Педагогические науки/ 5. Современные методы преподавания

Канд. пед. наук Кохан Л. В.

Україна, Харківський національний університет міського господарства

імені О. М. Бекетова

Урок-дослідження як засіб впливу

на морально-етичне виховання особистості

у процесі вивчення гуманітарних дисциплін

Анотація. У статті розкрито роль уроків-досліджень під час вивчення гуманітарних дисциплін. Визначено типологію таких уроків та подано їх характеристику.

Доведено, що уроки-дослідження є важливим засобом впливу на морально-етичне виховання особистості учнів та студентів.

Ключові слова: урок-дослідження, урок-історичне дослідження, урок- філософське дослідження, урок-психологічне дослідження, морально-етичне виховання, гуманітарні дисципліни.

Як показав аналіз наукових праць, присвячених прямо чи опосередковано розкриттю виховного потенціалу гуманітарних наук, серед занять інноваційного характеру сьогодні важливим засобом впливу на морально-етичне виховання учнів та студентів є уроки-дослідження. На таких уроках, згідно з висновками вчених-методистів, учні та студенти самостійно розшукують пов’язану з конкретним художнім текстом інформацію з мовознавства, психології, історії, філософії, мистецтвознавства, політології, осмислюють її і включають до аргументації при тлумаченні художніх текстів.

Учений-методист Г. Токмань наводить приклади таких уроків: урок -історичне дослідження; урок-філософське дослідження; урок-психологічне дослідження та ін. [2].

Урок-історичне дослідження передбачає гармонійне поєднання літературознавчого та історичного аспектів при аналізі твору. Наприклад, при аналізі багатьох творів української класики з історичної проблематики доречно включати для обговорення такі питання:

ü Чому Україна втрачала незалежність?

ü Чого бракує її громадянам для історичного успіху?

ü Яких трагічних помилок припускалися наші предки?

ü Звідки черпали сили герої?

ü Завдяки якому екзистенційному вибору особистості народ зберіг історичну пам’ять і духовні цінності?

Урок-філософське дослідження, за висновком Г. Л. Токмань, своєю метою ставить занурення учня чи студента як читача в конкретику життя персонажа і вчить філософствувати, тобто міркувати про людину, її ставлення до себе, інших, довкілля.

Найбільш широкі можливості для здійснення філософського дослідження, вважає Г. Токмань, дає вивчення творчості Г. Сковороди, оскільки при засвоєнні його життєпису, особливостей творчості на особистості молодих людей впливатиме розуміння філософом і поетом християнських і сповідуваних ним морально-етичних ідеалів. Крім того, коментарі до філософського трактату Г. Сковороди «Вступні двері до християнської добронравності» та до його афоризмів стануть суттєвими для розгляду на уроках біблійної основи творчості поета-філософа, його вчення про самопізнання і «сродну працю». Згідно із зауваженнями Д. Багалія, декламування творів поета-філософа, завчання їх напам’ять, зокрема, вірша «Всякому місту – звичай і права», читання, аналіз, коментування байок-притч дозволяють і допомагають підліткам осмислити важливість і ґрунтовність ідей Г. Сковороди про самопізнання і сродну працю для становлення і реалізації кожним себе як особистості [1].

Принагідно наголосимо, що одним із можливих засобів впливу потенціалу гуманітарних наук на духовність підростаючого покоління є формування уявлення учнів та студентів про загальнолюдські й національності цінності різних народів через взаємопозв’язане вивчення зарубіжної та української літератури. У цій площині викладач може встановлювати міжпредметні зв’язки, зіставляючи твори різних письменників, розглядаючи типологічні подібності, приділяючи особливу увагу принципу пріоритету загальнолюдських цінностей і спонукаючи молодь до осмислення важливих морально-етичних проблем, усвідомлення загальнолюдських ціннісних орієнтацій. Наприклад, доцільно зіставляти творчість Г. Сковороди і французьких просвітителів XVIII століття Вольтера, Дідро, Ж.-Ж. Руссо, проаналізувати роман Г. Маркеса «Сто років самотності» через порівняння з повістю М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» та ін.

Виховний потенціал гуманітарних предметів щодо духовного розвитку особистості є досить високим. З’ясовано, що моральне виховання й моральне самовиховання є взаємопов’язаними й взаємозалежними сторонами єдиного процесу формування особистості. У цій площині література є дуже ефективним, доступним, результативним засобом морального самовиховання учнів та студентів [3].

Висновки. Таким чином, на сучасному етапі значно зростає роль гуманітарних наук у формуванні особистості, оскільки саме в культурній спадщині людства, яка є предметом вивчення дисциплін гуманітарного циклу, учнівська молодь може знайти відповіді на питання, що стосуються морально-етичних засад та гармонії буття.

Література:

1. Багалій Д. І. Український мандрований філософ Григорій Сковорода / Д. І. Багалій. – 2-е вид., випр. – К. : Орій, 1992. – 469 с.

2. Токмань Г. Методика навчання української літератури / Г. Л. Токмань. – К. : Вид. центр «Академія», 2012. – 308 с.

3. Ярмаченко М. Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні. Нариси (Х – поч. ХХ ст.). – К. : Радянська школа, 1991. – 384 с.