Котюн Ю.О. магістр, Іщук Л.І. к.е.н. доц.
Луцький національний технічний університет
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРОБЛЕМИ
ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ
Соціальне страхування як складова частина соціального
захисту відіграє значну роль у житті громадян України, особливо тих, хто
втратили можливість забезпечувати себе самостійно. Проте остаточного вигляду
система соціального захисту ще не отримала і перебуває у процесі постійного
реформування.
В провідних країнах світу з розвинутою економікою і
високим рівнем життя проблема ефективної зайнятості вже давно вирішена, а якщо
і є, то рівень безробіття є лише фрикційним і структурним, які є обов’язковими
характерними рисами будь-якої держави, навіть з досить розвинутою економікою.
Для нашої ж країни це питання є досить актуальним, і, мабуть, ситуація
зміниться лише за умови ефективної політики зайнятості.
В Україні наявна система пенсійного страхування не
виконує належним чином свого головного завдання, оскільки розмір пенсій
здебільшого не дає можливості підтримувати мінімальний рівень життєдіяльності [1, С. 23].
Можна виділити такі основні
проблеми пенсійної системи України:
– низький рівень пенсій більшості осіб, що
досягли пенсійного віку. У той же час, середній розмір «спеціальних» пенсій
щонайменше у 2,5 рази перевищує середній розмір пенсії призначеної на загальних
умовах;
– незбалансований бюджет
Пенсійного фонду України – у 2012 році з держбюджету на
покриття дефіциту виділено майже 27 млрд. гривень;
– видатки на пенсійне забезпечення сягнули 16,3
% ВВП. При цьому не слід забувати, що розмір пенсійних внесків становить 35 %,
що набагато вище, ніж в інших країнах Європи: Угорщина – 26,5 %, Франція – 24
%, Чехія – 28 %, Швеція – 18,9 %. Проте й цього недостатньо для
покриття пенсійних видатків;
– на даний час існує розрив
між розмірами пенсій жінок і чоловіків. Для жінок встановлено нижчу межу
працездатного віку, вони мають меншу тривалість стажу, заробітна плата жінок в
середньому майже на 30 % нижча ніж у чоловіків життєдіяльності [3].
Основними факторами незадовільного
функціонування пенсійної системи є:
– складна демографічна ситуація та негативні
перспективи її розвитку;
– макроекономічний стан держави (інфляція,
безробіття, економічні кризи);
– значна «тінізація» виплат працівникам.
Підсумовуючи, необхідно зазначити,
що сьогодні пенсійна система України перебуває в надзвичайно складному
фінансовому становищі і не забезпечує пенсіонерів необхідним обсягом доходу
(пенсії) для підтримання прийнятного рівня життєдіяльності. У майбутньому
проблема старіння населення може призвести до ще більшого загострення кризи в
системі пенсійного забезпечення. Ефективними шляхами виходу з цієї ситуації є
підвищення пенсійного віку та запровадження накопичувальних пенсійних систем життєдіяльності [2, С. 13].
Серед основних пріоритетів, які б дозволили вирішити
проблеми функціонування Фондів соціального страхування, доцільно виділити:
– зниження рівня безробіття, шляхом створення
нових робочих місць;
– підвищення розміру заробітної плати та інших
доходів населення;
– зниження соціального навантаження;
– розробити заходи, які сприяли б призупиненню «тінізації» заробітної плати, у тому
числі доходів населення, приховування її від оподаткування;
– удосконалення методів контролю за надходженням внесків у Фонди
соціального страхування;
– введення трирівневої пенсійної системи;
– економічне виховання молоді та населення
працездатного віку щодо запровадження обов’язкового накопичу вального
пенсійного страхування, визначення його переваг для кожного громадянина.
Література:
1. Гузик Т. Другий рівень / Т. Гузик //
Вісник Пенсійного фонду України. – 2013. - № 5.
2. Ковальчук О. Порядні люди борги віддають сповна // Вісник Пенсійного фонду України. – 2011. - № 9. С. 47.
3.Офіційний сайт Міністерства
праці та соціальної політики України: [Електр. Ресурс]. – http://www/mlsp.gov.ua.