Пастух Н.В.

аспірант кафедри соціальної

педагогіки ДЗ «Луганський

національний університет

імені Тараса Шевченка»

АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ ПЕРСОНАЛУ

ДКВС УКРАЇНИ ДО СОЦІАЛЬНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ

ІЗ ЗАСУДЖЕНИМИ

Ефективність діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України (далі ДКВСУ) багато в чому залежить від якісно підібраного високоморального й висококваліфікованого персоналу. Персонал – (від лат. Persona – особистість) – колектив працівників або сукупність осіб, що здійснюють трудові функції на основі трудового договору (контракту) [3].

Як свідчить аналіз сучасної практики функціонування Державної кримінально-виконавчої служби України, забезпечення якісного виконання покладених на неї завдань та функцій неможливе без належної організації діяльності її базового складника – персоналу відповідних органів, підприємств, установ та організацій цієї державної служби. Така організація має місце лише за умови наявності науково обґрунтованого та практично апробованого забезпечення процесу управління персоналом пенітенціарній системи, належної практичної реалізації управлінських напрацювань у цій сфері, а також постійного вдосконалення форм і методів роботи з персоналом. Вирішення цілого кола питань, пов’язаних із персоналом Державної кримінально-виконавчої служби України, є вкрай актуальним. У сучасних умовах, коли до функціонування всієї цієї системи державних органів висуваються підвищені вимоги, а їх діяльність справляє значний вплив на удосконалення суспільних відносин, розвиток економічних та соціальних процесів, особливої важливості набуває питання якісного оновлення кадрового складу Державної кримінально-виконавчої служби України [1, с. 108].

Значний внесок у розробку даної проблеми зробили такі провідні вітчизняні та зарубіжні вчені, як О. Бандурка, Д. Бахрах, Ю. Битяк, М. Дорогих, Р. Калюжний, О. Клюшніченко, А. Комзюк, О. Коренєв, Л. Колодкін, Н. Матюхіна, О. Негодченко, В. Опришко, О. Остапенко, В. Пєтков, В. Плішкін та ін. У дослідженні реформування пенітенціарної політики України на різних етапах її розвитку провідними є праці В. Синьова, Д. Ягунова, І. Сергєєва, О. Пташинського, Р. Калюжного та ін. У розвиток сучасних педагогічних ідей до виконання покарань та підготовки персоналу до соціально-виховної і психологічної роботи із засудженими в останній час значний внесок зробили С. Вєтошкін, С. Горенко, О. Караман, В. Кудрявцев, С. Кушнарьов, В. Литвишков, В. Лютий, В.Пирожков, С. Харченко та ін.

Низький рівень організації соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими не забезпечує умов для ефективної індивідуальної корекції їх поведінки, створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, що призводить до непоодиноких випадків суїцидів в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, непідготовленості до життя після звільнення з установ виконання покарань і, як наслідок, до значної кількості випадків пенітенціарного рецидиву.

На ефективність виконання завдань, покладених на Державну кримінально-виконавчу службу України, негативно впливає плинність кадрів, пов’язана з низькою заробітною платою персоналу органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та підприємств установ виконання покарань, низьким рівнем соціальної захищеності персоналу та пенсіонерів Державної кримінально-виконавчої служби України і членів їх сімей, що робить професію непрестижною і створює умови для виникнення корупційних ризиків, а також недостатня чисельність персоналу зі спеціальною освітою та нерозвинутість системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу установ виконання покарань та слідчих ізоляторів.

Указом Президента України № 631/2012 Про Концепцію державної політики у сфері реформування Державної кримінально-виконавчої служби України підвищення рівня організації соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими передбачається досягти шляхом розроблення і впровадження науково обґрунтованих методик та програм психолого-педагогічного вивчення особистості засудженого і засобів корекції його поведінки, а також спеціалізованих методик та рекомендацій щодо форм і методів впливу на засуджених за допомогою програм диференційованого виховного впливу; організації обов’язкової соціально-педагогічної підтримки і соціально-психологічного супроводження засуджених і осіб, узятих під варту; удосконалення системи стимулювання засуджених до законопослушної поведінки та ресоціалізації шляхом запровадження поетапної зміни умов їх тримання, розроблення та впровадження системи критеріїв оцінки ступенів виправлення засуджених, налагодження дієвої взаємодії органів та установ виконання покарань із суб’єктами соціального патронажу осіб, звільнених із місць позбавлення волі; забезпечення засудженим можливості здобуття повної загальної середньої освіти у загальноосвітніх навчальних закладах виправних та виховних колоній, сприяння у здобутті ними вищої освіти; забезпечення розмежування функцій режимних підрозділів і підрозділів, які відповідають за проведення соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими.

Модернізацію підприємств установ виконання покарань, а також удосконалення системи професійної підготовки засуджених має бути здійснено шляхом створення умов для залучення інвестицій у підприємства установ виконання покарань та розміщення на цих підприємствах замовлень на випуск продукції для регіональних потреб із метою самозабезпечення установ виконання покарань та зменшення навантаження на державний бюджет [4].

Таким чином, ми бачимо, що існуюча система виконання кримінальних покарань та попереднього увя’знення, рівень готовності персоналу до соціально-виховної роботи із засудженими не відповідає сучасним вимогам, отже, потребує розробки конкретного змісту, форм і методів підготовки персоналу до соціально-виховної роботи із засудежними.

Література:

1. Бараш Є. Ю. Організаційно-правові засади діяльності установ виконання покарань : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Є. Ю. Бараш. – X., 2006. – 232 с.

2. Кримінально-виконавчий кодекс України. – Х. : ПП ,,ІГВІНІ”, 2007. –96 с.

3. Персонал [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.president.gov.ua/documents/15127.html

4. Указ Президента України № 631/2012 Про Концепцію державної політики у сфері реформування Державної кримінально-виконавчої служби України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.president.gov.ua/documents/15127.html