Рачунь Діна Вікторівна

студентка групи П-41

Київського фінансово-економічного

коледжу НУДПС України

Науковий керівник:

к.ю.н., доцент кафедри кримінального

права, процесу та криміналістики

Омельчук Любов Василівна

 

Міжнародний досвід притягнення до кримінальної відповідальності юридичних осіб

Сучасний стан розвитку України та її прагнення до інтеграції в єдиний європейський простір вимагає фундаментальних та комплексних змін у багатьох сферах життєдіяльності держави. Безумовно, однією з таких сфер є кримінально-правова політика.                                                                      Одним із актуальних питань нині є з’ясування правової природи, змісту та значення кримінальної відповідальності юридичних осіб у законодавстві зарубіжних держав, з метою визначення доцільності та механізму запровадження такої відповідальності в Україні.                                                       Дане питання останнім часом все частіше дискутується в наукових колах, оскільки, ринковим відносинам сучасної України властиво те, що поряд із фізичними особами часто суспільно небезпечні діяння (наприклад, ухилення від сплати податків, шахрайство з фінансовими ресурсами, фіктивне банкрутство та підприємництво, рейдерські захоплення, здійснення контрабандного експорту або імпорту товару, маніпулювання цінами на ринку товарів і послуг та ін.) вчиняються і юридичними особами, а точніше їхніми представники в інтересах цих осіб, що становить для суспільства велику небезпеку [4].                                 

У зв’язку із цим Верховною Радою України було ухвалено проект Закону України № 2990 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання плану дій щодо лібералізації Європейським союзом візового режиму для України щодо відповідальності юридичних осіб)» [3]. На даний час цей закон в Україні набуває чинності. В цьому контексті вивчення досвіду окремих країн, де вироблена практика притягнення до кримінальної відповідальності юридичних осіб.

У США та Англії кримінальна відповідальність юридичних осіб і деяких інших корпорацій існує вже протягом декількох десятиліть. Кримінальна відповідальність до юридичних осіб застосовується й у інших країнах загального права – Канаді, Австралії, Шотландії, Ірландії, Індії тощо, також у низці країн романо-германської правової сім'ї: Австрії, Нідерландах, Франції, Бельгії, Португалії, Люксембурзі, Японії та ін.;  скандинавської – Данії, Норвегії, Фінляндії, Ісландії, у країнах мусульманської (Йорданія, Ліван, Сирія), соціалістич­ної (КНР) та постсоціалістичної (Словенія, Угорщина,  Румунії, Литві, Естонії, Молдові та ін.), а також змішаної (Ізраїль) правових систем [5,с. 274].

У деяких країнах (ФРН, Швеції, Італії, Іспанії, Швейцарії) встановлена так звана «квазікримінальна» (адміністративно-кримінальна)відповідальність юридичних осіб, ознакою якої є те, що законодавство не визнає юридичних осіб суб’єктами злочину, але у ряді випадків, зокрема передбачених окремими нормативними актами, до них можуть застосовуватися різноманітні кримінальні санкції.

В Україні також багато прихильників «квазікримінальної» відповідальності юридичних осіб. Вони вважають, що чинним законодавством України уже встановлено велику кількість різноманітних адміністративних санкцій, які застосовуються до юридичних осіб у разі порушення ними законодавства. Зокрема, такі санкції передбачені податковим, митним, антимонопольним законодавством, природоохоронним законодавством та багатьма іншими нормативно-правовими актами України [6].

Відповідно до Кримінального кодексу Франції 1992 р., який вступив у дію з 1994 р., до кримінальної відповідальності можна притягнути будь-яку юридичну особу, за винятком держави. В першу чергу мова йде лише про юридичних осіб приватного права, про комерційні товариства, різноманітні асоціації, фонди та інші громадсько-правові об’єднання, про приватні організації, які мають законодавче походження та профспілки, а також про осіб публічного права, крім держави. Згідно зі ст. 121-2 ККФ юридичні особи можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності як поряд із фізичними особами, так і самостійно [1, с.19].                                                                  Окрім штрафу до юридичних осіб, в окремих країнах, найчастіше застосовують такі санкції:                                                                                       1) спеціальна конфіскація (Албанія, Бельгія, Ірак, США, Франція);

2) обмеження діяльності юридичної особи, в тому числі заборона займатись окремими видами діяльності, закриття підрозділів чи філіалів (Албанія, Бельгія, Франція, Іспанія, Литва, Молдова, Перу);

3) тимчасове припинення діяльності юридичної особи (Іспанія, Перу);

4) ліквідація юридичної особи (Бельгія, Литва, Молдова, Перу, Франція);

5) публікація вироку у ЗМІ (Бельгія, Франція) [7,с.20].                

Враховуючи практику низки країн, погоджуємося із потребою  запровадження в Україні кримінальної відповідальності юридичних осіб, доцільність чого обумовлюється наступним:

1) оскільки знач­на кількість злочинів вчинюється через юридичних осіб, єдиним ефективним методом боротьби з корпоративною злочинністю є застосування до них прямих каральних санкцій;

2) притягувати до кримінальної відповідальності виключно фізичних осіб за дії, які вони вчиняють у рам­ках компаній і своїх посадових обов'язків, несправед­ливо і це не дозволить досягнути бажаного результату, адже структурні недоліки в організації не зникнуть, якщо одного з її співробітників буде засуджено;

3) альтерна­тивні види відповідальності підприємств (адмініст­ративна, господарська) не дають таких процесуальних гаран­тій як кримінальна;

4) на юридичну особу може бути накладе­но штраф, який значно перевищує максимальний розмір штрафу для індивіда, а також велике значення має сам факт засудження юридичної особи;

5) на міжнародно­му рівні держави надають правову допомогу лише по кримінальних справах, а злочинна діяльність корпора­цій дедалі більше носить транснаціональний характер [2].

 

 

Список використаних джерел

1.Грек Б. М. Кримінальна відповідальність юридичних осіб. Чи бути їй в Україні? / Б. М. Грек // Адвокат . - 2011. - № 12. - С. 19-22.                                            2.Матяш Т. Уголовная ответственность юридического лица в Украине: миф или реальность? Т. Матяш // Закон & Юрист [ Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://juscutum.com/ru.

3. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання плану дій щодо лібералізації Європейським союзом візового режиму для України щодо відповідальності юридичних осіб): проект Закону України     № 2990 [ Електронний ресурс] / Сайт Верховної Ради України. – Режим. доступ: http://zakon1.rada.gov.ua.

4. Про затвердження Концепції реформування кримінальної юстиції України: указ Президента України від 8 квітня 2008 року [ Електронний ресурс] / Сайт Верховної Ради України. – Режим. доступ: №311/2008//htth:zakon1.rada. gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=311%2F2008&myid=4/UMfPEGznhhSTH.Zi2EWzA.HdlPosggkRbl1c.

5. Грищу В. Кримінальна відповідальність юридичних осіб: De Lege Ferenda / В. Грищук, О. Пасєка // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - 2012. - № 4. - С. 274-291.

6. Гуменюк О. В. Інститут кримінальної відповідальності юридичних осіб як тенденція розвитку сучасного права : [ Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://iconf.org.ua.

7. Пасєка О.Ф. Кримінальна відповідальність ю. о.: порівняльно – правове дослідження: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук; 12.00.08/ О.Ф.Пасєка. -  Львів : Львів. держ. ун – т внутрішніх справ, 2010. – 20с.