Семен Я.В. к.т.н., Крупич О.М., к.т.н.

Львівський національний аграрний університет

Машина для видалення з поля стрижнів капусти

Капуста є традиційною овочевою культурою для населення України, споживають яку у свіжому вигляді, вареною або тушкованою і після технічної переробки завдяки наявності сортів з різною тривалістю вегетаційного періоду і здатності окремих з них добре зберігатися протягом довшого часу.

На сьогоднішній день під капусту в Україні відведено понад 76 тис. га посівних площ [1]. Вирощують дану культуру в сільськогосподарських підприємствах різних форм власності, але переважно – це індивідуальні господарства з низьким рівнем механізації виробничих процесів.

Одним із найвідповідальнішим періодом у вирощуванні капусти є збирання врожаю. Його проводять механізовано, застосовуючи капустозбиральні комбайни МСК-1 чи УКМ-2 або напівмеханізовано – із використанням універсальної овочевої платформи ПОУ-2, у кузов якої завантажують головки капусти, попередньо зрізані вручну [2]. Але найпоширенішим способом збирання капусти залишається ручний із застосування дрібного реманенту та пристосувань для зрізання головок, часткового очищення їх від листків, нагромадження у тарі з наступним перевантаженням у кузов, причіп чи контейнер.

Не залежно від застосовуваних способів збирання на полі залишається зовнішній качан – частина стебла нижча від головки капусти, висота якого може коливатися від 15 до 25 см. Крім того, капуста білокачанна має доволі розвинену кореневу систему, що складається з головного кореня та розгалужених бічних і додаткових коренів, основна маса яких розміщена в грунті на глибині від 15 до 40-45 см [3]. Зовнішній качан разом із кореневою системою утворюють стрижень і якщо врахувати, що після збирання на полі залишаються ще й рештки листя, то гостро постає завдання утилізації цих відходів.

Зазвичай після збирання грубостеблових культур обробіток ґрунту проводять переважно важкими дисковими боронами або лущильниками з наступним застосуванням плугів чи культиваторів-плоскорізів. Так само знищують післяжнивні рештки зернових культур, ріпаку, сої, стрижнів капусти, хоча останніми роками широкого поширення набули технології з використанням культиваторів, фрез, комбінованих ґрунтообробних агрегатів та подрібнювачів [4, 5].

Застосування вказаних агрегатів дозволяє доволі ефективно проводити подрібнення рослинних решток., але знищуючи залишки капусти можна прийти до негативних екологічних явищ, деградації структури ґрунту та зниження його родючості, адже ці агротехнічні заходи не вирішують основної проблеми – звільнення поля не тільки від стрижнів і листя, а й хвороб, притаманних даній культурній рослині. Найпоширеніші з них – це грибкові захворювання, які вражають розсаду і дорослі рослини. Однією з найшкодочинніших хвороб є кила капусти, інфекція якої може не тільки зберігатися в грунті протягом 15 років, а й переноситися вітром, водою, хробаками та робочими органами сільськогосподарських машин із залишками ґрунту на них з зараженої ділянки [6].

Великої шкоди можуть завдати майбутньому врожаю хлороз та фомоз. Поширюються ці грибкові захворювання через ґрунт і рослинні рештки, зберігаючи життєздатність протягом кількох років. Інші хвороби, зокрема фітофтороз, сіра гниль, судинний бактеріоз, мокра бактеріальна гниль, джерелом інфекції яких є ґрунт або заражені рослинні рештки, мають теж шкідливу дію на капусту під час її вирощування, збирання і зберігання і можуть призводити до втрат половини врожаю.

Враховуючи можливі негативні наслідки до яких можуть призвести залишені в ґрунті рештки капусти після збирання врожаю актуальним постає завдання їх повного видалення з поля. Для цього слід створити агрегат, здатний вибирати стрижні без подрібнення й нагромаджувати їх в бункері чи кузові з наступним транспортуванням за межі ділянки.

Вказаним критеріям відповідає запропонована конструкція дворядної машини для видалення з поля стрижнів капусти (рис.). Вона містить підкопувач 1, у вигляді двох пар плоскорізальних лап, які працюють із перекриттям для повного підрізання кореневої системи стрижнів 2, бральних апаратів у

вигляді нескінченних стрічкових транспортерів 12, ведучих 14 і притискних 13 роликів, щіткового 3 і бітерного 8 очисників кореневищ стрижнів, обмежених кожухом 15, прогумованого екрану 4 для стримування і граблин 5 для звужування потоку рослин та завантажувального елеватора 7 із гребінками 17 на поверхні. До рами машини, яка опирається на опорні колеса 16, приєднаний візок 6 для нагромадження стрижнів. Бральні апарати приводяться в дію гідродвигунами 9, встановленими над кожним ведучим роликом 14, а карданною передачею 10 через центральний редуктор 11 крутний момент передається від ВВП енергетичного засобу до очисників 3 і 8 та завантажувального елеватора 7.

Під час руху машини підкопувачі 1 підрізають кореневу систему стрижнів і деформують грунт, що сприяє захопленню і транспортуванню зовнішнього качана стрічками транспортерів 12. При цьому притискні ролики 13 забезпечують надійне утримування стрижнів, а щітковий очисник 3, обертаючись, збиває з їх кореневої системи залишки ґрунту, остаточне відсівання якого відбувається на бітерному очиснику 8. Процес сепарації ґрунту покращується завдяки прогумованим екранам 4, які притискають стержні до бітерів під час їх обертання. Очищені від землі стрижні граблинами 5 направляються на завантажувальний елеватор 7, який захоплює їх гребінками 17 і закидає у візок 6.

Використання запропонованої конструкції машини дозволяє не тільки механізувати процес звільнення поля від решток капусти, а й запобігти нагромадженню й поширенню в ґрунті хвороб та інфекцій.

Список використаних джерел:

1. Державна служба статистики України. Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2013 року. –К., 2013. –53 с.;

2. Сільськогосподарські та меліоративні машини: Підручник / Д.Г. Войтюк, В.О. Дубровін, Т.Д. Іщенко та ін.; За ред. Д.Г. Войтюка. – К.: Вища освіта, 2004. – 544 с.; іл.;

3. Білецький П.М. Овочівництво і плодівництво / П.М. Білецький, І.С. Роман – К.: Вища школа, 1978. –448 с.;

4. Говоров О. Аналіз конструкцій подрібнювача рослинних решток / О. Говоров, С. Дудак, В. Вольський // Вісн. Львів. нац. агр. у-тету. Сер. Агроінженерні дослідження, 2008. –№12. –Т.1. С. 422-425;

5. Патент 95216 Україна, МПК А01В 33/00. Подрібнювач післяжнивних решток грубостеблових культур / Семен Я.В., Здобицький А.Я., Семен О.Я., Тисовський Р.І., Бардахівський Ю.В. –№ и 201407335; Заявл. 01.07.2014. Опубл. 10.12.2014. Бюл. №23;

6. Технологія вирощування білоголової капусти [Електронний ресурс]: – Режим доступу: www3.syngenta.com/.../Kapusta/.../tehnologiya_bilogolova_kapusta.aspx.