Медицина/ 9.Гигиена и эпидемиология.

к.мед.н. Орехова О. В.

Український науково-дослідний інститут промислової медицини,

м. Кривий Ріг, Україна

Умови праці – основний фактор ризику розвитку захворювань

«Робоче місце – небезпечне середовище» – такими словами розпочинається Глобальна стратегія ВООЗ «Медицина праці для всіх», яка була прийнята у 1996 р., де серед 10 пріоритетів було «розробка стандартів медицини праці, що базуються на науковій оцінці ризику [1, 2]. Профілактика професійних захворювань має починатись як тільки працівник потрапляє під вплив шкідливих виробничих факторів, коли ще відсутні стійкі зміни в організмі, здійснюватись безперервно впродовж усієї трудової діяльності на підставі управління професійними ризиками [3, 4].

До кінця ХХ сторіччя нормування різноманітних факторів виробничого середовища базувалось на гігієнічних принципах випереджаючого нормування, тобто на дотриманні ГДК і ГДУ, пріоритету медичних показників перед технічною досяжністю, пороговості дії фактора при відповідних критеріях шкідливості і проводилось за комплексом гігієнічних, клінічних і соціологічних показників [1, 2, 5, 6]. Але сьогодні стає зрозумілим, що необхідно замінювати стару методологію профілактичної медицини, а саме «нульового ризику» або «абсолютної безпеки» для працівників на нову концепцію прийнятного ризику [7, 8]. Центром загальної уваги спеціалістів з медицини праці має стати визначення професійних ризиків і пов’язані з ними процедури ідентифікації, оцінки й управління факторами ризику розвитку несприятливих змін у людини як на популяційному так і на індивідуальному рівнях [9].

В основу розвитку системи медицини праці, в сучасному її розумінні, полягає теорія оцінки і управління професійними ризиками, що інтенсивно розробляється як вітчизняними, так і закордонними авторами [9, 10, 11]. Оцінка і управління професійними ризиками має на меті проведення аналізу і оцінки стану здоров’я працівників та причинно-наслідкового зв’язку з умовами праці, інформування про ризик суб’єкта трудового права, а також проведення заходів з керування професійними ризиками за рахунок зниження експозиційних, дозових навантажень, а також «захист часом». При оцінці ризику велика увага надається кількісній оцінці збитків від ризику для вибору найбільш ефективних заходів управління ним, тобто профілактики, що, в останні роки, і є пріоритетом наукових досліджень і розробок в медицині праці [1, 11].

Проведені гігієнічні дослідження дозволили визначити шкідливі виробничі фактори і провести загальну оцінку умов праці за показниками шкідливості і небезпечності факторів виробничого середовища. На підставі результатів гігієнічної оцінки умов праці за “Гігієнічною класифікацією праці” [12] проведено, за класами умов праці категорування професійного ризику та терміновість заходів щодо його зниження. Клас умов праці при основних технологічних процесах видобутку і переробки залізної руди знаходиться в межах 3 класу 2 – 4 ступеня шкідливості. Це свідчить про те, що умови праці в гірничо-металургійному комплексі, як і в попередні роки, залишаються вкрай незадовільними. Причиною такої ситуації є незадовільний рівень впровадження санітарно-гігієнічних заходів на робочому місці, недостатня ефективність санітарно-технічного обладнання і засобів колективного та індивідуального захисту працюючих, що обумовлює значний професійний ризик працюючих.

Середній (вагомий) професійний ризик мають лише працівники, що працюють на ливарному подвір’ї доменного цеху, на ділянках нагрівальних колодязів (нагрівання зливків) та пультів керування безперервно-заготівельним станом, що пов’язано з частковою механізацією та автоматизацією робіт при цих технологічних процесах. Ці робітники потребують заходів відносно зниження ступеня ризику у визначений термін.

До категорії високого професійного ризику відносяться групи працівників, які задіяні у розкритті родовищ корисних копалин (шахтні стовбури), транспортуванні гірничої маси (шахтний транспорт), вийманні залізної руди (екскавація, буріння, вибухові роботи) також потребують невідкладних заходів щодо зниження ступеня ризику. При інших технологічних процесах, змінити особливості яких є технологічно неможливим, професійний ризик відноситься до категорії дуже високого, при якому роботи не можна починати або продовжувати до зниження ступеня ризику.

Результати оцінки професійного ризику, як високого та дуже високого, дають підстави для планування і проведення подальших досліджень, спрямованих на визначення причинно-наслідкового зв’язку порушення здоров’я працівників з умовами праці.

Висновки:

1.                 Професійний ризик для здоров’я працівників гірничо-металургійного комплексу обумовлений комплексним впливом шкідливих виробничих факторів (запиленість повітря робочої зони, шум, несприятливий мікроклімат, важкість та напруженість праці), Умови праці відповідають 3 класу 3 або 4 ступеня шкідливості.

2.                 Отримані дані про умови праці дозволили провести категорування виробничих процесів та оцінити негайність заходів профілактики.

3.                 Моніторинг професійного ризику є необхідною умовою для керування ризиком і оцінкою його ефективності.

Література:

1.           Кундієв Ю. І. Професійне здоров’я в Україні / Ю. І. Кундієв, А. М. Нагорна. – К. : Авіцена, 2006. – 316 с.

2.           Профессиональный риск для здоровья работников: руководство / под ред. Н. Ф. Измерова, Э. И. Денисова. – М. : Тровант, 2003. – 448 с. 

3.           Пономаренко А. М. Вдосконалення гігієнічних засад оцінки впливу умов праці на здоров’я гірників на основі концепції «прийнятного ризику» / А. М. Пономаренко, Г. С. Передерій, В. В. Мухін // Український журнал з проблем медицини праці. – 2009. – № 4 (20). – С. 23–30.  

4.           Соціально-гігієнічний аналіз механізмів формування професійної захворюваності гірників вугільних шахт, заходи її профілактики / Мухін В. В., Передерій Г. С., Басанець А. В., Харковенко Н. М. // Український журнал з проблем медицини праці. – 2006. – № 2. – С. 63–73.   

5.           Іванченко О. Від концепції нульового ризику – до його прогнозування та запобігання / О. Іванченко // Охорона праці. – 2007. – № 1. – С. 37–38.

6.           Вертеленко М. В. Методичні підходи до оцінки ризику впливу шкідливих і небезпечних виробничих чинників на професійне здоров’я / М. В. Вертеленко // Український журнал з проблем медицини праці. – 2007. – № 2 (10). – С. 72–77.   

7.           Пономаренко А. М. Вдосконалення гігієнічних засад оцінки впливу умов праці на здоров’я гірників на основі концепції «прийнятного ризику» / А. М. Пономаренко, Г. С. Передерій, В. В. Мухін // Український журнал з проблем медицини праці. – 2009. – № 4 (20). – С. 23–30.  

8.           Региональная «система медицины труда» – эффективная модель оценки и управления профессиональными рисками / С. В. Кузин, В. Б. Гурвич, В. Г. Климин [и др.] // Медицина труда и промышленная экология. – 2010. – № 2. – С. 1–4.

9.           Онищенко Г. Г. Оценка риска влияния факторов окружающей среды на здоровье в системе социально-гигиенического мониторинга / Г. Г. Онищенко // Гигиена и санитария. – 2002. – № 6. – С. 3–7.

10.       Федина И. Н. Оценка риска формирования патологии органов дыхания у промышленных рабочих / И. Н. Федина, И. А. Журихина, А. В. Гаврилов // Гигиена и санитария. – 2010. – № 1. – С. 67–68.

11.       Методология оценки профессионального риска в медицине труда / Н. Ф. Измеров, Э. И. Денисов, Н. Н. Молодкина, Г. К. Родионова [и др.] // Медицина труда и промышленная экология. – 2001. – № 12. – С. 1–7.

12.       Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу : ДСНтаП. − [чинний від 2014-05-31]. – К. : МОЗ України, 2014. − 34 с.