Економічні науки/7. Облік і аудит

Дроздова Катерина Сергіївна

студентка 5 курсу фінансово-облікового факультету

Кримський економічний інститут

ДВНЗ «Київський національній економічний університет імені Вадима Гетьмана», Україна

Науковий керівник: к.е.н., ст. викладач кафедри «Облік та аудит» КЕІ ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана» Натарова О. В.

Особливості обліку розрахунків в бюджетних установах

Важливим аспектом взаємодії бюджетних установ, її працівників, постачальників та замовників є певні права та зобов`язання, що виражаються у вигляді дебіторської або кредиторської заборгованості, погашення яких відбувається за допомогою розрахункових операцій. Отже, вивчення розрахунків в бюджетних установах є актуальною проблемою в даний час, оскільки цей процес являє собою невід'ємну частину системи грошових відносин, пов'язаних з оплатою, і постійно вдосконалюється.

Відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар ненадану послугу), а у разі  застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця [3].

При розгляді основних завдань обліку розрахунків в бюджетних установах слід виділити: дотримання законності розрахунків; своєчасне внесення змін до зареєстрованих в органах Держказначейства зобов'язань, у зв'язку зі зміною умов договору (складання додаткових угод, розірвання договору тощо); реєстрація в органах Держказначейства всіх зобов'язань (минулого і поточних бюджетних періодів) розпорядниками коштів; зниження рівня заборгованості бюджетних зобов'язань минулих періодів і недопущення її виникнення її виникнення за зобов'язаннями поточного року; контроль за правильним і своєчасним оприбуткуванням оплачених матеріальних цінностей; забезпечення правильності ведення бухгалтерського обліку розрахункових операцій та відображення цих показників у звітності; суворе дотримання строків погашення всіх видів заборгованості.

Крім того, слід зазначити, що в бюджетних установах застосовуються як безготівкові, так і готівкові форми розрахунків. Готівковими розрахунками вважають платежі готівкою установ та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна відповідно до Наказу Державного казначейства України «Про затвердження Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ» [1].

У той же час, згідно з Постановою Правління НБУ «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки» [2], безготівкові розрахунки визначаються як перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Порядок здійснення безготівкових і готівкових розрахунків бюджетних установ шляхом фінансування через органи Державного казначейства має свої особливості. Так, на реєстраційних рахунках установи, відкритих в органах Держказначейства, зараховується сума коштів, яка фактично надійшла на її ім’я. Окрім цього, обов’язковим є списання коштів з рахунків установи на оплату видатків відповідно до затвердженого кошторису за розпорядженням установи, а перерахування коштів розпорядникам бюджетних коштів відбувається за наказами або іншими розпорядчими документами.

Необхідно підкреслити, що нині Державне казначейство України має всі можливості самостійно, без залучення банківської системи, обслуговувати бюджетні кошти, крім операцій з готівкою. Тому, з метою забезпечення готівкового обігу у бюджетній сфері, Державне казначейство залучає комерційні банки та відкриває рахунки на ім’я його органів. Умови обслуговування зазначених рахунків визначаються на договірних засадах.

Таким чином, розрахунки в бюджетних установах являють собою систему грошових відносин, засновану на взаємодії учасників платіжного процесу та відкриту для розвитку і вдосконалення економічною наукою і законодавчою базою України.

Література:

1. Інструкція з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ: затв. наказом Головного управління Державного казначейства України від 26 грудня 2003р. №242, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2004 р. за N 106/8705 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0106-04 
2. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затв. постановою правління НБУ від 21 січня 2004 р. №22 із змінами, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0377-04  
3. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 р. N 265/95-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80.