Педагогіка / Соцаільна педагогіка

Баюрко Н.В., Пантилимон І.А.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МОЛОДШИХ ПІДЛІТКІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА

Сьогодення вимагає фундаментальної екологічної освіти. Перед школою стоїть важлива навчальна і виховна мета – підготувати молоде покоління людей, які зможуть оптимізувати взаємовідносини суспільства і природи, зберегти красу природи, забезпечити саморегуляцію в природному середовищі.

Зміст екологічної освіти носить інтегративний характер, пов'язаний із основними традиційними предметами та галузями знань. Зокрема, природничі науки створюють необхідну теоретичну базу для розвитку в учнів загальної, цілісної картини світу, усвідомлення єдності і різноманітності зв’язків між абіотичними і біотичними компонентами біосфери.

Структурну основу змісту екологічної освіти і виховання складають наукові, ціннісні, нормативні і діяльнісні компоненти.

Науковість забезпечує розвиток науково-пізнавального ставлення до оточуючого середовища, що ґрунтується на загальних закономірностях розвитку природи та її складової – людини.

Цінність визначається універсальним значенням природи для людини, її особистою значимістю для кожного жителя Землі, що сприяє формуванню морального і естетичного відношення до оточуючого середовища. Особлива увага приділяється розвиткові емоційної сфери особистості. У школярів формується вміння не тільки бачити красу оточуючого світу, але й прагнення вносити посильний внесок в його охорону та відновлення.

Нормативність орієнтована на володіння системою моральних і правових принципів, норм, правил та законів екологічного змісту.

Діяльнісна (практична) складова включає види і способи діяльності школярів, спрямовані на формування пізнавальних, практичних і творчих умінь екологічного характеру.

Взаємозв'язок усіх цих компонентів змісту є необхідною умовою ефективності освіти [1, с.5].

Найважливішу роль у формуванні екологічної культури молодших підлітків відіграє природознавство. Згідно з новою редакцією Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. №1392), затвердженою наказом Міністерства від 6.06.2012 р. № 664, мета навчання природознавства полягає у формуванні природознавчої компетентності учнів «через засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, удосконалення способів навчально-пізнавальної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи» [3, с.2]. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом реалізації нового змісту навчання та організації навчально-виховного процесу на засадах компетентнісного, діяльнісного підходів та особистісно-орієнтованого навчання.

У контексті окреслених проблем можна зробити висновок, що мета екологічної і природознавчої освіти збігаються. Важливо забезпечити практико-орієнтовану діяльність учнів з вивчення визначених питань, соціальну та особистісну значимість цієї діяльності. У рамках практичної діяльності учнів з вивчення, збереження і примноження природних багатств рідного краю, спостереження й оцінки екологічного стану довкілля виховуються необхідні ціннісні орієнтації у ставленні до природного середовища. Усе це підвищує еколого-виховний потенціал природничої освіти.

На уроках і в процесі позакласної роботи з природознавства розширюються знання учнів про різноманіття природних об'єктів, отримані в початковій школі, здійснюється узагальнення і систематизація екологічних знань. На основі аналізу науково-методичної літератури, передового педагогічного і власного практичного досвіду роботи ми прийшли до висновку, що найбільший еколого-виховний потенціал містить третій розділ програми «Земля – планета Сонячної системи», який включає три теми: «Земля як планета», «Планета Земля як середовище життя організмів» і «Людина на планеті Земля». При вивченні цієї теми дається уявлення про різноманітність організмів на планеті Земля (рослини, тварини, гриби, бактерії); закладається системне бачення середовищ життя на планеті Земля, шляхом вивчення умов та чинників середовища, вплив на організми чинників неживої природи, пристосування організмів до періодичних змін умов середовища та ін. Конструювання і переробка додаткової інформації до змісту уроків природознавства у 5 класі здійснюється нами на основі використання історико-краєзнавчих матеріалів. Такий інтегрований підхід, на нашу думку, сприяє формуванню у школярів емоційно-ціннісного ставлення до природи, усвідомлення себе частиною цієї природи і відповідає як віковим особливостям дітей, так і екологічним вимогам сучасного життя.

Реалії сьогодення переконують в тому, що ефективність екологічної освіти полягає не тільки у тому, щоб школярі могли вивчити й обговорювати кризові проблеми планети, окремих країн, або власної держави, але й брати посильну участь у поліпшенні довкілля в межах регіону мешкання (села, міста, району, області). Цьому найбільше сприяє позакласна і позашкільна робота, яка опирається на краєзнавчо-екологічний підхід.

Практична діяльність здійснюється через різноманітні форми і методи – зелені або голубі патрулі, шкільні лісництва, екологічні загони, групи зелених натуралістичні гуртки, клуби, наукові товариства, екологічні експедиції та екскурсії тощо[2].

Впродовж навчального року діти працювали над екологічними проектами: «Шляхи збереження біорізноманіття природних комплексів околиць м. Вінниці», «Чисте довкілля – здорове майбутнє», «Збережи ялинку», «Створення мобільного центру екологічної освіти і виховання учнів».

Реалізація всіх зазначених вище способів діяльності забезпечує формування вміння учнів дотримуватися норм екологічної поведінки в природі; виявляти екологічні проблеми своєї місцевості та розробляти шляхи їх розв’язання.

Література:

1. Бєскова Н.В. Стан екологічної освіти в Україні на сучасному етапі.// Еколого-натуралістична творчість. Наук. - метод. вісник №3. – К., НЕНЦ, 2002. – 256 с.

2. Гудзевич А.В., Баюрко Н.В. Характер методологічних засобів екологічної освіти і виховання на рубежі тисячоліть. Наукові записки ВДПУ ім.М.Коцюбинського. Сер.:педагогіка і психологія.Вип..6.Част.1.В.: ДП “Держ .карт.ф-ка”.-2002.-С.70-74.

3. Програма Природознавство 5 клас для загальноосвітніх навчальних закладів (aвтори: Т. Г. Гільберг, І. П. Крячко, Т. В. Сак, Н. В. Бєскова, С. С. Фіцайло) (за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти). Київ, 2012. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://bhv-osvita.com/index/biologija_prirodoznavstvo_ekologija_navchalni_programi_rekomendovani_monmolodsportu/0-10