Соколенко М.О.

Буковинський державний медичний університет, Україна

Клінічна ефективність алокіну-альфа у комплексному лікуванні рецидивуючої герпетичної інфекції

 

Актуальність. Герпесвіруси (ГВ) повсюдно поширені в людській популяції. Вони здатні уражати практично усі органи і системи людини. ГВ спричиняють інапаратну латентну, гостру і хронічну рецидивну і повільну форми інфекції. За орієнтовними підрахунками дослідників, на території СНД різними формами ГІ щорічно інфікується близько 20 млн людей, причому їх кількість постійно росте [1]. Однією з найважливіших проблем є поява резистентних штамів (у тому числі початково резистентних) до базисної противірусної терапії, зокрема до ацикловіру, що становить серйозну проблему при лікуванні цієї патології і може безпосередньо вплинути на перебіг і вислід самого захворювання [2]. Ця обставина змушує активно розробляти нові підходи комплексної терапії рецидивуючої ГІ.

Мета дослідження – оцінити клінічну ефективність імунотропного препарату «Алокін-альфа» у комплексному лікуванні рецидивуючої герпетичної інфекції.

Пацієнти і методи. Загальне число обстежених і пролікованих імунокомпетентних хворих на рецидивуючу герпетичну інфекцію склало 84 особи. Для репрезентативної вибірки хворі були поділені на дві групи. До першої було включено 40 імунокомпетентних пацієнтів (неінфікованих на ВІЛ) з герпетичною інфекцію. Цим особам на фоні базисної терапії протягом тижня (щоденний прийом етіотропного засобу з міжнародною непатентованою назвою (МНН) валацикловір – 1,0 г всередину 2 рази на день впродовж 7-10 діб) додатково призначали 6 підшкірних ін’єкцій алокіну-альфа в дозі 1 мг через один день.

Групу порівняння склали 44 пацієнти, яким призначали тільки зазначену базисну терапію протягом тижня. Для цього дослідження пацієнти відбиралися методом довільної вибірки. Період спостереження за хворими складався з часу лікування і наступного амбулаторного спостереження протягом 3 міс.

Остаточну ефективність оцінювали за наступними критеріями: - «добрий ефект» - значне поліпшення клінічних симптомів захворювання; - «задовільний ефект» - деяке поліпшення клінічних симптомів захворювання; - «відсутність ефекту» - відсутність динаміки клінічних симптомів захворювання; - «поганий ефект» - негативна динаміка клінічних симптомів захворювання.

Статистичну обробку отриманих результатів дослідження проводили за допомогою програмного комплексу Windows, Word і Excel; STATISTICA 6.0 з використанням методу варіаційної статистики з визначенням достовірності за допомогою непараметричного методу Вілкоксона для незалежних сукупностей, або дисперсійний аналіз Краскела-Уоліса. Для порівняння двох незалежних груп використовували U критерій Манна-Уїтні.

Результати досліджень та їх обговорення. При терапії алокіном-альфа «добрий» ефект (зниження частоти і тривалості рецидивів, зменшення їх тяжкості та подовження періоду ремісії) отримали у більшості хворих: 72,7 % при лабіальному герпесі та/або афтозному стоматиті, 70,0 % при генітальному герпесі та 52,6 % при оперізувальному герпесі. Значно рідше констатували «задовільний» ефект (тривалість і тяжкість рецидивів практично не змінилася, але подовжився період ремісії) – 18,2-36,8 % пацієнтів. В одиничних хворих (9,1-10,5 %) видимого клінічного ефекту не було. При такому способі лікування збільшення частоти та тяжкості рецидивів («поганого» ефекту) не встановили у жодного пацієнта.

У той же час тільки базисна терапія валацикловіром протягом 7 днів забезпечувала «добрий» ефект всього у 19,0-41,7 % осіб, «задовільний» – у 36,4-42,9 %, «відсутній» – у 16,7-23,8 %, «поганий» – у 9,1 % хворих на генітальний герпес і 14,3 % пацієнтів з оперізувальним герпесом.

Висновки. Отже, доповнення базисного лікування герпетичної інфекції 6 підшкірними ін’єкціями препарату „Алокін-альфа” в дозі 1 мг через один день дозволяє статистично достовірно скоротити тривалість клінічних проявів генітального та оперізувального герпесу, зменшити частоту рецидивів різних клінічних форм герпетичної інфекції, а також вкоротити тривалість першого рецидиву після зазначеного лікування.

 

Література:

1.     Макаренко В. Д. Герпесвирусная инфекция: мифы и реалии (обзор) / В. Д. Макаренко // Аннали Мечниковського інституту. – 2015. – № 1. – С. 8-13. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ami_2015_1_3.pdf.

2.     Современная терапия герпесвирусных инфекций: Руководство для врачей / В. А. Исаков, С. А. Сельков, Л. К. Мошетова, Г. М. Чернакова. – СПб-М., 2004. – 167 с