів соціального страхування, доцільно виділити:

 зниження рівня безробіття, шляхом створення нових робочих місць;

 підвищення розміру заробітної плати та інших доходів населення;

 зниження соціального навантаження;

 розробити заходи, які сприяли б призупиненню  «тінізації» заробітної плати, у тому числі доходів населення, приховування її від оподаткування;

 удосконалення методів контролю за надходженням внесків у Фонди соціального страхування;

 введення трирівневої пенсійної системи;

 економічне виховання молоді та населення працездатного віку щодо запровадження обов’язкового накопичу вального пенсійного страхування, визначення його переваг для кожного громадянина.

Література:

1. Гузик Т. Другий рівень / Т. Гузик // Вісник Пенсійного фонду України. – 2013. - № 5.

2. Ковальчук О. Порядні люди борги віддають сповна // Вісник Пенсійного фонду України. – 2011. - № 9. С. 47.

3.Офіційний сайт Міністерства праці та соціальної політики України: [Електр. Ресурс]. – http://www/mlsp.gov.ua.