Антоненко І. І.

НТУУ «КПІ», Україна

Роль мотивації в навчанні англійського писемного мовлення

Протягом останніх років стало актуальним питання вивчення іноземної мови із застосуванням нових методів її викладання. Це пов’язано з потребою майбутніх фахівців у різних галузях знань спілкуватися з іноземними партнерами та їх вмінням в майбутньому застосовувати знання на практиці під час усного чи писемного спілкування.

Можна зазначити, що нові методи навчання іноземних мов професійного спрямування сприяють студентам отримати знання, які пов'язані з професійною діяльністю фахівця. Володіння іноземною мовою є одним з головних критеріїв успішного працевлаштування та кар’єрного зростання. Це означає підвищення якості кадрів і перехід до світового стандарту підготовки фахівців, здатних до самостійного вирішення нових професійних завдань. В умовах розвитку комунікаційних технологій велике значення має навчання писемного мовлення, як одного з найбільш складних видів мовленнєвої діяльності. У зв’язку з цим проблема розвитку мотивації студентів до навчання та використання знань у процесі вивчення іноземної мови для спеціальних цілей у Видавничо-поліграфічному інституті є важливим в соціальному, педагогічному, методичному та психологічному аспектах, тому що підтримувати мотивацію у студентів немовного вузу є найскладнішим етапом у процесі навчання писемного мовлення.

Під час навчання англійського писемного мовлення виникали певні проблеми. Більшість студентів приділяють увагу фаховим дисциплінам, до яких англійська мова не належить. Вони вивчають її лише для того, щоб отримати кращу оцінку. Інша проблема в тому, що в одній групі навчаються студенти з різним рівнем володіння мовою та різними здібностями до навчання. Викладачу потрібно визначити навантаження на кожну тему, на кожне заняття та зацікавити всіх студентів різних рівнів. У цьому випадку мотивація може допомогти викладачу направити діяльність студентів у правильне русло. Важливо зауважити, що обмежена кількість годин, які виділяються на дисципліну та відсутність заліку у першому семестрі на кожному курсі, заважають підвищити мотивацію та покращити рівень володіння мовою до належного рівня.

Спілкування може здійснюватися в усній і в писемній формах. Аналіз наукових робіт показує, що деякі дослідники приділяють особливу увагу проблемі вивчення питань, які пов’язані із мотивацією навчання англійської мови та навчанням англійського писемного мовлення. Потрібно приділити увагу формуванню мотивації в продукуванні повідомлень та вивченню мотивів, які б допомогли студентам в спілкуванні на заняттях. Мотивація стимулює вивчення мови, заохочує студентів до самостійної та дослідницької роботи. Мовлення виконує функцію засобу спілкування, а в результаті мовлення виникає висловлювання, і тому перед нами постає проблема навчання продукування висловлювань та написання повідомлення англійською мовою. Варто зазначити про створення умов для усвідомлення важливості розвитку умінь писемного мовлення та прояву внутрішніх спонукань до саморозвитку. Під час мовлення ми висловлюємо думки з метою вирішення завдань. Це діяльність одної особи, але вона включена в спілкування і не може існувати поза ним, бо під спілкуванням завжди розуміють взаємодію з іншими партнерами. В основі мотивації лежить потреба в спілкуванні. Мовлення завжди мотивоване і не є самостійним, для того щоб студент почав навчатися, у нього повинна бути певна внутрішня причина. Головним в цій діяльності виступає мотив, який студент може усвідомлювати. Важливість ситуативної мотивації, рівень якої на вирішальному етапі визначається тим, як ми навчаємо, як створюємо мовні ситуації, який використовуємо матеріал. Як ситуативні інтереси ведуть до утворення пізнавальних інтересів, так і ситуативна мотивація виховує у студентів потребу у спілкуванні, створює постійну мотиваційну готовність, що є надзвичайно важливим фактором успішної участі у спілкуванні англійською мовою і для встановлення мовного партнерства. Іншими факторами, які впливають на студентів, вважають навчальний матеріал, ставлення викладача до предмету та його повага до студентів, система оцінювання та заохочування, які використовує викладач. Особистий досвід свідчить, що для ефективного вивчення мови велике значення має внутрішня мотивація. Якщо студент буде отримувати задоволення від процесу навчання та від знань, які він отримав,то він буде прагнути отримати кращі результати.

Усне чи писемне мовлення завжди процес активний, бо в ньому виявляється відношення мовника до дійсності. Внутрішня активність можлива лише завдяки тому, що предмет спілкування є значимим і викликає емоційне задоволення. Саме активність забезпечує мовну поведінку співрозмовника, яка важлива для досягнення мети спілкування. Мовлення завжди цілеспрямоване, бо переслідує мету. Таку мету називають комунікативною задачею і за кожною з комунікативних задач, що виникають в окремих ситуаціях, стоїть загальна мета мовлення як діяльності. Це вплив одного партнера на іншого, а не просто повідомлення інформації. Процес писемного мовлення тісно пов`язаний з розумовою діяльністю. Під час цієї діяльності забезпечуються умови для створення англійських висловлювань писемного мовлення, яким також властиві такі певні якості, як структурність, логічність, інформативність. Можемо сказати, що студент є мотивованим виконавцем письмового завдання, якщо воно вимагає зусиль у перебудові запропонованої інформації та продукуванні своїх власних письмових висловлювань.

Сучасні дослідники переконані, що внутрішня мотивація студента у процесі навчання мови зумовлюється змістом та організацією процесу навчання. Завданням викладача стає створення відповідних умов та письмових завдань, які б мотивували студентів, від яких вони отримували б позитивні емоції і направляли їх бажання на ефективне засвоєння знань.

Література:

1. Якобсон П.М. Психологические проблемы мотивации поведения человека / П.М. Якобсон – М.:Просвещение,1988. – 224с.