Педагогические  науки/2. Проблемы подготовки специалистов

О.В. Гандабура

Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія

Сутність професійного саморозвитку майбутніх учителів початкових класів

На сучасному етапі розвитку освіти стає очевидним, що здійснення процесів модернізації освіти потребує актуалізації особистісного та професійного потенціалу педагогів. Саме звернення уваги на створення умов для розуміння та прийняття вчителями цілей та змісту оновлення освітньої системи, участь вчителя в самостійному, особистісно значимому процесі професійного розвитку стає механізмом реальних змін в педагогічній практиці.

Передусім це стосується вчителів початкових класів, від діяльності яких значною мірою залежатиме виховання зрілої, здорової, гармонійно розвинутої особистості. Сучасна професійна діяльність майбутнього вчителя початкових класів базується на його підготовці як високопрофесійного фахівця, який ознайомлений з сучасними світовими вимогами до навчально-виховного процесу школи першого ступеня, підготовлений до організації навчальної діяльності молодших школярів як педагогічної взаємодії, що спрямована на розвиток кожної особистості, її підготовку до розв’язання завдань життєтворчості.

У педагогічній науці розроблені загальні теоретичні основи проблеми професійного саморозвитку майбутніх учителів у процесі їхньої підготовки у вищому навчальному закладі.

Певні аспекти проблеми професійного саморозвитку відображені в працях Сократа, Демокрита, Ж. Ж. Руссо, М. Монтессорі; принципи професійного саморозвитку досліджували Я. Коменський, І. Песталоцці, К. Ушинський,
А. Макаренко, В.  Сухомлинський та ін.

В останні роки різним проблемам професійного саморозвитку були присвячені наукові праці М. Боритка, Ю. Орлова, В. Іванова, М. Сергєєва,
К. Абульханової-Славської, О. Бодальова, С. Елканова та ін. Психологічні аспекти саморозвитку особистості аналізували Н. Бітянова, С. Максименко,
Б. Мастеров, Г. Цукерман
та ін.

Принцип саморозвитку покладений в основу особистісного та професійного розвитку. Він визначає здатність особистості перетворювати свою життєдіяльність в предмет практичного новоутворення і зумовлює перехід до вищої форми життєдіяльність особистості – творчої самореалізації.

Розрізняють такі складові системи особистісного саморозвитку людини: культурний саморозвиток, творчий саморозвиток, духовний саморозвиток, фінансовий саморозвиток, професійно-особистісний саморозвиток, професійний саморозвиток та ін.

Проведений аналіз наукових робіт з проблеми професійного саморозвитку майбутнього вчителя початкових класів дає можливість розглянути дане поняття з точки зору філософів, психологів та педагогів. У філософському контексті через дослідження розвитку людини в цілому. У психологічному контексті через дослідження розвитку і саморозвитку особистості. У педагогічному контексті через дослідження професійного розвитку майбутнього вчителя початкових класів.

З філософської точки зору розвиток людини є засвоєння цінностей.

М. Кряхтунов розділив зазначені цінності на три групи [3]: розвиток особистого “Я” людини; розвиток людини у взаємодії з іншими людьми; розвиток людини в діяльності.

На думку дослідника професійний саморозвиток вчителя – це процес засвоєння зазначених цінностей учителем. Дане визначення дає можливість стверджувати, що професійний саморозвиток майбутнього вчителя початкових класів є також засвоєння студентом вищезгаданих цінностей, тобто професійний саморозвиток майбутнього вчителя початкових класів передбачає засвоєння цінностей, які пов’язані з його особистістю, діяльністю та взаємодією з іншими людьми.

Психологічний аспект дає змогу дослідити суть процесу розвитку особистості: його об’єкту, механізмів та умов. Як свідчать дані аналізу джерел з психології механізмами розвитку особистості є рефлексія, самооцінка, установка (з позиції себе, іншої людини, діяча) [9].

Рефлексія як засіб розкриття внутрішніх сил людини, як рушійна сила інтелектуального і культурного розвитку особистості є важливим засобом самопізнання та саморозвитку людини, реалізації її творчого потенціалу.

І ще одним механізмом розвитку особистості є самооцінка, що в психології розглядається як оцінка людиною самої себе, своїх почуттів, дій, їх успішність відповідно до певних параметрів [2]. Що стосується установки, то вона регулює відношення людини до себе, до інших людей, до предметного світу. В систему установки входить система цінностей особистості, її потреби, можливі шляхи реалізації її потреб та збереження цінностей.

На думку В. Сластьоніна, І. Ісаєва джерелом професійного саморозвитку вчителя є потреба в самовдосконаленні, яка виникає як наслідок ціннісного відношення вчителя до педагогічної діяльності [8]. Стає очевидним, що і для майбутнього педагога початкової школи джерелом професійного саморозвитку має бути потреба в самовдосконаленні через набуття ціннісного відношення до своєї майбутньої діяльності.

Н. Кузьміна схиляється до думки, що механізмом професійного саморозвитку вчителя є його здатність перетворювати теоретичні знання в інструментально-технологічні, які б використовувалися для вирішення педагогічних ситуацій. Умовами професійного саморозвитку є особистісна значимість цілей педагогічної діяльності. Джерелом професійного саморозвитку вчителя, на погляд дослідника, стає зв’язок професійної діяльності з розвитком особистості вчителя, розуміння вчителем внеску педагогічної професії в розвиток його особистості [4].

Як стверджує М. Кряхтунов і ще одним джерелом професійного саморозвитку є взаємодія з іншими людьми [3]. Відповідно до цього, умовами професійного саморозвитку можуть бути контакт, діалог та зворотній зв’язок. Ці умови пов’язані з актуалізацією особистості, гармонізацією її відносин з іншими людьми, підвищенням ефективності її діяльності. Тому справедливо стверджувати, що джерелом професійного саморозвитку майбутнього вчителя початкових класів є його взаємодія з однокурсниками, викладачами, іншими учасниками педагогічного процесу, внаслідок чого відбувається гармонізація його взаємовідносин майбутнього вчителя початкової школи з іншими людьми, підвищення ефективності його навчальної діяльності.

Засобами професійного саморозвитку майбутнього вчителя початкових класів можуть бути психолого-педагогічний груповий тренінг, творчі тематичні семінари, семінари-практикуми, аналіз та опис майбутнім вчителем особистої діяльності і відповідно побудова програми з професійного саморозвитку, ділові ігри, самовиховання, самоосвіта, самовдосконалення в поєднанні з практичною професійною діяльністю.

Слід зауважити, що професійний саморозвиток майбутнього вчителя початкових класів – це діяльність, яка направлена на створення нових цілей, засобів їх реалізації, на розвиток особистості. Оскільки в структуру діяльності, як динамічної системи дій, на думку Б. Ломова, входять такі компоненти як мотив, ціль, планування, переробка поточної інформації, оперативний образ, прийняття рішення, дія, перевірка результатів та корекція дій, то професійний саморозвиток як діяльність, на нашу думку, має аналогічну структуру [5]. Рефлексія, самооцінка, установка є механізмами взаємодії елементів цієї структури. Тому професійний саморозвиток майбутнього вчителя початкових класів можна вважати динамічним процесом.

На підставі ідей Н. Кузьміної щодо функціональних компонентів будь-якої педагогічної системи та В. Козлова, Г. Мануйлова, М. Фетіскіна щодо компонентів готовності до самоосвітньої діяльності, нами були виділені компоненти готовності до професійного саморозвитку майбутніх учителів початкових класів [4; 1]:

‒ гностичний (накопичені знання про майбутню професійну діяльність, розуміння педагогічного, психологічного та філософського змісту своєї майбутньої діяльності);

‒ мотиваційний ( усвідомлення ролі професійного саморозвитку, наявність стійких інтересів в області педагогіки та психології, потреба в самопізнанні та професійному саморозвитку, тобто висока мотивація професійного саморозвитку);

‒ організаційний (сформованість вміння планувати свою роботу та перебудовувати систему діяльності, вмінь, пов’язаних з діяльністю по самоосвіті, самовдосконаленню майбутніх педагогів, сформованість самосвідомості, рефлексії, самоконтролю, самостійності і адекватної самооцінки);

‒ комунікативний (здатність до співробітництва та взаємодопомоги в процесі професійного саморозвитку, здатність відстоювати свою точку зору та уникати конфліктів).

Ефективність професійного саморозвитку майбутніх учителів початкових класів визначатиметься рівнем виділених нами основних компонентів їх готовності до професійного саморозвитку.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що професійний саморозвиток майбутніх учителів початкових класів − це складний, багатогранний процес, спрямований на становлення, інтеграцію та реалізацію у педагогічній діяльності професійно значущих особистісних рис та здібностей, професійних знань і вмінь майбутнього вчителя початкових класів. Нами були встановлені механізми професійного саморозвитку майбутнього вчителя початкових класів; запропоновані шляхи та засоби професійного саморозвитку майбутнього вчителя; зазначені джерела, компоненти та напрямки професійного саморозвитку майбутнього вчителя початкових класів.

 

 

 

Література:

1.     Козлов В. В. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп / Козлов В. В., Мануйлов Г. М., Фетискин Н. П. – М.: Институт психотерапии, 2002. – 490с.

2.     Краткий психологический словарь / [сост. Л. А. Карпенко], под общ. ред. А. В. Петровского. – М.: Политиздат, 1985. – 431с.

3.     Кряхтунов М. И. Психолого-педагогические условия профессионального саморазвития учителя: дис. доктора пед. наук: 13.00.08, 19.00.07 / Кряхтунов Михаил Ильич. – М., 2002. – 466с.

4.     Кузьмина Н. В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения / Нина Васильевна Кузьмина. / М.: Высшая школа, 1990. – 117с.

5.     Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии / Борис Федорович Ломов. – М.: Наука, 1984. – 445с.

6.     Педагогика: [учеб. пособие для студентов пед. учеб. завед.] / В. А. Сластенин, И. Ф. Исаев, А. И. Мищенко, Е. Н. Шиянов. – М.: Школа-пресс, 1997. – 512с.

7.     Хрестоматия по истории психологии: [под ред. П. Я. Гальперина, А. А. Ждан]. – М.: МГУ, 1980. 386с.