Чаплак Марина, Колотій Тетяна

Чернівецький педагогічний коледж ЧНУ ім. Ю.Федьковича

Роль святкових ранків та розваг у музичному вихованні дітей дошкільного віку

Залучення дошкільнят до скарбниці вітчизняного та світового музичного мистецтва має різні форми організації відповідної роботи. Це, передусім, найдоступніша кожній дитині самостійна музична діяльність і найбільш поширена у дитячому садку музика в повсякденні. Це музичні заняття як провідна освітньо-виховна форма, а також музичні розваги й музично-театралізовані свята, які дають дітям змогу відчути художньо-естетичну природу музики та пластики як мистецтв вияву людських емоцій і почуттів, взаємодії виконавців і глядачів [3, с.6].

Естетичне виховання має пронизувати весь педагогічний процес, охопити всі форми роботи з дітьми (заняття, свята, розваги, самостійну музичну діяльність, гуртки). Важливо комплексно використовувати твори музичного, театрального, літературного, образотворчого мистецтва в контексті загальнолюдської і національної культури, організовуючи цілеспрямоване педагогічне спілкування дітей у середовищі мистецтва для введення їх в історичну епоху, ознайомлення з національним колоритом, засобами художньої виразності, притаманними різним видам мистецтва [2, с.88].

Різноманітні музичні розваги, які проводяться в дитячому садку, дають малятам велику втіху й радість. Розумна їх організація, перспективне планування видів і тематики, залучення дітей до підготовки та участі в них сприяють належному музично-естетичному розвиткові вихованців. Естетична атмосфера розваги, у якій дитина діє разом з дорослими, має заохочувати її створювати собі гарний настрій, радіти спільним музичним забавам та співам, власним музичним проявам [4, с.5]. Музика в розвагах використовується по-різному: в одному випадку становить основний зміст (музичні ігри, концерти, дитячі опери, хореографічні мініатюри, хороводи), в іншому застосовується принагідно (спектаклі, ігри-драматизації, композиції). Важливо вміло добирати музичні твори для розваг, враховуючи їх педагогічну цінність. Тобто музика має бути яскравою, образною, з простими мелодіями, що легко запам’ятовуються. Слід звертатися до знайомих дітям пісень, танців, ігор, вивчених на заняттях, використання яких у новій ситуації, в іншій захоплюючій формі принесе дітям задоволення, радість [1, с.216].

Кульмінацією цілеспрямованої роботи з музичного виховання в садочку найчастіше стає музично-театралізоване свято, яке являє собою спільне музично-пластично-театралізоване дійство дітей і дорослих та організовується заради них самих і близьких для дитини гостей – своїх рідних [4, с.6].

Дитяче свято може об’єднувати в собі різні види мистецтва, як-от: музику, хореографію, художнє слово, драматизацію, інсценування, театр, образотворче мистецтво, кіно, цирк тощо. Такий синтез мистецтв підсилює етичний, художньо-естетичний та діяльнісно-практичний впливи на всіх учасників святкового дійства. Проте центральне місце посідає саме музика, адже вона в його палітрі є найважливішим засобом образного відбиття дійсності [5, с.4].

Під час свята музика справляє потужний позитивний вплив на всіх присутніх, а саме: надихає - створює у дітей та аудиторії потрібний емоційний настрій і стан, відповідний до провідної ідеї та теми свята (спокійний, урочисто-піднесений, веселий, насторожений тощо); прикрашає (насичує учасників дійства та глядачів цінними враженнями, високими переживаннями); організує: забезпечує ефективне керування поведінкою дітей завдяки метроритмічній організації, вказує на виконання і характер певних дій (крокувати, розгойдатись, покружляти), стимулює до ситуативних дій і проявів (плескання, тупіт, вигуки, виконання певних ритмоформул); об’єднує – виконує роль стабілізаційного позитивного фону, утворює єдине емоційне поле, вирівнює рівень емоцій аудиторії [5, с.5].

Зважаючи на зміст державних стандартів дошкільної освіти в Україні, особливо важливими орієнтирами для педагогів є показники розвитку дітей, тому дітям середнього дошкільного віку важливо прищеплювати бажання радувати один одного й близьких власними музично-естетичними виступами, необхідно підтримувати прояви дитячої ініціативи, індивідуальної інтерпретації виконавства. У старших дошкільнят - зберігати індивідуальність дитячих проявів у виконавстві, підтримувати музично-пластичні та пісенні імпровізації, виховувати у них потребу надавати мистецьким діям емоційного й усвідомленого естетичного характеру. У випускних групах необхідно заохочувати мистецьку активність дітей, їхнє прагнення музично – пластично – театралізовано обряжати святкові події, створювати піднесений настрій власними зусиллями для себе та інших, вміння творчо співпрацювати з однолітками та дорослими, отримувати задоволення від самовираження в мистецьких діях [4, с.6-7].

Отже, про достатньо сформовану мистецьку активність можна говорити за умов, якщо дитина: виявляє активність у музично-естетичній атмосфері розваги і свята; вміє співпрацювати з дітьми й дорослими у процесі музичної діяльності; співвідносить індивідуальне музичне виконавство з виконавством інших; радіє з власних і спільних музичних успіхів; дістає задоволення від спілкування з музикою, від спільного переживання з іншими дітьми та дорослими культурно-мистецьких подій. Та як зазначає А.Шевчук, такі якості особистості успішно формуються в усіх видах музичної діяльності, в різних формах організації музичного виховання й, особливо, в музичних розвагах і святах [3, с.7].

ЛІТЕРАТУРА:

1. Методика музичного виховання в дитячому садку. – Київ: Вища школа, 1978. – 255 с.

2. Шевельова О. Нові програми і технології навчання музичного виховання дошкільників // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: Зб. наук. праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / Ред. кол.: Побірченко Н.С. (гол. ред.) та ін. – Умань: РВЦ «Софія», 2008. – Вип. 25. – С. 86-91.

3. Шевчук А. Сучасні підходи до організації музичної діяльності дітей // Дошкільне виховання. – 2000. – №2. – С. 6-7.

4. Шевчук А. Сучасні підходи до організації свят і розваг // Дошкільне виховання. – 2000. – №3. – С. 5-7.

5. Шуть М. Музичне оформлення дитячого свята // Музичний керівник. – 2013. - №7. – С. 4-9.