Медицина/7. Клінічна медицина

К.мед.н. Кобцева О.А.

Донецький національний медичний університет ім. М. Горького, м. Красный Лиман, Україна

КЛІНІКА АНОМАЛІЙ ЗУБОЩЕЛЕПНОЇ СИСТЕМИ ЗА НАЯВНОСТІ ДЕФІЦИТУ МІСЦЯ У ЗУБНИХ ДУГАХ

Діагностика й лікування зубощелепних аномалій є одним з актуальних завдань в ортодонтії, тому що розповсюдженість аномалій зубощелепної системи зростає з кожним роком [1]. В Україні ці показники становлять 40-93% [2]. Дефіцит місця у зубній дузі має різноманітні чинники виникнення та клінічні прояви. Клінічне вивчення будови зубощелепної системи хворого є невід'ємною частиною ортодонтичної діагностики.

Мета дослідження. Встановити основні клінічні прояви аномалій зубощелепної системи за наявності дефіциту місця у зубній дузі.

Матеріали і методи. Об'єктом для проведення дослідження послужили 46 пацієнтів віком 11-25 років у постійному періоді прикусу зі зубощелепними аномаліями, що супроводжуються дефіцитом місця для верхніх зубів, та 92 початкові діагностичні моделі цих пацієнтів. Клінічне обстеження здійснювали за загальноприйнятою в ортодонтії методикою. Проведення об'єктивного дослідження ортодонтичних пацієнтів включало зовнішній огляд обличчя, обстеження порожнини рота, зубів, зубних рядів і щелеп, виявлення функціональних порушень.

Результати. На підставі даних зовнішнього огляду обличчя можна казати про гармонійність лицевих ознак у більшості пацієнтів (39 осіб (84,8±5,3%)), що може свідчити про зубоальвеолярне походження ортодонтичної патології. Під час огляду м'яких тканин порожнини рота були отримані наступні результати: аномалію прикріплення вуздечок верхньої губи та язика мали 5 пацієнтів (10,9±4,6%) і 3 пацієнти (6,5±3,6%) відповідно. Відносна макроглосія була виявлена у 3 осіб (6,5±3,6%). У 1 пацієнта (2,2±2,2%) було діагностовано мілкий присінок порожнини рота. Значна кількість пацієнтів, а саме 21 особа (45,7±7,3%), мали клінічні прояви катарального гінгівіту легкого ступеня (індекс PMA 10-20%), частіше локалізованого у фронтальних ділянках. Вочевидь, запальний процес слизової оболонки порожнини рота пов'язаний з наявністю тісного положення зубів і, як наслідок, недостатньою гігієною порожнини рота в цих ділянках.

Об'єктивне обстеження порожнини рота пацієнтів дозволило виявити 100% поширеність аномалій положення зубів на верхній щелепі та 82,6±5,6% випадків цієї патології на нижній щелепі. Крім цього, при вивченні зубних рядів звертав на себе увагу той факт, що 31 пацієнт (67,4±6,9%) мав розбіжність міжрізцевих ліній. Дослідження функцій зубощелепної системи не виявило значних порушень. У 3 пацієнтів (6,5±3,6%) було діагностовано інфантильне ковтання. Некомпетентність губ, порушення мови і змішаний тип дихання мали 3 пацієнти, по 1-й особі на кожне порушення відповідно.

Дослідження наявності аномалій прикусу у пацієнтів виявило внутрішньоротові ознаки дистального та нейтрального прикусів (табл.1). У 28 пацієнтів (60,9±7,2%) було діагностовано дистальний прикус, 18 пацієнтів (39,1±7,2%) мали нейтральне змикання зубних рядів у сагітальній площині. Дистальний прикус ізольовано мали 7 пацієнтів (15,2±5,3%), дистальний прикус у поєднанні з глибоким прикусом – 18 пацієнтів (39,1±7,2%). Також діагностовано комбінацію дистального прикусу з відкритим в 1 особи (2,2±2,2%) і поєднання дистального з перехресним прикусом теж в 1 пацієнта (2,2±2,2%). Серед 18 пацієнтів (39,1±7,2%), які не мали сагітальної аномалії прикусу, змикання зубних рядів у 13 осіб (28,3±6,6%) характеризували як нейтральне у всіх площинах, 4 пацієнти (8,6±4,2%) мали глибокий прикус, і в 1 пацієнта (2,2±2,2%) було діагностовано перехресний прикус.

Таблиця 1

Розподіл пацієнтів за видами прикусу

Вид прикусу	Частота розповсюдженості
	абс.		M±m, %
Нейтральний	18	13	39,1±7,2	28,3±6,6
Нейтральний глибокий		4		8,6±4,2
Нейтральний перехресний		1		2,2±2,2
Дистальний	28	7	60,9±7,2	15,2±5,3
Дистальний глибокий		18		39,1±7,2
Дистальний відкритий		2		4,4±3,0
Дистальний перехресний		1		2,2±2,2
Всього	46	46	100	100

Висновки. Клінічне вивчення розповсюдженості аномалій прикусу в пацієнтів показало, що дефіцит місця для зубів верхньої щелепи у періоді постійного прикусу частіше спостерігали при дистальному (60,9±7,2%) та нейтральному (39,1±7,2% випадків) прикусах, які були ускладнені аномаліями зубних рядів та окремих зубів.

Література

1. Карасюнок А.Є. Залежність структури зубощелепних аномалій від віку дітей у період зміни прикусу / А.Є. Карасюнок, К.Л. Куроєдова // Актуальные аспекты ортодонтии и ортодонтической хирургии: міжнар. науково-практ. конф.: тези доп. – Одеса, 2009. – С. 7-8.

2. Безвушко Е.В. Структура зубощелепних аномалiй у дiтей м. Львова / Е.В. Безвушко, Н.Л. Чухрай // Український стоматологічний альманах. – 2006. – № 5. – С. 43-45.