Економічні науки / 5. Управління трудовими ресурсами

К.е.н., доцент Заюков І. В.

Вінницький національний технічний університет, Україна

Пошук резервів зростання зайнятості населення України

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2012 року № 1008 «Про затвердження Програми сприяння зайнятості населення та стимулювання створення нових робочих місць на період до 2017 року» одним із механізмів сприяння зайнятості розглядається розроблення та запровадження методик професійного навчання дорослого населення, сприяння запровадженню новітніх програм, засобів і технологій професійного навчання, підвищення кваліфікації працівників, які організовують та здійснюють професійне навчання дорослих. Навчання дорослого населення має бути направлено на покращення соціально-економічного становища нашої країни, підвищення рівня інтелектуального, трудового, людського та інших видів потенціалів.

За роки незалежності в Україні через проведення неефективних соціально-економічних реформ, значна кількість дорослого населення втратила відчуття стабільності, віри у власні сили й можливості, що забезпечують успішність життєдіяльності та зайнятості. Тому, на думку багатьох дослідників, за таких умов саме освіта має відіграти ключову роль у відновленні стабільності, динамічного розвитку суспільства, його громадянської, професійної й побутової культури. Крім того, негативні демографічні тенденції вимагатимуть актуалізації процесу інтенсивного запровадження сучасних методів професійного навчання дорослого населення.

За даними [1], у 2012 році чисельність зайнятого населення у віці 15−70 років, у порівнянні з 2011 роком, збільшилася на 30,1 тис. осіб та становила 20,4 млн. осіб. Рівень зайнятості серед населення працездатного віку (від 15 до 70 років) зріс до 59,7% (59,2% у 2011р.). Якщо проаналізувати рівень економічної активності населення в 2012 році за віком, то можна отримати такі тенденції: у віці 15-24 роки рівень економічної активності становив – 40,7%; 25-29 років – 81,5%; 30-39 років – 84,4%; 40-49 років – 85,3%; 50-59 років 65,7%; 60-70 років – 24%. Отже, рівень економічної активності населення у віці 50–59 років починає стрімко падати, а у віці 60–70 років становить всього 24%. Проаналізуємо зайнятість осіб у віці 65 років і старше в різних країнах світу на рисунку 1,% [2].

Рисунок 1 – Рівні зайнятості осіб у віці 65 років і старше в різних країнах, %

З рисунку 1 видно, що за підсумками 2011 року рівень зайнятості осіб у віці 65 років і старше серед розглянутих країн є найвищим в Україні – 21,7%, але серед всіх країн СНД найбільший його рівень зафіксований в Грузії – 45,6%. Рівень зайнятості осіб відповідного віку в країнах Західної Європи становив в 2011 році – 3,7%, що нижче порівняно з Україною в 5,9 рази. Крім того, за прогнозами в 2020 році зазначений показник в Україні знизиться до 20,7%. Хоча в нашій країні рівень зайнятості серед осіб у віці 65 років і старше дещо вищий, ніж в країнах Західної Європи, але рівень добробуту в рази меншій. Отже, наведені статистичні дані мають спонукати Уряд України до пошуку механізмів стимулювання більш тривалого трудового життя і підтримання працездатності дорослого населення; стимулювання участі, недискримінації і соціальної інтеграції літніх осіб та ін.

В 2002 році відбулась Друга Всесвітня асамблея по старінню населення в м. Мадриді та складений міжнародний план дій по старінню населення. Основними його пріоритетами мають бути: похилі люди і розвиток суспільства; здоров’я і гідний рівень життя; оточення, яке підтримує розвиток людини. На відповідній конференції країни взяли на себе зобов’язання, у тому числі:

· забезпечити ринкам робочої сили можливість реагувати на економічні і соціальні наслідки старіння населення;

· сприяти неперервному навчанню та адаптувати систему освіти до змін в соціально-економічних і демографічних умовах.

Зазначені зобов’язання мають розглядатись в Україні як резерви покращення життя не тільки літніх людей, але і всього дорослого населення України, а також, як резерв розвитку зайнятості. На нашу думку, на перший план, при вирішенні проблеми зайнятості в Україні, залучення більш широких мас дорослого населення до соціальної і економічної активності має ставитись питання реалізації ефективної освітньої політики. Так, для переважної більшості дорослого населення їх професія та робота є способом забезпечення життя. Але вони також мають колосальне значення у особистісному розвитку та соціальній участі особи. У світлі демографічних змін та швидких технологічних змін, потреба в добре підготовлених та освічених кадрах неухильно зростає. Таким чином, професійний розвиток особистості вимагатиме постійного удосконалення своїх знань, умінь, компетенції, а це вимагає реалізувати інноваційні підходи в освіті.

З метою забезпечення ефективної зайнятості в країнах ЄС сучасна освіта дорослих має розвиватись в таких напрямках:

· орієнтація в період безробіття і подолання прогалин у трудовому стажі, наприклад, під час переходу між школою і роботою; допрофесійна і професійна кваліфікація, співробітництво з центрами зайнятості;

· подальша професійна освіта жінок, наприклад, шляхом підвищення кваліфікації для повернення на роботу після декретної відпустки;

· підвищення кваліфікації персоналу, наприклад, освітні курси з інформаційних технологій, навчання управлінським навичкам тощо.

Тому в Україні сьогодні нагальною проблемою є створення єдиної кваліфікаційної рамки для освіти дорослого населення, відсутність її гальмує розвиток сучасної системи освіти та є джерелом, яке призводить до невідповідності між ринком праці і ринком освітніх послуг. Саме тому поняття компетенції має бути центральним в основі навчального процесу, а досвід розвинених країн має бути покладений в основу реформування системи освіти нашої держави, де в основі розробки стандартів на певні професії, спеціальності, види робіт має лежати така важлива складова, як фактор компетентності і інноваційності.

На основі існуючого світового і вітчизняного досвіду ми пропонуємо реалізувати інноваційну концепцію модульного навчання економічно активного населення, що ґрунтується на принципі «фактора компетентності». В його основі лежить методика підготовки широких верств дорослого населення, у тому числі безробітних, осіб третього віку та ін. «Модулі трудових навичок». Зазначена пропозиція, на нашу думку, позитивно може вплинути не тільки на збалансування ринку праці і ринку освіти, але і призведе до зростання зайнятості, у тому числі літніх осіб.

Література

1. Офіційний сайт Державної служби статистики України. Ринок праці [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http// www.ukrstat.gov.ua.

2. А. Сидоренко. Старение в Европе: региональные особенности [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http// www.idss.org.ua/conference.html.