Економічні науки/7. Облік і аудит

К.е.н. Рилєєв С.В., к.ф.-м.н. Дрінь І.І.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Методологія системного аналізу: принципи, підходи і методи

Методологія – це вчення про структурну побудову, логічні конструкції, методи і принципи розв'язання наукової проблеми, конкретніше – вчення про основоположні принципи побудови, форми і засоби наукового пізнання дійсності [10].

Методологія системного аналізу являє собою досить складну та яскраву сукупність принципів, підходів, концепцій та конкретних методів.

Під принципами розуміються основні, вихідні положення, деякі загальні правила пізнавальної діяльності, які визначають напрямок наукового пізнання, але не дають вказівки на конкретну істину. Це вироблені й історично узагальнені вимоги до пізнавального процесу, що виконують найважливіші регулятивні ролі в пізнанні [6, с. 24]. Обґрунтування принципів – початковий етап побудови методологічної концепції.

До найважливіших принципів системного аналізу слід віднести
принципи елементаризму, загального зв'язку, розвитку, цілісності, системності, оптимальності, ієрархії, формалізації, нормативності і визначення мети. Системний аналіз представляється інтегралом даних принципів [7, с. 280].

Методологічні підходи в системному аналізі об'єднують сукупність сформованих на практиці аналітичної діяльності прийомів і способів реалізації системної діяльності.

	Рис. 1. Методологічні підходи у системному аналізі

Найважливішою, якщо не головною складовою частиною методології системного аналізу виступають методи. Узагальнення поглядів вчених-дослідників на методику системного аналізу наведено на рис. 2 [2, 4-5, 8-9], а характеристика методів системного аналізу наведена в табл. 1 [3, с. 62; 8, с. 41-60].

Рис. 2. Систематизація поглядів вчених-дослідників на методику системного аналізу

Таблиця 1

Методи системного аналізу

Основа класифікації	Методи системного аналізу
Тип знання	Філософські методи (діалектичний, метафізичний тощо) Загальнонаукові методи (системний, структурно-функціональний, моделювання, формалізація тощо) Окремі наукові методи (властиві для конкретної науки: методи моделювання соціальних, біологічних систем тощо) Дисциплінарні методи (застосовуються в тій чи іншій дисципліні, вхідної в яку-небудь галузь науки, семіотичні, лінгвістична етичні тощо)
Спосіб реалізації	Інтуїтивні методи ("мозкова атака", "сценарії", експертні методи тощо) Наукові методи (аналіз, класифікація, системного моделювання, методи логіки і теорії множин тощо
Функції, що виконуються	Методи отримання інформації (системне спостереження, опис, експертні методи, ігрові методи тощо) Методи представлення інформації (угруповання, класифікація тощо) Методи аналізу інформації (класифікація, узагальнення, методи аналізу інформаційних систем тощо)
Рівень знань	Теоретичні методи (аналіз, синтез, теоретизації тощо) Емпіричні методи (ігрові методи, морфологічні методи, експертні оцінки тощо)
Форма представ-лення знань	Якісні методи, що спираються на якісний підхід до об'єкту (метод "сценаріїв", морфологічні методи) Кількісні методи, які використовують апарат математики (метод "Дельфі", статистичні методи, методи теорії графів, комбінаторики, кібернетики, логіки, теорії множин, лінгвістики, дослідження операцій, семіотики, топології тощо)

Методики Е. Квейда, С.Л. Оптнера і Є.П. Голубкова більше уваги приділяють розробці і дослідженню альтернатив прийняття рішень. Ю.І. Черняк акцентує увагу на агрегування і структуризації цілей. У С. Янга особливу увагу приділено процесу реалізації прийнятого рішення [11].

Таким чином, методологія системного аналізу складається із сукупності формалізованих прийомів, що дозволяють за обмежений час виділити таке кінцеве безліч зв'язків, що впливають на сутність розглянутої проблеми, яке з необхідністю визначає роль і значення кожного істотного елементу і відносини між ними. Саме методологія виділення істотних зв'язків на вищому рівні узагальнення складає сутність загальної методології системного аналізу, як такого, або його інструментарій [1].

Говорячи про сукупність методологічних прийомів системного аналізу, в даний час досить важко дати вичерпний перелік методів, що мають загальносистемну застосовність, відокремивши їх при цьому від методів, застосовність яких обмежується певним класом проблем і систем.

У ситуаціях, коли проводиться аналіз системи, або процесу, або логічної проблеми, де на обличчя є необхідні атрибути реальності, інструментарій та методологія системного аналізу, безсумнівно, підвищать ефективність все виникаючих проблем.

Литература:

1. Бескровный И. М. Системный анализ как метод решения сложных логических систем [Электронный ресурс] / И. М. Бескровный. – Режим доступа : http://econf.rae.ru/pdf/2011/03/78.pdf.

2. Голубков Е. П. Системный анализ как методологическая основа принятия решения / Е. П. Голубков // Менеджмент в Росси и за рубежом. – 2003. - № 3.

3. Игнатьева А. В., Максимцов М. М. Исследование систем управления : учеб. пособ. [для ВУЗов] / А. В. Игнатьева, М. М. Максимов. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 157 с.

4. Квейд Э. Анализ сложных систем / Э. Квейд. – М. : Сов. радио, 1969. – 519 с.

5. Оптнер Ст. Л. Системный анализ при решении деловых и промышленных проблем / Ст. Л. Оптнер. – М. : Сов. радио, 1969. – 216 с.

6. Сурмин Ю. П. Методология и методы социологических исследований : учеб. пособ. / Ю. П. Сурмин, Н. В. Туленков. – К. : МАУП, 2000. – 304 с.

7. Сурмин Ю. П. Теория систем и системный анализ : учеб. пособ. / Ю. П. Сурмин. – К. : МАУП, 2003. – 368 с.

8. Черняк Ю. И. Системный анализ в управлении экономикой / И. Ю. Черняк. – М. : Экономика, 1975. – 191 с.

9. Янг С. Системное управление организацией / С. Янг. – М. : Сов. радио, 1972. – 455 с.

10. http://histua.com/slovnik/m/metodologiya.

11. http://ru.wikipedia.org/wiki/Методика_системного_анализа.