Ратушняк І.В., науковий керівник: Мироненко М.Ю.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Тенденціїрозвиткурегіональнихінвестиційнихпроектів

Постановка проблеми. Сталий економічний розвиток України залежить від економічного розвитку її регіонів. Регіон - це крупна індивідуальна територіальна одиниця, яка може відрізнятися від існуючого політичного або адміністративного поділу [1]. Одним ізнапрямківполіпшеннясоціально-економічного стану регіону євпровадженняінвестиційнихпроектів. Інвестиційний проект — цесукупністьнамірів і практичнихдійщодоздійсненняінвестиційнихвкладень, для досягненнявизначенихконкретнихвиробничих,фінансових, соціальних,економічнихта іншихцілей.

Аналіз останніхдосліджень і публікацій. Проблемам регіональногорозвиткуекономікиУкраїниприсвяченопрацівітчизнянихвчених, зокрема

О.І. Амоші [2], Т.А. Заяць [3], М. І. Фащевського [4], Л.Г. Чернюка [4]. Питаннямрегулюванняінвестиційноїдіяльності, у тому числі нарегіональномурівні, присвяченопублікації таких учених, якО.С. Власюк [5], Ю.В. Макогон [7],М.І. Долішній [6].

Виділенняневирішених раніше частин загальної проблеми. Проте проблемам впровадженняінвестиційнихпроектів з урахуваннямспецифікирозвитку конкретногорегіону в дослідженняхвітчизнянихучених не приділяєтьсяналежноїуваги, що і зумовлюєактуальністьобраної теми.

Формулювання цілей. Метою даного дослідження є аналіз джерел фінансування та розробка класифікації регіональнихінвестиційних проектів, яка дозволить для кожного класу проектів визначати їхінвестиційнупривабливість.

Виклад основного матеріалу.У даному дослідженні під регіональним інвестиційним проектом будемо вважати інвестиційнівкладення, що здійснюються в регіоні, для досягнення визначених конкретних економічних, фінансових, , соціальних,виробничих, та інших цілей. При аналізі поняття регіонального інвестиційного проекту слід враховувати, що в макроекономічному аспекті - це інвестиції в розвиток сільськогосподарської,промислової та інших галузей чи в розвиток економічної,соціальної та інших інфраструктур певного регіону. У мікроекономічному аспекті – це можуть бути інвестиції підприємства чи підприємця в розвиток виробництва, навіть індивідуальні інвестиції мешканців регіону в житло,освіту тощо (оскільки людина, що отримує освіту, буде працювати на підприємствах того чи іншого регіону та виробляти суспільні блага, що також впливатиме на розвиток регіону).У загальному випадку схему інвестиційного процесу представлено на рис. 1.

ІНВЕСТОР Вкладає кошти

УЧАСНИК ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Реалізує інвестиції

СПОЖИВАЧ Підприємства, мешканці регіону, організації

Рис. 1. Загальна схема інвестиційногопроцесу

Агентами на ринку інвестиційвиступають: інвестор, учасникінвестиційноїдіяльності та споживач.Метою здійснення інвестицій для інвестора є, як правило, отримання прибутку, учасник інвестиційноїдіяльності, той що реалізує інвестиції, також сподівається на отримання прибутку, а споживач

користується результатами інвестицій та сплачує за цекошти. Тобто, якщоспоживачвідмовляєтьсявідпродукту, якийотримано в результатіінвестицій, то ланцюгрозривається та врешті-рештніінвестор, ніучасникінвестиційноїдіяльності не отримуютьсвоїприбутки. Тому дужеважливим є питаннявиборунапрямуінвестицій.

Стосовно ж регіональних інвестиційних проектів слід зауважити, що їх вибір та реалізація мають деякіособливості. Згідно з Бюджетним Кодексом України [1] деякіпрограмиекономічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охоронидовкіллятощореалізуються зарахунокбюджетнихкоштів. Ціпрограмимаютьзагальнодержавнеабозагальномісцевезначення.За період 2007-2011 рр. частка Вінницької області у загальному обсязі інвестицій в основний капітал (у капітальне будівництво і придбання машин та обладнання) загалом в Україні збільшилася з 2,2 % – у 2007 р. до 2,7 % – у 2011 році, тобто на 0,5 в. п. За період, що аналізується, простежуєтьсятенденція зменшення абсолютного приросту прямих іноземних інвестицій(ПІІ) в області з 44,3 млн. дол. США – у 2007 р. до 20,7 млн. дол. США – у2011 р. Протеобсягпрямихіноземнихінвестицій на одну особу збільшився з64,2 дол. США – у 2007 р. до 125,3 дол. США – у 2011 р. на початок рокунаростаючимпідсумком. У січні–вересні 2012 року в економікуобластііноземнимиінвесторамивкладено 14,0 млн. дол. США прямихіноземнихінвестицій (акціонерногокапіталу).Основною формою залученнякапіталубулигрошовівнески, часткаякихсклала 99,9 % вкладеногообсягу. Крім того, капіталнерезидентіввобластізріс за рахуноквнесків у виглядірухомого і нерухомого майна.Обсягвнесених з початку інвестування в економікуобластіпрямихіноземнихінвестицій (акціонерногокапіталу) на 1 жовтня 2012 р. становив235,5 млн. дол. США, що на 4,0 % більшеобсягівіноземнихінвестицій напочаток 2012 р., та в розрахунку на одну особу населенняскладає144,4 дол. США.За цей час зрослиобсягикапіталу зКіпру на 3,4 млн. дол. США, зАвстрії на 2,5 млн. дол. США та з Туреччини на 1,3 млн. дол. США.Продовжувалинарощуватисвійкапіталінвестори з РосійськоїФедерації,Лівану, Казахстану, Китаю та іншихкраїн. Значнийприрістіноземногоакціонерногокапіталу у січні–вересні 2012 р. спостерігався на підприємствахсільськогогосподарства – на 6,7 млн. дол. США, на підприємствах, щоздійснюютьоперації з нерухомиммайном, оренду, наданняпослугпідприємцям – на 3,8 млн. дол. США.Слідвідмітити, щозначного приросту (9,2 млн. дол. США) іноземногокапіталу у січні–вересні 2012 р. досягнуто на підприємствахКозятинськогорайону.Переважнубільшістьінвестицій (76,9 % відзагальногообсягу) унесеноз країн ЄС – 181,2 млн. дол. США, ізкраїн СНД – 14,4 млн. дол. США(6,1 %), з іншихкраїнсвіту – 39,9 млн. дол. США (17,0 %).За обсягамиіноземнихінвестицій область посідає 20-те місцесеред 27-ми регіонівУкраїни.

Для реалізації інвестиційної політики регіону та оцінювання інвестиційної привабливості інвестиційногопроекту запропоновано наступну класифікацію регіональних інвестиційних проектів:

- за типом (економічні, соціальні, технічні, інформаційні та інші);

- за джереламифінансування (коштиДержавного бюджету, коштиМісцевого бюджету та небюджетніфінансовіресурси);

- за масштабом (державні, обласні, місцеві та інші);

-за строкомвиконання (короткострокові,середньострокові тадовгострокові).

Джерелафінансуваннярегіональнихінвестиційнихпроектів представлено нарис. 2

Рис.2. Джерела фінансування регіональних інвестиційних проектів.

Одним із джерел фінансування регіональних інвестиційних проектів є кошти Державного бюджету, які усвою чергу поділяються на кошти, що отримані із загального фонду та спеціального фонду. КоштиДержавного бюджету направлені на реалізацію державних програм розвитку, також із Державногобюджету виділяються субвенції. До іншого джерела фінансування регіональних інвестиційних проектів можна віднести кошти Місцевогобюджету, які у свою чергу поділяються на кошти, що отримані із загального фонду та спеціальногофонду (фонду розвитку) та направлені на реалізацію місцевих програм розвитку. Іншим джерелом фінансування регіональних інвестиційних проектів є небюджетні фінансові ресурси –запозичені та інвестовані кошти. Їхвідмінністьполягаєв тому, щозапозиченікошти треба повертатипозичальникам з відсотками, а кошти, щоінвестуються, повертаютьсяінвесторам у вигляді доходу.До запозиченихфінансовихресурсів належать кредитибанків та цінніпапери. Оскількирегіональніінвестиційніпроектипотребуютьзначнихвитрат з тривалимстрокомокупності, а кредити на тривалітерміни в Україні практично не видаються, то отриматибанківський кредит муніципальним органамвлади практично неможливо. Тому питаннязалученнякоштіввбюджетиміст за рахуноквипускуціннихпаперів, а самеоблігаціймісцевихпозик, є актуальним в Україні, оскількице один іззасобівшвидкогорозвиткуінфраструктурирегіонів. Згідноіз Законом України „Про цінніпапери та фондовийринок” [8]до облігаціймісцевихпозик належать облігаціївнутрішніх та зовнішніхмісцевихпозик. Рішення пророзміщенняоблігаціймісцевихпозикприймаєВерховна Рада АвтономноїРеспублікиКримабоміськарада відповідно до вимог, установленихбюджетнимзаконодавством. Коштивідрозміщенняоблігацій,якіотримуєемітент, залучаються до фінансування бюджету розвиткувідповідногомісцевого бюджету.Проте на ринку облігаціймісцевого займу існуютьдеякігальмуючіфактори, до якихможнавіднеститакі: відсутністьвідкритоїінформації, щодоцільовоговикористанняотриманихкоштів; відсутністьмеханізмустрахуваннявкладів; недостатнярозвиненість фондового ринку, низькийрівеньдовіриінвесторів; недостатняпривабливістьоблігаційтощо.

Інвестованікоштиподіляються на іноземні та внутрішніінвестиції. Питанняіноземногоінвестування вУкраїнітривалий час є актуальним, але іноземніінвестори не дужепоспішаютьвкладатисвоїкоштиіз-занестабільностізаконодавства та економічної і політичноїситуації. Дедалічастішебажаютьвзяти участьу реалізаціїінвестиційнихпроектівпідприємства та іншіорганізаціїпевногорегіону. Але підприємстванайчастішеінвестуютькошти в тіпроекти, які є вигіднимибезпосередньо для їхрозвитку.

Висновки.При реалізації регіональних інвестиційних проектів слід враховувати те, що проект може потребуватиоб’єднання зусиль декількох регіонів для досягнення суспільної цілі, також необхідно узгоджуватирегіональні інтереси,галузеві та інтереси населення регіону. Для реалізації інвестиційних проектівдоцільно залучати кошти в бюджети міст за рахунок випуску цінних паперів, а саме облігацій місцевихпозик, оскільки саме їх використання дозволяє фінансувати глобальні місцеві проекти.

Список використаних джерел:

1. Бюджетний кодекс України №2542-ІІІ від 24.06.2001 // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2001. –№ 37-38.

2. Инвестиционная деятельность в регионе / А. И. Амоша, Н. И. Иванов, Л. И. Чередник и др. ; НАНУкраины. Ин-т экономики пром-сти. – Донецк, 1998.59 с.

3. Бандур С. І. Сучаснарегіональнасоціально-економічнаполітикадержави: теорія, методологія,практика / Бандур С. І., Заяць Т. А., Терон І. В. ; НАН України. Рада по вивч. продукт. СилУкраїни. – К., 2002. – 249 с.

4. ПродуктивнісилиекономічнихрайонівУкраїни / Б. М. Данилишин, Л. Г. Чернюк, О. В. Горськата ін. ; НАН України. Рада по вивч. продукт.сил України. – К. :Нічлава, 2000. – 517 с.

5. Аналіз і моделюваннясуспільногорозвитку в Україні : наук. доп. / Уклад. : О. С. Власик ; НАНУкраїни.Ін-т екон. прогнозування. – К., 2000. – 93 с.

6. Долішній М. І. Регіональнаполітика на рубежі ХХ - ХХІ століть : новіпріоритети / М. І. Долішній.– Ін-т регіон. дослідж. НАН України. – К. : Наук.думка, 2006. – 512 с.

7. Макогон Ю. В. Особенности привлечения инвестиций в условиях свободных экономических зон итерриторий приоритетного развития / Ю. В. Макогон // Економікапромисловості. – 2002. – № 3. –С. 148–151.

8. Закон України № 1201-ХІІ від 18.06.1991 „Про цінніпапери та фондовийринок” // ВідомостіВерховної Ради. – 2006. – № 31.