Экономические науки /
Финансовые отношения
Вдовиченко В. М., Пономар В. В.
Дніпропетровська
державна фінансова академія
ДЕФІЦИТ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ
УКРАЇНИ: ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ТА ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ
Бюджетний дефіцит є одним з
основних інструментів державної фінансової політики, який суттєво впливає на
соціально-економічний стан країни. Його зростання спричиняє посилення
інфляційних процесів в країні, кризу у сфері державних фінансів, грошової
системи, а внаслідок цього – погіршення соціально-економічного стану в
суспільстві. Отже, дослідження причин виникнення та шляхів подолання негативних
наслідків бюджетного дефіциту є актуальним на сучасному етапі.
Дослідженням бюджетного дефіциту
займаються багато відомих вітчизняних та російських економістів, серед яких:
Азаров М., Білоусової Н., Гордєєва Л.,
Самсонова К., Колеснікова Р, Федосова С, Опаріна С, Омельянович Л.,
Сафонової Л. та інші.
Бюджетний дефіцит
виражає об’єктивні економічні відносини, що виникають між учасниками
суспільного виробництва в процесі використання публічних коштів. Дії, які
призводять до дефіциту бюджету вказують на необхідність розроблення програми
фінансового маневру в межах грошової спроможності країни, пошуку ефективних
джерел покриття дефіциту, контролю за його розвитком.
Відповідно
до п. 21 ст. 2 Бюджетного кодексу України дефіцит бюджету − це
перевищення видатків бюджету над його доходами. Бюджетний дефіцит – це важливий
інструмент державної фінансової політики, що впливає на економічне та соціальне
становище країни та потребує заходів щодо його ліквідації [1].
Бюджетний дефіцит можна класифікувати за різними ознаками, зокрема:
1)
за формою вияву: відкритий,
прихований, квазіфіскальний;
2) за строком дії:
стійкий, тимчасовий;
3) за строком виникнення:
плановий, звітний;
4) за напрямом
дефіцитного фінансування: активний, пасивний [5].
У
економічній літературі висвітлені такі причини виникнення бюджетного
дефіциту:
˗
необґрунтоване
витрачання державних коштів;
˗
прояв фінансової
кризи;
˗
невиправдана
емісія паперових грошей і зростання державного боргу;
˗
залучення
додаткових доходів зверх наявних у державі та їх використання за фінансування
витрат, не забезпечених державними доходами;
˗
диспропорції у
процесі фінансового планування доходів і видатків бюджету (бюджетний дефіцит
визначається, з одного боку, законами зростання вартості, а з іншого –
інфляції);
˗
успадкування традицій СРСР, які зумовили
неготовність влади до офіційного визнання існуючих бюджетних дефіцитів;
˗
неефективні
способи збалансування бюджету;
˗
війни, стихійні
лиха, інші надзвичайні події, кризові явища, неефективність державної політики;
˗
обсяг ресурсів,
який потрібно позичити у національного
приватного сектору або ззовні, щоб покрити заплановані видатки.
Дефіцит бюджету не можна
однозначно оцінити позитивно або негативно, оскільки все залежить від природи
походження дефіциту та способу його фінансування. Якщо мова йде про активний
дефіцит, коли держава інвестує в економіку, стимулюючи
зростання ВВП, то такий дефіцит можна розглядати як ефективний інструмент
фіскального регулювання економіки. Якщо ж маємо справу з пасивним дефіцитом,
коли кошти спрямовуються на покриття поточних видатків (у тому числі соціальних
трансфертів), то дефіцит є інституціональною деформацією, яка гальмує
економічний розвиток. [6]
Протягом останніх 4-х років
склалася така ситуація: доходи бюджету зростають разом із дефіцитом бюджету,
який зростає швидше, ніж доходи. Кредити міжнародних організацій лише
збільшують дефіцит за рахунок нарощування зовнішнього державного боргу, що не є
позитивною тенденцією дохідної частини бюджету.[2] Скоротився обсяг прямих
іноземних інвестицій, необхідних економіці України: приріст прямих іноземних
інвестицій у першому кварталі 2010 року, який становив 11,9 %, скоротився до
1,7 % в аналогічному періоді 2012 року [7].
Державний бюджет України на 2013
рік розрахований, виходячи з таких прогнозних макроекономічних показників:
номінальний ВВП – 1,576 трлн грн., темпи зростання ВВП – 3,4%, інфляція
(грудень до грудня) – 4,8%. Згідно із Законом «Про Державний бюджет України на
2013 рік», бюджет прийнято з дефіцитом на рівні 50,43 млрд. грн. (3,2% ВВП),
доходами – 361,5 млрд. грн., видатками – 411,9 млрд. грн., граничним рівнем
держборгу на 31 грудня 2013 року – 483 млрд. грн., можливістю надання державних
гарантій на 50 млрд. грн.
Кабінет Міністрів України планує
дефіцит держбюджету в 2014 році в межах 3% ВВП за очікуваного дефіциту
держбюджету в 2013 році на рівні 3,2% ВВП. Про це вказано в проекті постанови
уряду про основні напрями бюджетної політики на 2014 рік, розміщеному на
офіційному сайті Верховної Ради України [4].
На сучасному етапі уряд повинен
постійно контролювати розмір бюджетного дефіциту, інакше він здійснюватиме
дестабілізуючий вплив на соціально-економічний розвиток країни. Необхідно
приділяти більше уваги збільшенню доходів держави шляхом подолання безробіття,
поліпшення податкової системи, удосконалення приватизації державного житла,
поліпшення фінансового стану суб'єктів господарювання. [3]
Вагомим
кроком у боротьбі за скорочення дефіциту бюджету в Україні може стати
розроблення оптимальної моделі фіскального правила, яка б відповідала критеріям
чіткості визначення, прозорості, адекватності, сумісності, простоти, гнучкості,
обов'язковості виконання, підтримки з боку інших напрямів економічної політики.
Без таких правил боротьба з бюджетним дефіцитом має хаотичний,
нецілеспрямований і безсистемний характер.
Можна
зазначити, що швидка ліквідація бюджетного дефіциту, яка не підкріплюється
реальними кроками в напрямку стабілізації самої економіки тільки ускладнить і
без того важку фінансову ситуацію в країні та створить непотрібні перешкоди на
шляху гідного виходу з кризи.
Отже, дефіцит
бюджету є причиною зниження ефективності податкової системи, послаблення
стимулів до праці, підриву впевненості членів суспільства у майбутньому. З
метою максимально ефективного управління дефіцитом державного бюджету необхідно
застосовувати систему економічних заходів.
Дефіцитне фінансування для України вкрай важливе і необхідне. Його слід
не скорочувати, а переорієнтувати на вирішення основної проблеми нашої
економіки — пожвавлення інвестиційної діяльності.
Одним з негативних
наслідків дефіциту бюджету є держаний борг. Важливу роль відіграє політика
держави щодо управління державним боргом. У світовій практиці використовують декілька
способів погашення державного боргу: залучення передбачених умовами кредитів;
здійснення рефінансування кредитів; викуп боргу або обмін боргових зобов’язань
на інші активи, які перебувають у державній власності; списання боргу повністю
або частково, що здійснюється за ініціативою боржника та за рішенням
кредиторів; анулювання (повна відмова від виплати) боргу. У проведенні
управління державним боргом використовуються різні способи: продаж вимог
простроченого боргу, проведення дострокового викупу боргу, здійснення
трансформації внутрішнього боргу в зовнішній, формування розвитку ринку
державних цінних паперів, проведення заміщення боргів. Значний вклад у
зміцнення стабільності державних фінансів у довгостроковій перспективі та в
дотримання принципу справедливості при проведенні фіскальної політики повинні
зробити аналіз ризиків й оцінка потенціальних наслідків для бюджету гарантій,
наданих урядом. Реалізація зазначених заходів створить фундамент для проведення
ефективної бюджетної політики й обмеження умовних зобов’язань держави, які
потенціально можуть впливати на розмір державного боргу та стабільність
державних фінансів України середньостроковій перспективі.
Література:
1. Бюджетний кодекс України: Закон
України від 08.07.10 № 2456-VI.
2. Куніцин О.М. Дефіцит державного бюджет України: причини та заходи щодо
вирішення проблеми/О.М. Куніцин// Управління розвитком. – №15 (156). – 2013. –
С.137
3. Нечаюк І.Б. Основні проблеми подолання бюджетного дефіциту в Україні// [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/ecfor_2013_4_35.pdf.
4. Новини УНІАН: Уряд переніс розгляд параметрів держбюджету на 2014-2015 рр./ [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://economics.unian.ua/finance/778240-uryad-perenis-rozglyad-parametriv-derjbyudjetu-na-2014-2015-rr.html.
5. Салай Я.П. Щодо питання дефіциту бюджету та заходів його
ліквідації/ Я.П. Салай// Науково-практична Інтернет-конференція. – 2013/
[Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://www.legalactivity.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=681:051213-21&catid=85:2-1213&Itemid=105&lang=ru
6. Паєтко Т.В. Інституціональна природа дефіциту бюджету та державного боргу в
Україні/ Т.В. Паєтко// Економіка промисловості. − №1-2 (61-62).−
2013. – С.181.
7. "Z-Украіна" (аналітика, статистика)/ [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zet.in.ua.