Стрелко А.В., Капінус Л.В.

Національний університет харчових технологій

ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПЛОЩІ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ЗАЛИ

Для підвищення конкурентоспроможності магазину необхідно ефективно використовувати його торговельну площу. З цією метою власники роздрібних торговельних точок намагаються створити умови, які сприяють збільшенню торговельної площі у структурі загальної площі. Загальна площа приміщення – це сума площ торговельних, складських, підсобних, технічних, комунікаційних та інших приміщень, виміряних у межах внутрішньої поверхні зовнішніх стін, а також площ розвантажувальних платформ, антресолей і переходів [4]. В її структуру входить торговельна площа. Торговельна площа магазину – сума площ, на яких здійснюється продаж товарів, та площ для розміщення служб з додаткового обслуговування покупців (відділ замовлень, кафетерій, демонстраційна зала, камера схову, пакувальна, оформлення продажу у кредит та інші служби з додаткового обслуговування покупців). При цьому торговельна площа включає площі, що зайняті під прилавками, стелажами та іншим обладнанням, яке встановлене в торговельній залі [2].

Торговельна зала – основна частина торговельних приміщень магазину, де розміщується робочий і виставковий запаси товарів. Побудова і планування торговельної зали залежать від її форми і розмірів, зон розміщення товарів, виду обладнання, що застосовується для їх викладення, системи розрахунків з покупцями [3]. Ефективне використання її площі створює умови для високого рівня обслуговування покупців, збільшення обсягів збуту товарів та зростання прибутку магазину.

В ході дослідження виявлено, що оцінювання ефективності використання торговельних площ магазинів здійснюється з використанням таких економічних показників, як пропускна спроможність магазину, обсяги роздрібного товарообігу в розрахунку на 1 м торговельної площі, розмір прибутку на 1 м торговельної площі, а також термін окупності капітальних вкладень, коефіцієнт ефективності капітальних вкладень, показник розміру торговельної площі та коефіцієнт використання торговельної площі [1].

Характеристика показників ефективності використання площі торговельної зали

Таблиця

№ п/п	Назва показника	Формула	Значення	Оптимальні значення
1	2	3	4	5
1.	Пропускна спроможність магазину	ПСМ =	Кількість відвідувачів, які здійснили купівлю товару в магазині протягом певного періоду (як правило, за одну зміну).	ПСМ → max
2.	Обсяги роздрібного товарообігу в розрахунку на 1 м торговельної площі	РТО=	Обсяг роздрібного товарообороту протягом аналізованого періоду до площі магазину.	РТО → max
3.	Розмір прибутку на 1 м торговельної площі	П=	Розмір прибутку магазину протягом аналізованого періоду до площі магазину.	П → max
4.	Частка торгової площі магазину в загальній площі	ЧТП =	Співвідношення між торговельною площею і загальною площею.	65-70% - для магазинів само-обслуговування; до 80 % - при умові впровадження прогресивних варіантів організації технологічних процесів.
5.	Розмір заставленої площі	Sзаст = ∑Si, i = (1,2…n)	Визначається як сума площ основ торгово-технологічного обладнання та/або його проекцій на площу підлоги.	Sзаст Sторг

Продовж. табл.

1	2	3	4	5
6.	Коефіцієнт заставленої площі	Кзаст= Sзacт/ Sторг	Показує, яку частину площі торговельної зали використано для встановлення обладнання під розміщення робочого запасу товару.	0,45 Для магазинів самообслуговування оптимальним є значення 0,27-0,32.
7.	Коефіцієнт демонстраційної площі	Кдем= i=(1,2…m),j=(1,2….n)	Показує як співвідносяться площа викладення товарів із торговельною площею магазину.	Через прилавок 0,33-0,40, в магазинах самообслуговування-0,65-0,75. Для магазинів з продажу непродовольчих товарів має бути в межах 0,60-0,85.
8.	Розмір торговельної площі	Sторг = Sосн + Sд.обслуг.	Показує загальну площу магазину.	Sторг max. Залежить від типу магазину.
9.	Коефіцієнт установчої площі	Куст = Sуст / Sторг. зали	Площа, зайнята під установку обладнання та великогабаритних товарів, розташованих на підлозі.	27%-30% від площі зали

Джерело: розроблено авторами на основі [1, 2, 3]

Оцінювання ефективності використання торговельної площі здійснено на прикладі фірмового магазину ПАТ «Софія» – «SOFLINE», яке є одним із найбільших в Україні виробників трикотажного одягу. Загальна площа магазину складає 50 м², асортимент магазину розрахований на різні сегменти населення: жінок, чоловіків та дітей. В магазині використовується острівна модель («вільний потік») планування.

Обсяг роздрібного товарообороту магазину становить 5437,23 грн/м² , і його збільшення носить цілком позитивний характер. Розмір прибутку на м² – 4271,54 грн/м², його збільшення можливе за рахунок зростання загального прибутку магазину.

Частка торговельної площі в загальній площі магазину дорівнює 73,4%, що перевищує оптимальне значення. Розмір заставленої площі – 25,69 м² , що характеризує заставленість торговельної зали приміщення. Слід відмітити, що цей показник не може дорівнювати торговельній площі магазину, оскільки споживачам необхідний простір для просування. В нашому випадку цей показник має дорівнювати половині торговельної площі, значення магазину дещо перевищує оптимальне значення, але це перевищення є несуттєвим.

Коефіцієнт заставленої площі – 0,7. Показник значно перевищує норму, тому необхідно його зменшити, оскільки споживачам недостатньо простору для переміщення. Коефіцієнт демонстраційної площі становить 0,76 і знаходиться в межах оптимальних значень (див. табл.).

Загалом, можна зробити висновок, що раціональне використання торговельної площі магазину – один з ключових чинників успіху будь-якого підприємства. На практиці підприємці основну увагу приділяють збільшенню частки торговельної зали в загальній площі магазину. Але з метою підвищення ефективності використання торговельної площі необхідно враховувати такі показники, як обсяг роздрібного товарообороту, прибуток з 1м², частку торгової площі магазину в загальній площі, розмір та коефіцієнт заставленої площі, коефіцієнт демонстраційної площі. Лише на основі розрахунку усіх показників можна оцінити ефективність використання торговельної площі та уникнути проблемних питань.

Література:

1. Апопій B.B. Організація торгівлі: підручник / В.В. Апопій, І.П. Міщук, В.М. Ребицький. – К.: Центр навч. літ-ри, 2005. – 616 с.

2. Єгоров В.Ф. Організація торгівлі / В.Ф. Єгоров. – СПб.: Питер, 2006. – 352 с.

3. Терміни та визначення понять ДБН В.2.2-23:2009: [Електронний ресурс]. – Київ: Міністерство регіонального розвитку та будівництва України – 2009. – Режим доступу до журн.: http://dbn.at.ua/publ/1-1-0-13.