Рачунь Діна Вікторівна
студентка групи П-41
Київського фінансово-економічного
коледжу НУДПС України
Науковий керівник:
к.ю.н., доцент кафедри кримінального
права, процесу та криміналістики
Омельчук Любов Василівна
Міжнародний
досвід притягнення до кримінальної відповідальності юридичних осіб
Сучасний
стан розвитку України та її прагнення до інтеграції в єдиний європейський
простір вимагає фундаментальних та комплексних змін у багатьох сферах
життєдіяльності держави. Безумовно, однією з таких сфер є кримінально-правова
політика. Одним
із актуальних питань нині є з’ясування правової природи, змісту та значення
кримінальної відповідальності юридичних осіб у законодавстві зарубіжних держав,
з метою визначення доцільності та механізму запровадження такої
відповідальності в Україні. Дане питання останнім часом все частіше
дискутується в наукових колах, оскільки, ринковим відносинам сучасної України
властиво те, що поряд із фізичними особами часто суспільно небезпечні діяння
(наприклад, ухилення від сплати податків, шахрайство з фінансовими ресурсами,
фіктивне банкрутство та підприємництво, рейдерські захоплення, здійснення
контрабандного експорту або імпорту товару, маніпулювання цінами на ринку
товарів і послуг та ін.) вчиняються і юридичними особами, а точніше їхніми
представники в інтересах цих осіб, що становить для суспільства велику
небезпеку [4].
У
зв’язку із цим Верховною Радою України було ухвалено проект Закону України № 2990 «Про
внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання плану дій
щодо лібералізації Європейським союзом візового режиму для України щодо
відповідальності юридичних осіб)» [3]. На даний час цей закон в Україні
набуває чинності. В цьому контексті вивчення досвіду окремих країн, де
вироблена практика притягнення до кримінальної відповідальності юридичних осіб.
У
США та Англії кримінальна відповідальність юридичних осіб і деяких інших
корпорацій існує вже протягом декількох десятиліть. Кримінальна
відповідальність до юридичних осіб застосовується й у інших країнах загального
права – Канаді, Австралії, Шотландії, Ірландії, Індії тощо, також у низці країн
романо-германської правової сім'ї: Австрії, Нідерландах, Франції, Бельгії,
Португалії, Люксембурзі, Японії та ін.; скандинавської – Данії,
Норвегії, Фінляндії, Ісландії, у країнах мусульманської (Йорданія, Ліван,
Сирія), соціалістичної (КНР) та постсоціалістичної (Словенія, Угорщина, Румунії, Литві, Естонії, Молдові та ін.), а також
змішаної (Ізраїль) правових систем [5,с. 274].
У деяких країнах
(ФРН, Швеції, Італії, Іспанії, Швейцарії) встановлена так звана «квазікримінальна»
(адміністративно-кримінальна)відповідальність юридичних осіб, ознакою якої є
те, що законодавство не визнає юридичних осіб суб’єктами злочину, але у ряді
випадків, зокрема передбачених окремими нормативними актами, до них можуть
застосовуватися різноманітні кримінальні санкції.
В Україні також
багато прихильників «квазікримінальної» відповідальності юридичних осіб. Вони
вважають, що чинним законодавством України уже встановлено велику кількість
різноманітних адміністративних санкцій, які застосовуються до юридичних осіб у
разі порушення ними законодавства. Зокрема, такі санкції передбачені податковим,
митним, антимонопольним законодавством, природоохоронним законодавством та
багатьма іншими нормативно-правовими актами України [6].
Відповідно до Кримінального
кодексу Франції 1992 р., який вступив у дію з 1994 р., до кримінальної
відповідальності можна притягнути будь-яку юридичну особу, за винятком держави.
В першу чергу мова йде лише про юридичних осіб приватного права, про комерційні
товариства, різноманітні асоціації, фонди та інші громадсько-правові
об’єднання, про приватні організації, які мають законодавче походження та
профспілки, а також про осіб публічного права, крім держави. Згідно зі ст.
121-2 ККФ юридичні особи можуть бути притягнуті до кримінальної
відповідальності як поряд із фізичними особами, так і самостійно [1, с.19]. Окрім штрафу до юридичних осіб, в окремих країнах, найчастіше застосовують такі санкції: 1)
спеціальна конфіскація (Албанія, Бельгія, Ірак, США, Франція);
2) обмеження діяльності юридичної особи, в тому числі заборона займатись
окремими видами діяльності, закриття підрозділів чи філіалів (Албанія, Бельгія,
Франція, Іспанія, Литва, Молдова, Перу);
3) тимчасове припинення діяльності юридичної особи (Іспанія, Перу);
4) ліквідація юридичної особи (Бельгія, Литва, Молдова, Перу, Франція);
5) публікація вироку у ЗМІ (Бельгія, Франція) [7,с.20].
Враховуючи
практику низки країн, погоджуємося із потребою
запровадження в Україні кримінальної відповідальності юридичних осіб, доцільність чого обумовлюється наступним:
1) оскільки значна кількість
злочинів вчинюється через юридичних осіб,
єдиним ефективним методом боротьби з корпоративною злочинністю є застосування
до них прямих каральних санкцій;
2)
притягувати до кримінальної відповідальності виключно фізичних осіб за дії, які
вони вчиняють у рамках компаній і своїх посадових обов'язків, несправедливо і
це не дозволить досягнути бажаного результату, адже структурні недоліки в
організації не зникнуть, якщо одного з її співробітників буде засуджено;
3) альтернативні види
відповідальності підприємств (адміністративна, господарська) не дають таких
процесуальних гарантій як кримінальна;
4) на юридичну особу може бути
накладено штраф, який значно перевищує максимальний розмір штрафу для індивіда, а також велике
значення має сам факт засудження юридичної особи;
5) на міжнародному рівні
держави надають правову допомогу лише по кримінальних справах, а злочинна
діяльність корпорацій дедалі більше носить транснаціональний характер [2].
Список використаних джерел
1.Грек Б. М. Кримінальна
відповідальність юридичних осіб. Чи бути їй в Україні? / Б. М. Грек // Адвокат . - 2011. - № 12. - С. 19-22. 2.Матяш Т. Уголовная ответственность юридического лица в Украине:
миф или реальность? Т. Матяш // Закон & Юрист [ Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://juscutum.com/ru.
3. Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України (щодо виконання плану дій щодо лібералізації
Європейським союзом візового режиму для України щодо відповідальності юридичних
осіб): проект Закону України № 2990 [
Електронний ресурс] / Сайт Верховної Ради України. – Режим. доступ: http://zakon1.rada.gov.ua.
4. Про затвердження Концепції реформування кримінальної
юстиції України: указ Президента України від 8 квітня 2008 року [
Електронний ресурс] / Сайт Верховної Ради України. – Режим. доступ: №311/2008//htth:zakon1.rada. gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=311%2F2008&myid=4/UMfPEGznhhSTH.Zi2EWzA.HdlPosggkRbl1c.
5. Грищу В. Кримінальна відповідальність юридичних осіб: De Lege Ferenda / В. Грищук, О. Пасєка // Науковий вісник
Львівського державного університету внутрішніх справ. - 2012. - № 4. - С. 274-291.
6. Гуменюк О. В. Інститут
кримінальної відповідальності юридичних осіб як тенденція розвитку сучасного
права : [ Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://iconf.org.ua.
7. Пасєка О.Ф.
Кримінальна відповідальність ю. о.: порівняльно – правове дослідження: автореф.
дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук; 12.00.08/ О.Ф.Пасєка. - Львів : Львів. держ. ун – т внутрішніх
справ, 2010. – 20с.