Студентка 5 курсу,гр.МОА-32 спеціальність
“Облік і аудит” Гаманець ТВ.
Сумський ДВНЗ “УАБС НБУ”
Основні шляхи модернізації обліку та звітності в бюджетних установах
Актуальність. Система бухгалтерського обліку виконання
кошторису
доходів і видатків передбачає суцільне безперервне відображення господарської
діяльності бюджетних установ у первинному та поточному обліку. У сучасних
умовах є необхідним формування нових підходів до реалізації функцій та завдань
бухгалтерського обліку в бюджетних установах.
Постановка завдання. Метою дослідження є визначення та узагальнення
недоліків та формування основних шляхів модернізації обліку та звітності в
державному секторі. Метою модернізації обліку в державному секторі є
адаптація його до сучасних вимог міжнародної практики, усунення існуючих
проблем, вдосконалення законодавчо-нормативної бази, що регламентує облік.
Результати дослідження. Визначення напрямків удосконалення
системи бухгалтерського обліку,розробку та запровадження національних
стандартів, єдиного плану рахунків бухгалтерського обліку в державному
секторі, адаптувати бюджетну систему,що створена на засадах програмно-цільового методу до нових методологічни принципів системи бухгалтерсь
кого обліку,модернізувати фінансово‑бухгалтерські служби, посилити кон-троль з боку органів Державного казначейства.[1,с.2]
Інформація, що відображається в документах і реєстрах бухгалтерського обліку,
носить дещо відокремлений характер і, з огляду на це, є складною для аналізу
діяльності бюджетних установ. Безумовно, показники і дані зазначених
етапів обліку потребують узагальнення. Зазначене завдання виконується на
заключному,чи підсумковому, етапі бухгалтерського обліку — етапі
складання бухгалтерської звітності.
Інструкції зі складання звітності містять загальні рекомендації щодо
заповнення звітних форм. Для забезпечення якісного та швидкого складання носіїв
підсумкового етапу бухгалтерського обліку доцільно розробити робочі інструкції
до кожної форми з пакета звітності. В інструкціях мають бути
відображені особливості облікового процесу даної установи, детальні методичні
рекомендації по отриманню необхідних показників звітних форм.
Казначейське обслуговування
державного та місцевих бюджетів, а також їх розпорядників передбачає здійснення
органами Держказначейства контролю за станом кредиторської заборгованості та
зареєстрованими фінансовими зобов'язаннями розпорядників бюджетних коштів. На
сьогоднішній день аналіз звітності, що подається до органів Держказначейства
розпорядниками бюджетних коштів свідчить про недосконалість взаємозв'язку між
механізмом обліку зобов'язань в органах Держказначейства та відображенням в
бухгалтерському обліку бюджетних установ їх кредиторської
заборгованості.[2,с.-347].
Так, підприємства — надавачі послуг (комунальних,
зв'язку, охорони та інших) надають бюджетним установам за минулий місяць
рахунки для оплати на початку наступного місяця. Ці рахунки складаються ними та
подаються бюджетній установі для оплати на початку наступного місяця, але знову
ж таки датою складання цього документу вказується останній день попереднього
місяця.
Бюджетна установа, отримавши цей рахунок, знову ж
таки відображає його в своєму обліку в останній день попереднього місяця.
При такій ситуації
в наведеному прикладі, реєстрація та облік цих зобов'язань в органах
Державного казначейства буде здійснена в тому місяці, в якому документ фактично
з'явився або в тому, коли бюджетна установа надасть його до органу
Держказначейства (але ніяк не в минулому місяці).
Тому при складанні звітності та проведенні її
аналізу виникає справедливе питання: чому при наявності на рахунку бюджетної
установи коштів за відповідним кодом бюджетної класифікації (що буває досить
часто) та наявності кредиторської заборгованості не зареєстровані фінансові
зобов'язання в органах Держказначейства та не здійснена їх оплата?
На нашу думку, з метою приведення у відповідність
взаємопов'язаних показників бухгалтерського обліку бюджетних установ та
органів Держказначейства, необхідно в інструктивні документи внести доповнення,
передбачивши такі моменти:
1. Відображення в бухгалтерському
обліку бюджетних установ первинних документів повинно відображатись в тому місяці,
в якому складено первинний документ.
2. Відображення в бухгалтерському обліку бюджетних
установ первинних документів повинно здійснюватись після реєстрації
зобов'язань в органах Держказначейства;
3. Реєстрація зобов'язань бюджетною установою
повинна бути здійснена в органах Держказначейства на протязі трьох робочих
днів після їх виникнення (після дати складання первинного документу).[4,с.-31]
Також, ще однією проблемою
бюджетних установ є невідповідність законодавчих актів. Так, відповідно до статті
2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи є неприбутковими
організаціями і в їхньому обліку не повинно бути прибутків. Проте чинними
нормативними документами щодо надання платних послуг установам освіти і
культури надано право вносити до ціни платної послуги прибуток (рентабельність)
за умови його використання виключно за чітко визначеними напрямами. Однак порядку відображення в
бухгалтерському обліку таких операцій
не регламентовано. Тому слід також встановити обмеження щодо рівня
рентабельності на освітні послуги .
На нашу думку, при такій організації відображення взаємозалежних показників бухгалтерського обліку бюджетних установ та органів
Держказначейства більш досконалим буде аналіз виконання кошторисів
бюджетних установ, чіткіше будуть визначатись причини будь-яких
відхилень, і, що, в свою чергу, сприятиме запобіганню виникнення
заборгованості.
Розвиток міжнародних зв’язків, стандартизація усіх сфер діяльності
національної економіки, глобалізація призводять до необхідності
удосконалення законодавства відповідно до міжнародних норм. Не винятком є і
сфера бухгалтерського обліку.
Бухгалтерський облік в бюджетних установах має свої специфічні
особливості:
- організація обліку в розрізі статей бюджетної класифікації;
- окремий
облік отриманих асигнувань з бюджетів різних рівнів та власних надходжень;
- розподіл
обліку видатків за джерелом покриття : на ті, що
фінансуються з загального фонду та спеціального фонду;
- окремий
облік касових та фактичних видатків;
- контроль виконання кошторису видатків;
- сувору
відповідність обліку і звітності вимогам нормативних документів;
- галузеву
специфіку обліку в установах культури, науки, освіти, управління;
- відсутність
попередньої оплати за товари, послуги, виконані роботи (ст. 51 Бюджетного
Кодексу) та ін.
У
сучасних умовах є необхідним формування нових підходів до реалізації функцій та
завдань бухгалтерського обліку в бюджетних установах. Це спричинено такими чинниками, як розширення сфер діяльностібюджетних установ, динамічний розвиток бюджетної системи,
розвиток міжнародних зв’язків та ін.
Вдосконалення
бухгалтерського обліку у бюджетних установах є об’єктивно необхідним у сучасних
умовах та надасть змогу:
- підвищити ефективність
управління ресурсами бюджетної установи;
- оперативно
задовольняти потреби розпорядників бюджетних коштів у відповідності з прийнятим
законом України «Про державний бюджет України»;
- забезпечити контроль
за цільовим використанням бюджетних коштів;
- своєчасно та у повному
обсязі здійснювати перерахування асигнувань усім рівням бюджетів для подальшого
їх використання для реалізації соціальних програм органів місцевого
самоврядування;
- вдосконалити систему
стратегічного бюджетного планування;
- підвищити
рівень гласності та прозорості ведення бухгалтерського обліку.
В
Україні стратегія модернізації обліку законодавчо закріплена Постановою
Кабінету Міністрів України “Про затвердження стратегії модернізації системи
бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007-2015 роки” № 34
від 16 січня 2007 року, яка містить основні напрямки та положення
реформування обліку відповідно до сучасних вимог.
Відповідно до даного документу можна
визначити основні напрямки модернізації обліку, а саме: удосконалення системи
бухгалтерського обліку, удосконалення системи фінансової звітності
та звітності про виконання бюджетів, створення уніфікованої організаційної та
інформаційної облікової системи.
Перший напрямок передбачає розробку та
запровадження
національних стандартів, єдиного плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, узгодженого з
бюджетною класифікацією та розподіл між бухгалтерами повноважень
щодо ведення обліку активів, зобов’язань,
доходів та витрат.[1, с.4]
Другий напрямок передбачає удосконалення методології складання
форм звітності та їх удосконалення, запровадження нових форм фінансо-
вої звітності та звітності про виконання бюджетів; удосконалення методів складання фінансової звітності, звітності про виконання бюджетів з вико-
ристанням сучасних
інформаційних технологій. .[1, с.4]
Третій напрямок
пропонує адаптувати бюджетну систему, що
створена на засадах програмно-цільового методу до нових
методологічних
принципів системи бухгалтерського обліку,
модернізувати фінансово-бухгалтерські служби, посилити контролю з боку органів Державного казначейства за дотриманням єдиних правил ведення бухгалтерського обліку і
складання звітності.[1, с.4]
У зв’язку зі зростанням дефіциту державного
бюджету
відбувається впровадження платних послуг, що
надаються державними установами. Це, а також зміна законодавчої бази в свою
чергу вимагає певного вдосконалення національної
облікової термінології, оскільки на теоретичному рівні не всі
поняття та категорії достатньо вивчені та узагальнені. Це спричинює
появу ряду непорозумінь та неточностей тому, що двозначність трактувань
призводить до виникнення можливостей різних способів відображення
інформації в системі бухгалтерського обліку.
Основною проблемою при складанні, розгляді та опрацюванні фінансової
звітності бюджетних організацій і установ є постійна зміна її форм Державним
казначейством України, що встановлює щороку нові форми.
У зв’язку із стрімким розвитком інформаційних
технологій в сучасному світі з’являється можливість для автоматизації облікових
процесів.
Бухгалтерський облік в
бюджетних установах та організаціях України потребує запровадження та широкого
використання інформаційних
технологій, оскільки це забезпечить підвищення оперативності отримання облікових даних в різних аналітичних розрізах, а отже дозволить
використовувати облікову інформацію з метою забезпечення суворого
контролю за витрачанням бюджетних ресурсів, за їх цільовим призначенням, що
збільшить економію ресурсів держави (у т.ч. паперу) та часу. Досвід
європейських країн підтверджує ефективність заходів щодо комп’ютеризації
обліку, проте необхідним є чіткий розподіл обов’язків між бухгалтерами. Це
дозволить покласти відповідальність за правильне ведення бухгалтерського обліку
на певній ділянці на окремих осіб.
За результатами дослідження можна зробити висновок, що
для модернізації системи обліку в державному секторі є необхідним формування
єдиної законодавчо-нормативної бази, адаптованої до міжнародних вимог та норм,
удосконалення методології складання звітності та запровадження інформаційних
технологій.[1, с.9]
Література:
1.Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження стратегії модернізації системи бухгалтерського
обліку в державному секторі на 2007-2015 роки” № 34.
2. Марценяк Н.О.
Реформування бухгалтерського обліку бюджетних установ: проблеми та
перспективи // Науковий вісник БДФА.-2008.-№4.-С. 346-351
3. В.
Волчанська. Бухгалтерська звітність бюджетних установ та шляхи її
удосконалення// Казна – 2007. - №4-5 – С. 31-32.
4.Бариніна-Закірова
М. В. Удосконалення бухгалтерського обліку в бюджетних установах // Фінанси
України. - 2006. - № 1. - С. 44-52.
5. Свірко
С. В. Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2005. — 380 с.
6.Наказ МФУ від 26.06.2013 № 611 «Про затвердження деяких нормативно- правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ».
7. Михайлов М.Г., Телегунь М.І.,Славкова О.П. Бухгалтерський облік в бюджетних установах:Навч.посібник.-
К.: Центр учбової літератури,2011.-380 с.
8. Огійчук М.Ф. Фінансовий та
управлінський облік за національними стандартами 2011р. 1044с.
9. Сушко
Н. Реформування бухгалтерського обліку в державному секторі триває / Н. Сушко
// Бухгалтерський облік і аудит. - 2009. - № 8-9. – С. 22- 27.
10.Бюджетний
кодекс України.