к.е.н. Никитюк Т.Л.

к.е.н. Баула О.В.

Луцький національний технічний університет

 

формування стратегії розвитку транскордонного співробітництва «єврорегіон «буг»»

 

 Сучасна господарська система світу вступила в добу трансформації. Така, поки доволі невизначена  ситуація, вимагає від суб’єктів господарських процесів активних дій, які б сприяли посиленню їх конкурентних переваг на внутрішніх та зовнішніх ринках. Одним із ефективних способів підвищення конкурентоспроможності як підприємств, так і країни в цілому, є розширення кооперативних відносин на усіх рівнях. Особливо кооперація сприяє налагодженню ділових відносин між сусідніми транскордонними регіонами. Як показує досвід, однією з ефективних форм налагодження господарської, культурної, суспільної та іншої співпраці є транскордонні об’єднання.

 Транскордонний регіон (ТКС) – це територія, яка становить частину географічного простору, визначальним чинником якого є розташування вздовж державного кордону, по обох боках. Його складають прикордонні регіони, які належать до сусідніх держав та мають спільні риси: геополітичне розташування; спільний кордон; економічний розрив; інституційний розрив, який спричинений невідповідністю повноважень сусідніх адміністративних регіонів та субрегіональних одиниць;  відмінності у господарському розвитку регіонів прикордонних держав; соціально-культурні обумовлення, пов’язані з функціонуванням національних і етнічних меншин та стереотипів про населення сусідніх прикордонних регіонів [1, с.59-63].

На думку О. Мартінеза кооперативні відносини у транскордонні проходить чотири взаємопов’язані стадії, а саме: кордон ворожнечі, кордон коекзистенції, кордон співпраці та кордон незалежності [2].

 Нині відбувається розробка Стратегії транскордонного співробітництва Люблінського воєводства, Волинської області, Львівської області та Брестської області на 2014-2020 роки та є кроком у напрямі продовження кооперативної співпраці. Стратегія була ініційована Маршалком Люблінського воєводства Генріхом Гетьманом і  є першою в Європі спробою розробки тривалого плану дій у сфері функціонування єврорегіонів. Вперше вироблено та застосовано методику стратегії, яку презентував польський експерт Анджей Міщук. 27 листопада                2013 р. в Любліні Стратегія була узаконена, нині триває її доопрацювання на рівні експертних обговорень у  регіонах-учасниках. Стратегія розрахована  на 7 років, що співпадає з фінансовою перспективою ЄС на 2014-2020 роки, та охоплює учасників  «Єврорегіону «Буг».

Необхідність розробки Стратегії ТКС певною  мірою можна пов’язати з можливістю  отримати фінансову підтримку з боку Європейського Союзу, зокрема через мережу Структурних фондів, які нині також формують власну семирічну стратегію.  За допомогою спеціальних програм ЄС підтримує заходи спрямовані, з одної сторони на покращення безпеки кордону, спрощення її перетину, а з іншої –  на стимулювання  соціально-економічного розвитку прикордонних територій.  Місія та основні цілі Стратегії подано на рис. 1.

Рис. 1. Основні цілі та напрями ТКС

На підставі білоруських, українських і польських експертів, здійснено оцінку рівня розвитку транскордонного регіону, за допомогою ідентифікації його міцних та слабких сторінок, а також шансів і загроз[3] (табл. 1).

Таблиця 1

Аналіз SWOT для «Єврорегіону «Буг»

МІЦНІ СТОРОНИ

СЛАБКІ СТОРОНИ

значні природні ресурси і порівняно низький рівень їх деградації,

досить добре збережена полікультурна спадщина,

відсутність істотних мовних бар'єрів,

порівняно високий рівень освіти населення,

добре розвинена база вищої освіти,

висока доступність науково-дослідних центрів,

створення стимулів для інвесторів,

відкритість фірм, установ і людей на транскордонне співробітництво,

наявність сучасних аеропортів.

 

низький рівень суспільно-економічного розвитку,

застаріла економічна структура,

незначне використання природного та культурного потенціалу для розвитку туризму,

низький рівень розвитку автодорожньої інфраструктури, зокрема, в прикордонній зоні,

низький рівень розвитку залізничної інфраструктури, зокрема, в прикордонній зоні,

низький рівень використання залізничних ліній, що не вимагають зміни ширини колії,

низька диверсифікація прикордонних пропускних пунктів (відсутність прикордонних пунктів пропуску для пішоходів і туристів),

незначне використання аеропортів,

відсутність вантажних аеропортів.

ШАНСИ

ЗАГРОЗИ

піднесення значення Європейської політики сусідства щодо Східної Європи,

транзитне положення між Західною та Східною Європою, на перетинах транс'європейських автомобільних і залізничних шляхів, 

можливість підвищення зовнішньої транспортної доступності завдяки кращому використанню повітряної інфраструктури,

підвищення якості та мобільності трудових ресурсів,

підвищення зацікавленості у транскордонному партнерстві,

підвищення активності і зростаюча роль неурядових організацій у міжнародних відносинах, у тому числі транскордонних.

зміцнення зовнішнього кордону ЄС,

підвищення транзитного значення конкурентоспроможних транспортних шляхів, зокрема, на півдні Польщі та Європи,

дивергенція рівнів економічного розвитку в масштабі Європи і окремих країн,

значна інституціональна відстань державної адміністрації, пов'язана з різницями у державному ладі й різними моделями держави,

несприятливі демографічні тенденції (старіння суспільства),

злочинність, пов'язана з функціонуванням зовнішнього кордону ЄС.

 

Міцні сторони «Єврорегіону «Буг»» випливають з природничих, соціальних, економічних та культурних особливостей транскордонного регіону. Слабкі сторони вказують на явища та процеси обумовлені внутрішньою ситуацією ТКС, які становлять обмеження для можливостей розвитку, однак в майбутньому мають скоротитися або ліквідуватися.

Оскільки, в останні роки відбувається переорієнтація структури світового господарства у бік зростання цінності сировинних товарів (зокрема продуктів харчування та сільськогосподарської сировини), відновних джерел енергії та вирішення проблеми голоду у світі, а також виходячи з наявного природного  (аграрного) потенціалу  чотирьох учасників ТКС, нами було запропоновано внести деякі зміни у проект Стратегії ТКС, зокрема:

-       по-перше,  у міцних сторонах SWOT-аналізу включити:  сприяння створенню с/г підприємств молоддю, виходячи з цього  додати пункт щодо розвитку системи самоорганізації бізнесу в сільській місцевості молоддю;

-       по-друге, у міцних сторонах SWOT-аналізу включити:  сприяння підготовці кваліфікованої, високоосвіченої та здатної до швидкої адаптації робочої сили в сільській місцевості, виходячи з чого додати пункт щодо  покращення доступу до професійної та вищої освіти сільської молоді;

-       по-третє, в проектах «Економічне співробітництво» включити: Розвиток самоорганізації бізнесу у сільській місцевості, особливо молоддю;

-       по-четверте, в проектах «Наука і вища освіта» включити: Покращення доступу до професійної та вищої освіти сільської молоді;

-       по-п’яте,  заходи  пропонуємо фінансувати з Європейського  фонду орієнтації і  с/г гарантій.

Отже, на наш погляд, запропоновані зміни до проекту Стратегії ТКС «Єврорегіон «Буг»» сприятимуть формуванню аграрних господарств молоддю, також забезпечать існуючі агрофірми молодими креативними та високопрофесійними кадрами, брак яких відчувається нині. 

Література:

1.     Chojnicki Z., 1998, Uwarunkowania rozwoju regionu nadgranicznego – koncepcje i założenia teoretyczne [w:] B.Gruchman, J.Parysek (red.), Studia rozwoju i zagospodarowania przestrzennego, Wydawnictwo AE, Poznań , s. 11-48, A.Miszczuk, 2013, Uwarunkowania peryferyjności regionu przygranicznego, Norbertinum, Lublin,  s. 59-63.

2.     Martinez O., 1994, The dynamics of border interaction: new approaches to border analysis [in:] C.H.Schofield (ed.): Global Boundaries, World Boundaries, vol. I, Routledge, London, p. 1-15

3.     Проект Стратегії транскордонного співробітництва на 2014-2020 роки [Електронний ресурс]. – Режим доступу:   http://voladm.gov.ua/