Экономические науки / Инвестиционная деятельность и фондовые рынки

Аспірант Васильєв В.О.

Донецький національний університет, Україна

Корпоративний сектор економіки як рушійна сила інвестиційних процесів

Корпорації мають важливе значення для соціально-економічного розвитку будь-якої країни, оскільки всі світові масштабні економічні здобутки отримані внаслідок їх розвитку. Нині корпоративні структури, є основними суб’єктами, які через механізми інвестування визначають не лише динаміку, а й траєкторію розвитку національних економічних систем. Саме від ефективності функціонування корпорацій значною мірою залежить сталий розвиток економіки країни в цілому (рис. 1).

Рис. 1. Корпорація, як матеріальна основа інвестицій в економіці

Корпоративні структури є найбільш розповсюдженою формою організації великого підприємництва на даному етапі розвитку економіки України (табл. 1). Даний вид організації корпоративного капіталу може виникати у формі акціонерних товариств (публічні та приватні), товариств із обмеженою відповідальністю, товариств із додатковою відповідальністю, повного товариства, командитного товариства, саме асоціації, саме корпорації, консорціуму та концерну [1, с. 57].

Таблиця 1

Кількість корпоративних структур в загальній кількості господарюючих суб’єктів в Україні у 2006-2013 рр. [2]

Дата	Загальна кількість господарюючих суб’єктів, одиниць	Кількість корпоративних структур, одиниць	Частка корпоративних структур у загальній кількості господарюючих суб’єктів, %	Темпи зростання кількості корпоративних структур, р.
1.01.2006	1070705	366659	34,2	-
1.01.2007	1133200	391685	34,6	1,01
1.01.2008	1187020	420162	35,4	1,02
1.01.2009	1228888	442729	36,0	1,01
1.01.2010	1258513	455653	36,2	1,01
1.01.2011	1294641	479567	37,0	1,02
1.01.2012	1323807	502461	38,0	1,03
1.01.2013	1341781	523061	39,0	1,03

Тобто, сучасна структура функціонування господарюючих суб’єктів характеризується превалюванням корпоративних структур (в середньому 36,3%) в загальній кількості підприємств, із окресленою тенденцію до їх збільшення (в середньому у 1,02 рази у порівнянні із попереднім роком) (рис. 2).

Досвід сучасної світової економіки доводить ефективність функціонування насамперед висококонцентрованих виробництв, потужних корпоративних компаній (з одночасним розвитком малих і середніх підприємств в галузях торгівлі, надання послуг, сервісу та обслуговування). Саме великі підприємства (якими є корпорації) забезпечують значне зростання економіки, розширене відтворення та підвищення ефективності суспільного виробництва за рахунок більших обсягів виробництва, залучення значних ресурсів та стимулювання інвестиційних та інноваційних процесів в країні (табл. 2).

Рис. 2. Динаміка кількості господарюючих суб’єктів та корпоративних структур в економіці України у 2006-2013 рр.

Таблиця 2

Основні показники діяльності підприємств в Україні за розмірами їх діяльності у 2010-2012 рр.

Рік Розміри	2010		2011		2012
Рік Розміри	абсолютне значення	частка, %	абсолютне значення	частка, %	абсолютне значення	частка, %
Обсяги реалізованої продукції, млрд.грн.
Усього	3596,6	100,0	4202,5	100,0	4459,8	100,0
Великі	1401,6	41,6	1774,8	44,5	1761,1	41,9
Середні	1396,4	41,5	1607,6	40,3	1769,4	42,1
Малі	568,3	16,9	6907,8	15,2	672,7	16,0
Кількість зайнятих, тис. осіб
Усього	10772,7	100,0	10164,5	100,0	9957,6	100,0
Великі	2400,3	30,2	2449,0	31,4	2484,2	32,4
Середні	3393,3	42,6	3252,6	41,7	3144,2	40,9
Малі	2164,6	27,2	2091,5	26,9	2051,3	26,7

Це буде можливо якщо сектор фінансових корпорацій здійснюватиме допомогу щодо розміщення вільних фінансових коштів сектору домогосподарств та перерозподілятиме їх в ефективні галузі. Тому корпораціям важливо заохочувати домогосподарства до акумуляції та вкладання коштів, тому що здійснення підприємництва у режимі, що не має жодних обмежень, породжує соціальну несправедливість. Це призвело до загострення соціально-економічної ситуації в Україні, до криз та масового безробіття. Сьогодні основними рисами сучасного бізнесу в Україні є зростання соціальної відповідальності перед суспільством і забезпечення конкретних соціальних потреб. Необхідність посилення соціальної відповідальності всіх господарюючих суб'єктів, а зокрема і корпорацій, зумовлена перш за все тим, що зростає їх кількість та відбувається зосередження матеріально-технічних і трудових ресурсів в їхньому розпорядженні.

Аналізуючи роботу багатьох корпорацій, К.Девіс та інші дослідники дійшли висновку, що соціальна відповідальність бізнесу сприяє розвитку та підвищенню іміджу компаній, а її уникнення звужує економічні можливості підприємств [4, с. 76-80]. Корпоративна соціальна відповідальність полягає у веденні бізнесу у соціально відповідальний спосіб. Світова Рада Компаній зі Сталого Розвитку вважає корпоративну соціальну відповідальність довгостроковим зобов’язанням компаній поводитися етично та сприяти економічному розвитку, водночас покращувати якість життя працівників та їх родин, громади й суспільства загалом [5, с. 94-95].

Одним із показників корпоративної соціальної відповідальності є індекс соціальної відповідальності корпорації. Ключовим показником індексу соціальної відповідальності корпорації є обсяг соціальних інвестицій. Дослідження процесу соціального інвестування корпорацій займає важливо для економічній науки та сучасного суспільства, що стоїть на шляху переходу від індустріального до постіндустріального, інноваційному шляху розвитку.

Соціальне середовище одночасно є об’єктом здійснення інвестицій та елементом корпоративної соціальної відповідальності. Тому можна сказати, що соціальні інвестиції корпорацій - сукупність матеріальних, технологічних, управлінських, фінансових ресурсів корпорації, які спрямовуються на реалізацію соціальних програм після реалізації яких корпорацією та соціумом буде отриманий соціальний та економічний ефект (рис. 3). Соціальні інвестиції корпорацій повинні бути реалізовані на головному принципі: наявність позитивного ефекту як для корпорації, так і для суспільства.

Рис. 3. Діалектика взаємодії корпоративної та інвестиційної сфер економіки

Таким чином, задля активізації соціальних інвестицій корпорацій слід вжити наступних заходів: забезпечити участь корпорацій в соціальних проектах, участь в яких приноситиме дохід або певні вигоди (пільги та інші преференції);за умов відмови участі корпорацій в соціальних проектах, задіяти систему штрафних санкцій, що за вартістю перебільшуватиме участь у соціальному проекті; оптимізувати організаційно-економічні методи на основі розробки програм соціальних заходів і методик оцінки соціальної ефективності пропонованих соціальних інвестиційних проектів.

При цьому заходами щодо стимулювання інвестиційної діяльності корпоративних структур мають стати: підвищення макроекономічної ефективності бюджетних капітальних видатків; акумуляція коштів населення та їх спрямування на довгострокове кредитування інвестиційної діяльності корпоративного сектору; спрощення доступу великих корпоративних структур до довгострокових кредитів; зміцнення міжгалузевих потоків капіталів шляхом розвитку фондового ринку; реформування системи оподаткування прибутку корпорацій, що заохочуватиме їх інвестиційне спрямування; впровадження інструментів стимулювання енерго- та ресурсозбереження, переходу на енерго- та ресурсозберігаючі технології як засобу підвищення продуктивності та вивільнення значних інвестиційних ресурсів.

Отже, корпорації мають важливе значення для соціально-економічного розвитку будь-якої країни, вони є основними суб’єктами, які через механізми інвестування визначають не лише динаміку, а й траєкторію розвитку національних економічних систем. Досвід сучасної світової економіки доводить ефективність функціонування насамперед висококонцентрованих виробництв, потужних корпоративних компаній, що забезпечують значне зростання економіки, розширене відтворення та підвищення ефективності суспільного виробництва за рахунок більших обсягів виробництва, залучення значних ресурсів та стимулювання інвестиційних та інноваційних процесів в країні

Процес формування корпоративного сектору економіки України здійснювався шляхом приватизації та акціонування. Приватизаційні процеси значно впливають на розвиток корпоративного сектору в Україні, що, в свою чергу, зумовлює тенденції розвитку інвестиційних процесів в країні через впливовість корпоративних структур на процеси інвестування. Акціонування ж надає можливість залучати інвестиційні ресурси шляхом випуску привілейованих акції. Саме в межах даного методу фінансування може бути реалізований інвестиційний потенціал, через залучення в інвестори підприємства або приватної особи

Удосконалення виробничої сфери, в тому числі і здійснення повномасштабної структурної реформи, можливе внаслідок використання ефекту мобілізації капіталу, в результаті чого тимчасово вільні заощадження через кредитний механізм справляються у перспективні інвестиційні проекти, а також у розвиток нових галузей. Це буде можливо якщо сектор фінансових корпорацій здійснюватиме допомогу щодо розміщення вільних фінансових коштів сектору домогосподарств та перерозподілятиме їх в ефективні галузі. Тому корпораціям важливо заохочувати домогосподарства до акумуляції та вкладання коштів.

Література:

1. Корпорация в системе общественного производства: монография / Л. И. Дмитриченко, Т. С. Чунихина, Л. А. Дмитриченко, А. Н. Химченко – Донецк: ООО «Східний видавничий дім», 2010. – 184 с.

2. Державна служба статистики України. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

3. Роль держави у довгостроковому економічному зростанні / [за редакцією д.е.н. Б.Є.]. - К.: ІЕПр НАНУ, Х.: Форт, 2003. - 424 с.

4. Бутко М. Генезис соціальної відповідальності бізнесу та її становлення в Україні / М. Бутко, М. Мурашко // Фінанси України. – 2008. - №8. – С.74-84.

5. Шаповал В. М. Інституціональна підтримка соціально відповідальної діяльності / В. М. Шаповал // Вісник Академії митної служби України. – 2008. – №4 (40). – С.92 – 98.