Экономические науки/2. Учет и аудит

Викладач Архипенко Я.О., Красавчикова М.Г.

Криворізький коледж економіки та управління

Державного вищого навчального закладу

«Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана», Україна

Проблемні питання обліку доходів і витрат підприємства

Керування підприємством вимагає систематичної інформації про здійснювані господарські процеси, в їхньому характері і обсязі, у наявності матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, їхньому використанні, власному капіталі, доходах і зобов’язаннях та фінансових результатах діяльності. Основним джерелом такої інформації є дані бухгалтерського обліку, що встановлено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»[1].

Розвиток господарських зв’язків в умовах ринку значно розширює кількість користувачів обліковою та звітною інформацією. До них належать не тільки працівники управління, безпосередньо пов’язані з підприємством, але й зовнішні користувачі інформації, що мають прямий фінансовий інтерес: банки – при прийнятті рішень у наданні кредитів; постачальники – при укладанні договорів на поставку товарно-матеріальних цінностей; інвестори, засновники, акціонери, яких цікавить рентабельність вкладеного капіталу й можливість одержання доходів (дивідендів). Значний інтерес обліково-звітна інформація представляє також для працівників податкових служб, органів державної статистики.

У системі обліку інформація про витрати та доходи підприємства є надзвичайно цінною, багатогранною й швидкоплинною. За значенням для її користувачів вона займає місце поряд з інформацією про активи, зобов'язання та капітал підприємства.

Облік доходів і витрат дозволяє формувати не лише достовірну кількість якісної інформації про результати діяльності, але і віднаходити причини відхилень запланованих показників.

У зв'язку із удосконаленням комп'ютерної техніки і комунікаційного середовища, методології та організації бухгалтерського обліку як основного інформаційного джерела про витрати та доходи підприємства їх облік постійно розвивається й поліпшується.

Питання, пов'язані з проблемами обліку витрат і доходів підприємства та перспективами їх вирішення в Україні, знайшли певне відображення у роботах І. Білоусової, Т. Маренич, С. Михалевич, В. Моссаковського, Т.Сльозко та інших вітчизняних учених-економістів.

До загальних проблем вітчизняного обліку можна віднести:

1. Теоретичні - це проблеми обліку, що стосуються загальнооблікових питань, термінів, предмета й методу бухгалтерського обліку, його основних елементів (прийомів і способів), обліку господарських процесів, плану рахунків і його побудови, облікових регістрів сучасних форм обліку, фінансової та іншої звітності, положень (стандартів) бухгалтерського обліку та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, а також інших нормативно-правових актів щодо нього, історії та перспектив розвитку обліку в Україні, Європі та світі.

2. Методологічні - проблеми, пов'язані із розробкою, вибором і застосуванням методів бухгалтерського обліку.

3. Технологічні - проблеми, що належать до сукупності способів і форм забезпечення вибору щодо ведення бухгалтерського обліку й отримання його як цілісної функціональної системи. До технологічних проблем обліку відносять форми бухгалтерського обліку, план рахунків, систему первинних носіїв інформації облікових регістрів і форм різних видів звітності, способи забезпечення документообороту, внутрішньогосподарського контролю, інвентаризації майна, зобов'язання.

4. Організаційні - проблеми, що стосуються практичного втілення в чинну систему обліку теоретичних, методологічних і технологічних його досягнень, а також досягнень у галузі комп'ютерної техніки та зв'язку.

5. Кадрові - проблеми щодо підготовки, перепідготовки фахівців, рівнів культури і моралі, рівня освіти, досвіду роботи, режиму праці та відпочинку.

6. Фінансові - проблеми, пов'язані із фінансуванням для підтримки досягнутого рівня бухгалтерського обліку, його динамічного розвитку й поступового поліпшення.

Основною проблемою обліку витрат і доходів підприємства в Україні є проблема повноти та своєчасності їх відображення у системі обліку. На даний момент рівень не відображення доходів в країні коливається від 30 до 70%, а витрат – від 10 до 50%.

Найбільша частина витрат, що залишається поза обліком, належить до витрат по оплаті праці. Основними причинами цього є значні відсотки відрахувань до соціальних фондів оплати праці, високий рівень корупції в державних і місцевих органах влади, відсутність дієвої нормативно-правової бази, низький рівень контролю. Джерелом коштів для покриття такої заробітної плати виступають «тіньові доходи», які виникають за рахунок вартості не облікованої реалізованої продукції. Що ж стосується доходів підприємства, то найбільшою проблемою є заниження виручки від реалізації продукції, що тягне за собою і заниження бази для оподаткування підприємств податком на додану вартість.

Відсутність єдиної інформаційної бази норм і нормативів для обліку та контролю за витратами і доходами є ще однією проблемою обліку. Адже вітчизняна продукція характеризується значною матеріаломісткістю порівняно з закордонною. Це пояснюється тим, що величезна частка матеріалів, що списується на витрати підприємств, насправді розкрадається чи використовується на виготовлення тіньової продукції, яку підприємство ніяк не відображує в обліку і за яку не платить жодних податків. Нормативна база України є безнадійно застарілою. Створення нової нормативної бази допоможе навести лад в обліку витрат підприємства та не дасть можливості їх завищувати. Розробка і запровадження даної бази стане запорукою елементарної дисципліни та порядку на підприємстві, скоротить суми непродуктивних витрат та необліковуваних доходів.

Реформа бухгалтерського обліку неможлива без серйозних коректив в законодавстві, перш за все в податковому і цивільному. Національний бухгалтерський облік традиційно орієнтований на податкове законодавство і виникає проблема необхідності ведення обліку одночасно для податкових органів і для цілей фінансового ринку, не кажучи про те, що через недосконалість вітчизняного податкового законодавства практично всі підприємства ведуть, так звану, «чорну» бухгалтерію. Це зайвий раз доводить, що реформування системи бухгалтерського обліку повинне здійснюватися в комплексі з відповідними змінами в суміжних галузях законодавства.

Гостро постає проблема постійних розбіжностей, що існують між податковим та бухгалтерським обліком витрат і доходів. Цей недолік призводить до виникнення подвійного обліку доходів і витрат та потребує якнайшвидшого усунення шляхом удосконалення чинного законодавства України з цих питань.

Ще однією важливою проблемою обліку витрат і доходів підприємства є проблема рівня відповідальності обліково-контрольної системи підприємства щодо його витрат і доходів чинному законодавству з обліку та контролю й меті та завданням самого підприємства.

Проблема матеріально-технічного й організаційного забезпечення полягає в тому, наскільки достатньо підприємство забезпечене сучасними матеріально-технічними засобами і який рівень організації та ефективності ведення первинних документів, і який рівень організації та ефективності ведення первинного та зведеного обліку, внутрішнього контролю, формування звітної інформації.

Не можливо не звернути увагу на зміни, що відбулися в 2013 році у обліку доходів. З бухгалтерських стандартів (П(С)БО 16 «Витрати», 17 «Податок на прибуток», 22 «Вилив інфляції», 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», 29 «Фінансова звітність за сегментами»), Плану рахунків активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкції про його застосування прибрали всі згадки про доходи та витрати від надзвичайної діяльності (зокрема, скасували рахунок 75 «Надзвичайні доходи» та рахунок 99 «Надзвичайні витрати»). У зв'язку із цим скасовано й субрахунок 794 «Результат надзвичайних подій» та субрахунки до рахунку 98 «Податок на прибуток». Тепер в них просто немає необхідності.

Очевидно, річ у тім, що П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати», який ділив усі види діяльностей підприємства на звичайну та надзвичайну, втратив чинність 19.03.2013 року [3]. А новоприйнятий НП(С)БО 1 уже не визначає, що в діяльності підприємства можуть бути надзвичайні події, які тягнуть за собою цей особливий вид доходів та витрат. Тут виділено лише операційну, фінансову та інвестиційну види діяльностей. Та й новий Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)  та Консолідований звіт зовсім не містить згадок про надзвичайні доходи та витрати.

Між іншим, такі зміни випливають із §87 МСБО 1 «Подання фінансової звітності»: «…суб'єкт господарювання не повинен подавати будь-які статті доходу або витрат у вигляді надзвичайних статей у звіті про сукупні доходи чи в окремому звіті про прибутки та збитки (якщо його подають) або в примітках». Тож відтепер національний бухгалтерський облік став ще трохи ближчим до міжнародного.

Проте перехід на МСБО не повинен бути самоціллю. Адже насправді жодна промислово розвинена країна в світі не використовує МСБО повністю як національні стандарти. Як правило, схожі загальні принципи національного обліку і МСБО, проте часто системи обліку мають значні відмінності. Наприклад, в 1996 р. в результаті порівняльного аналізу міжнародних стандартів і американських стандартів (US GAAP), проведеного Радою із стандартів фінансової звітності США (FASB), виявлено, щонайменше, 255 відмінностей між цими системами, починаючи від інтерпретації деяких принципів до принципових відмінностей в підході до аналізу. Тому МСБО слід розглядати як відправну точку форми і шукати такі шляхи для адаптації міжнародних стандартів до української специфіки, які б забезпечили загальну порівнянність фінансової звітності вітчизняних і західних компаній.

Отож, порушені даною статтею проблеми не є вичерпними і потребують доповнень, змін, уточнень та конкретизації. Загалом проблеми обліку витрат і доходів підприємства дуже широкі і впродовж багатьох років ще викликатимуть інтерес у вчених-економістів із урахуванням розмірів і форм підприємств, видів економічної діяльності, системи оподаткування та організаційно-правових форм.

Література:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами від 30.09.2015 р.).

2. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена Наказом МФУ від 30.11.1999 р. № 291 (із змінами від 24.07.2015 р.).

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджено наказом МФУ від 07.02.2013 р. № 73 (із змінами від 18.03.2014 р.).

4. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів. / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – 8-е вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП «Рута», 2009. – 912 с.

5. Жолнер І.В. Фінансовий облік за міжнародними та національними стандартами: Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2012. – 368 с.

6. Дерій В. Проблеми обліку витрат і доходів підприємства // Бухгалтерський облік і аудит. – №4. – 2008. С. 7-11.

7. Шмиголь Н.М. Економічна суть доходів та доходності в системі управління підприємством / Н.М. Шмиголь // Держава та регіон: наук. – виробн. журнал. – Серія: економіка та підготовка. – 2009. – №7 С. 221-223.