“Филологические науки”

7. Язык, речь, речевая коммуникация

Зоряна Хало,

кандидат педагогічних наук, доцент

Дрогобицький державний педагогічний університет

імені Івана Франка

ЗНАЧИМІСТЬ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ В КОНТЕКСТІ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Європейські германісти, і не лише вони, завжди переживають, що будуть кинуті напризволяще разом з їхньою німецькою мовою як основною мовою, якою вони займаються. Це не є видумана ситуація, адже цьому свідчить безліч прикладів – коли більшість із тих, хто навчається німецької мови як основної мови, все-таки після закінчення вузу користується чи займається англійською мовою. Незважаючи на те, що прибічники «зеленої» чи «голубої карти» у нас є бажаними, але вони все одно приносять з собою певним чином крім спеціалізованих знань англійську мову для кваліфікованої роботи на комп’ютері. Суворі заходи у сфері культури, а саме: закриття бібліотек при німецьких міжнародних інститутах, закриття Гете – інституту та інших культурних інститутів у самій країні й за кордоном і пов’язані з цим звільненням місцевих кадрів, породили озлоблення. У Німеччині багато сьогодні думають над тим, чи не можна було б зробити привабливішими німецькі університети саме для іноземних студентів, адже вони закінчують навчання англійською мовою навіть там, де йдеться про своєрідний культурний зміст. Поширеним залишається те, що навіть симпозіуми про німецьку літературу – на основі німецькомовних текстів – проводились англійською мовою [1].

На даний час в Німеччині зі сумнівом пригадують епоху, коли німецька мова могла ще стати мовою науки. Це значення в науці повинно бути не лише ностальгічним спогадом, а навпаки повинно стати завданням, навіть якщо німецька мова не була тим, що розуміють під поняттям» світова мова». [7].

Треба прийняти вимоги сьогодення і майбутнього, тому що кожен вчений зобов’язаний писати і реферувати англійською мовою, оскільки це стало на даний час нормативною вимогою у науковому глобалізмі [5].

Концесії не відступ від реальності, це більше ніж ностальгія і про це можуть засвідчити два приклади:

1) У своєму вітальному листі із нагоди 70-річчя Т. Манна (6 червня 1848) Карл Цукмайєр занотовує вкінці третьої частини «Маленькі вислови із мовного вигнання»: «Яке щастя, що можна читати свого Манна у стокгольському оригіналі». 1999 рік був роком Гете, 250-річчя з дня народження, і не хто інший як американський письменник Норман Майлер оголосив, що він хотів вивчити нарешті тексти Гете на мові оригіналу . [6].

Однак, можемо стверджувати і протилежне, оскільки сучасна німецька мова посідає значне місце у науці. Німецька як мова науки та спілкування спеціалістів різних галузей відіграє значну роль у науці та освіті. Німецька як мова науки в XIX сторіччі мала велике значення у світі, навіть більше за французьку та інколи за англійську. Німецька була необхідна у вивченні природничих, а також гуманітарних наук. Німецькою публіковалися міжнародні фахові журнали, колеги з одного фаху спілкувалися між собою німецькою, у таких галузях як археологія, філософія, соціальні науки та медицина всі важливі поняття та теорії були cформульовані саме німецькою мовою. Але і в професійній сфері потрібна була німецька. Так, японські лікарі використовували німецьку для ведення медичних карток пацієнтів. Сьогодні міжнародною мовою науки стала англійська. Все ж і сьогодні німецька як мова науки грає важливу роль у глобальній мережі міждисциплінарних та міжнародних кооперацій. Сучасне німецьке суспільство є науковим суспільством: наука та дослідження посідають значне місце у суспільному житті Німеччини. Німецькі лауреати Нобелівської премії

Німецька мова є важливою для світу науки і культури, про це свідчить кількість німецькомовних лауреатів Нобелівської премії: 30 Нобелівських премій з хімії, 25 з медицини, 21 з фізики, 10 з літератури та 8 Нобелівських премій миру. У майбутньому німецька мова збереже свій статус мови комунікації в Європі, не лише з німецькомовними сусідами, але й зі Сходом. Вже зараз існують проекти, які фінансуються з боку ЄС та які спеціально тренують рецептивний аспект володіння мовою (читання). Розвиток навиків читання допомагає орієнтуватися у фахових текстах та брати участь у наукових дискусіях. Вивчення німецької мови варте того. Вивчення німецької як мови науки є непростим завданням, але воно себе виправдає. Для того, хоче зрозуміти твори великих німецьких класиків мовою оригіналу, є необхідними навики читання німецькою: "Фауст" Гете, "Капітал" Маркса, "Теорія відносності" Ейнштейна, "Тлумачення сновидінь" Фрейда, словник братів Грімм - лише деякі приклади, які є зразками світової класики і які заклали підгрунтя для розвитку науки.

Німецькі дослідники досягли великих успіхів у науці. Багато науковців опублікували результати своїх досліджень німецькою мовою, часто навіть тоді, коли німецька не була їх рідною мовою. Тому знання німецької мови допомагають при вивченні історії досліджень багатьої дисциплін.

Німецька як мова науки важлива для фахових дискусій. В той час, як спілкування в галузі теоретичних природничих наук відбувається по всьому світу англійською, в галузі прикладних природничих наук (наприклад, лісове господарство) необхідною є німецька мова. Лише так може відбуватися спілкування між експертами та зацікавленими особами. У деяких гуманітарних дисциплінах німецька як мова науки і сьогодні лишається домінуючою. Класична філологія, археологія, музикознавство, філософія або лютеранська теологія є тими галузями, для яких німецька мова досі лишається мовою міжнародного спілкування. У діючій на сьогодні в США рекомендації щодо устаткування університетських бібліотек 21% літератури у класичній філології є німецькомовною. Тому, хто може читати і розуміти німецьку, відкривається широкий науковий світ класичної та сучасної науки. Тому більше 40% науковців у США радять своїм студентам вивчати німецьку мову. У Польщі та Угорщині таких близько 70 %. Бажаємо, щоб їх побільшало і в Україні.

Із того, що вище було сказано ми приходимо до висновку, що значимість німецької мови і літератури, передусім у роботі за кордоном є досить високою.

1. Зиндер Л. Р., Строева Т. В. Историческая морфология немецкого языка . . ̶ М.; Л., 1965 . ̶ 398 с.

2. История немецкой литературы . ̶ М., 1975. . ̶ 258 с.

3. Москальская О. И. История немецкого языка (на нем. языке). . ̶ .; Л., 1965. . ̶ 321 с.

4. Семенюк Н. Н. Проблема формирования норм немецкого литературного языка XVIII столетия. . ̶ М., 1967. ̶ 340 с.

5. Филичева Н. И. История немецкого языка . ̶ М ., 1959. . ̶ 324 с.

6. Чемоданов Н. С. Хрестоматия по истории немецкого языка . ̶ М., 1978. . ̶ 278 с.

7. Behaghel, O. Die deutsche Sprache. . ̶ Halle (Saale), 1954. . ̶ 230 s.