СЕНСОРНИЙ РОЗВИТОК ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ

ЯК НАУКОВА ПРОБЛЕМА

Кадирова Лєвіза Іловіївна, к.п.н.,доцент

кафедри педагогічної майстерності вчителів

навчальних класів та вихователів дошкільних закладів,

РВНЗ "Кримський гуманітарний університет" (м. Ялта)

В сучасному суспільстві важливе місце посідає завдання формування у підростаючого покоління здатності до активної розумової діяльності. Зважаючи на це, у державних документах, в Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012 – 2021 рр.., Законі України «Про дошкільну освіту», наголошено на важливості розробки освітніх технологій, спрямованих на розвиток у дитини найбільш продуктивних видів і форм мислення. Основою функцією розумового виховання дітей є формування пізнавальної діяльності, під час якої малюк вчиться опановувати оточуючий світ. Результатом розумового виховання є розумовий розвиток дітей. Основною особливістю розумового розвитку дитини раннього віку являється домінування образних форм пізнання: сприйняття, образного мислення, уяви. За допомогою сприйняття дитина пізнає зовнішні властивості предметів в їхній сукупності. Отже, основним джерелом знань людини про навколишній світ і саму себе є відчуття. Вони складають основні канали, якими інформація про явища зовнішнього світу і про стан організму доходить до мозку, надаючи людині можливість орієнтуватися в них, пізнавати їх.

Відчуття здійснюють зв’язок людини з оточуючим світом, являються основним джерелом пізнання і основною умовою психічного розвитку. Отже, для повноцінного розумового розвитку дитини необхідно розвивати її відчуття, які лежать в основі розвитку мислення (Л. Виготський). У зв’язку із цим основою розумового виховання дошкільників і одним із його найважливіших завдань є сенсорне виховання і сенсорний розвиток. Сенсорний розвиток дитини являється необхідним для оволодіння будь-якою практичною діяльністю, з нього виростає логічне пізнання. Саме тому, проблема здійснення сенсорного розвитку, який визначається Л. Венгером як розвиток сприйняття й формування уявлень про зовнішні властивості предметів і явищ, є досить актуальною.

Переддошкільний вік, за даними психолого-педагогічної науки, є найбільш сприятливим для вдосконалення діяльності органів чуття, одержання повних і вірних уявлень малюків про оточуючу дійсність, отже важливим завданням цього періоду є здійснення сенсорного розвитку дітей, який виступає основою розумового розвитку.

Система сенсорного виховання базується на теоретико-методологічних доробках Я. А. Коменського, О. Декролі, М. Монтесорі, С. Русової, І. Г. Песталоцці, Ф. Фребеля та ін., спирається на теорію сприйняття, розроблену Л. Виготським, Б. Ананьєвим, С. Рубінштейном, О. Леонтьєвим, О. Запорожцем, Л. Венгером та ін. Сучасні дослідження присвячені таким аспектам даної проблеми, як діагностика сенсорного розвитку дітей дошкільного віку (Т. Кондратенко, В. Котирло, С. Ладивір, В. Холмовська та ін.); визначення особливостей системи розумового виховання взагалі та сенсорного зокрема (О. Д’яченко, О. Проскура, М. Подд’яков та ін.); методика формування пізнавальних здібностей дошкільників (З. Богуславська, О. Проскура, К. Щербакова та ін.); вивчення виховних та розвивальних можливостей різних видів дитячої діяльності (Л. Артемова, Т. Лаврентьєва, О. Логвиненко та ін.) склали теоретичну основу дипломної роботи.

У дошкільному віці відбувається збагачення і порядкування чуттєвого досвіду дитини, оволодіння специфічними формами сприймання і мислення, бурхливий розвиток уяви, формування довільної уваги і пам'яті. Пізнання дитиною навколишнього світу за допомогою відчуттів і сприймання створює необхідні передумови для виникнення складніших пізнавальних процесів (мислення, пам'ять, уява). Розвинена сенсорика - основа для удосконалення практичної діяльності дитини. Зміни в організмі малюка відбуваються не самостійно, а в результаті того, що дошкільник оволодіває новими діями сприймання, спрямованими на обстеження предметів і явищ дійсності, їх різноманітних властивостей і відношень. У середині дошкільного віку у дитини виникає бажання розібратися у формах, порівняти, у чому їх схожість і відмінність з відомими їй предметами.

Зі сприймання предметів і явищ оточуючого світу починається пізнання. Всі інші форми пізнання – запам’ятовування, мислення, уява – будуються на основі образів сприймання, є результатом їх переробки. Тому нормальний розумовий розвиток неможливий без опору на повноцінне сприймання.
В дитячому садку дитина навчається малюванню, ліпленню, конструюванню, знайомиться з явищами природи, починає засвоювати основи математики і грамоти. Оволодіння знаннями і вміннями з усіх областей вимагає постійної уваги до зовнішніх якостей предметів, їх обліку та використання.

Сенсорний розвиток дитини – це розвиток її відчуттів і сприймань, формування уявлень про зовнішні властивості предметів: їх форму, колір, розмір, положення у просторі тощо. Він становить фундамент її розумового розвитку. Чуттєве пізнання має дуже важливе значення у дошкільному дитинстві, яке є найбільш сприятливим періодом формування та вдосконалення діяльності органів чуттів, нагромадження уявлень про оточуючий світ.

Література

1. Венгер Л. А. Воспитание сенсорной культуры ребенка от рождения до 6 лет: Кн. Для воспитателей дет. сада / Л. А. Венгер, Э. Г. Пилюгина, Н. Б. Венгер; Под ред. Л. А. Венгера. – М.: Просвещение, 1988.

2. Дитина. Програма виховання і навчання дітей від 3 до 7 років. – К., Богдана, 2003р.

3. Теория и практика сенсорного воспитания в детском саду / Под ред. А. П. Усовой, Н. П. Сакулиной. – М., 1965.

4. Запорожец А. В., Венгер Л. А., Зинченко В.П., Рузская А. Г. Восприятие и действие / Под ред. А. В. Запорожца. – М.: Просвещение, 1967.