Педагогические науки / 5.Современные методы преподавания

Гук Тетяна Дофілівна

Спеціаліст вищої категорії. Старший учитель.

Городоцька початкова школа, Україна

Педагогічне кредо:"Якщо ви хочете бути улюбленим учителем,

дбайте про те , щоб вихованцям було що у вас відкривати"

( В.Сухомлинський)

Компетентнісний підхід до організації навчальної та ігрової діяльності молодших школярів в умовах модернізації освіти.

Мета сучасної початкової школи - не просто давати знання, а формувати особистість,яка вміє і хоче вчитися, займає позицію активного суб єкта діяльності. Учитель має виступити в ролі помічника, організатора педагогічної взаємодії з учнем, спрямованої на розвиток активності, самостійності, пізнавальних, творчих здібносте, формування пізнавального інтересу, який характеризується ініціативністю пошуків, самостійністю учнів у здобутті знань.

Основним завданням вчителя на нинішньому етапі є забеспечення виходу кожного учня на рівень базової освіти, розвиток його пізнавальної і творчої активності, формування предметних і самоосвітніх компетентностей учнів.

Формування компетентності особистості є цілеспрямованим процесом. З огляду на сучасні науково - педагогічні дослідження, модернізації освіти визначається на рівні її змісту, реалізованого в державному стандарті початкової загальної, базової і повної загальної середньої освіти, навчальних планах і програмах, підручниках і посібниках з навчальних предметів; на рівні методів (навчальні проекти, програми виховання, педагогічні технології, методики навчання та виховної роботи) та на рівні навчальної діяльності учнів.

На думку провідних фахівців у сфері педагогічної науки, модернізація змісту освіти також значною мірою залежить від результативності використання інноваційних технологій навчання. Вони грунтуються на нових методологічних засадах, сучасних дидактичних принципах та психолого - педагогічних теоріях, які розвивають діяльнісний підхід до навчання в контексті якого педагоги визначають навчальну діяльність основним засобам і вирішальною умовою розвитку особистості.

Слово "модернізація" (від фр. - оновлення) означає оновлення, удосконалення, надання будь- чому сучасного вигляду, переробка відповідно до сучасних вимог. Модернізація шкільної освіти передбачає оновлення традицій, здобутки державних реформ, інноваційні ідеї та досвід сучасних педагогів - практиків.

О. Я. Савченко у статті "Складові реалізаціїї компетентнісного підходу в освітньому процесі" зауважила, що швидкість соціальних і технологічних змін у навколишньому середовищі , прискорене нагромадження інформаційних ресурсів та засобів навчання, які стають доступними для більшості людей планети, мобільність населення зумовлюють переосмислення результатів загальної середньої освіти. І справді в школу приходять покоління дітей , які живуть в інформаційному суспільстві, в цифровому середовищі і, щоб скористатися його перевагами, необхідно переосмислити цінність знань та самодоступність учителя як джерела інформаціїї.

Сучасна школа - це школа швидкого і гнучкого реагування на стрімкі, динамічні, а інколи й драматичні зміни в суспільстві. Сьогодні школа має допомогти дитині вижити в нестабільному суспільстві, виробити захисні механізми, навчити самостійно вирішувати життєві проблеми. Формування компетентності учнів - найактуальніша проблема сучасної школи. Компетентнісний підхід покликаний подолати прірву між освітою і вимогами життя. Школа має стати не підготовчим етапом до життя, а самим життям; сприяти становленню особистості як творця і проектувальника власного життя, гармонізаціїї і гуманізаціїї взаємин між учнями і педагогами, школою і родиною на основі ідеї самоцінності дитинства, діалогу, усвідомлення вибору особистістю життєвого шляху.

Завдання кожного вчителя початкових класів - створити умови для всебічного розкриття і розвитку активної творчої особистості молодшого школяра. Тільки за умови відчуття учнем задоволення від творчості відбувається формування стійких пізнавальних потреб. Неодмінна умова психічного розвитку школяра - потреба і готовність діяти , і саме гра, інтегрована у навчально - пізнавальний процес, допомагає не тільки засвоїти навчальну інформацію, а й виявити активність, творчість.

Дитинство - важливий пекріод розвитку дитини. Характерною його особливістю є прагнення до гри. В ігровій ситуації дитина здійснює свої бажання, задовільняє свої потреби, інтереси. Гра є важливим засобом навчання дитини, пізнання навколишного світу і людських взаємин. У грі діти вчаться думати, працювати, творити і радіти успіхам, набуваючи досвіду в різних ігрових ситуаціях. Ігри мають особливе значення , як для кожної дитини зокрема так і для організованої групи дітей. В.О.Сухомлинський писав: " Дитина має справжнє емоційне інтелектуальне життя тільки тоді, коли вона живе у світі ігор, музики , фантазії, творчості. Без цього вона не краща за зів'ялу квітку."+

Важлива роль гри в розвитку психічних процесів дитини пояснюється тим, що гра озброює дитину доступними для неї засобами активного відтворення, моделювання з допомогою зовнішніх, предметних дій. У грі дитина швидше і легше дотримується свідомої мети запам'ятати і запам'ятовує більший обсяг матеріалу, ніж під час звичайного уроку. Саме в грі розвивається здатність дитини створювати узагальнені типові образи, подумки перетворювати їх. Саме в грі проявляється бажання добровільно, з власної інніціативи виконувати різноманітні правила, дотримуватися вимог, саме гра дає дітям можливість спробувати себе у ролях і "керівника", і "підлеглого". Цінність ігрової діяльності виявляється і в тому , що в ході гри діти мають можливість активно спілкуваптися, а це сприяє формуванню дитячого колективу.

Специфічними структурними елементами гри є дидактична мета, ігровий задум, правила гри, ігровий початок, ігрові дії, підбиття підсумків.

У ході гри та після її закінчення слід відзначити досягнення кожної дитини, підкреслити успіх, виявити оптимістичне ставлення до можливостей дітей та делікатність у висловлюванні оцінних суджень.

Разом з тим слід пам ятати, що виховувати любов до знань лише в грі на уроці неможливо. Вчитель має освітлювати дитині шлях до знань і в час праці, і тоді коли діти разом із вчителем милуються синім небом, чудовими краєвидами рідного краю, слухають спів солов я, щебет пташок.

Знання відкриваються перед дитиною, як велике багатство тоді, коли вчитель уміє щодня додати маленьку краплинку до розвитку її особистості. Щоб сформувати високоосвічену людину, творчу з нестандартним мисленням, наобхідно з початкової школи виховувати в неї любов до знань, любов до науки, до школи, прагнення постійно збагачувати свої знання, уміння та навички.

Л і т е р а т у р а :

1.Савченко О.Я. (Сучасний урок у початкових класів Київ 1997р. ст.256).

2.Амонашвілів Ш.О. (До школи. Педагогічний пошук).1998р. Ст.496.

3.Зінченко С.Н. Емоційне стимулювання навчально-пізнавальних потреб школяра (Початкова школа - 1999р. № 10).

4.Компанець Н. Дидактичні ігрові ситуації для адаптації дитини до школи і розвитку мислительних процесів (Початкова школа 1999 № 11).

5.Вакарчук Н.О.Ігрова взаємодія як засіб творчої самореалізації вчителя//Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики.-К НПУ.-1999р.-віип.3. Ст.324-328.