Сидоряк К.Ю.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Україна

Семантика колороніма «grau» як символу у фразеології

Різні кольори мали і мають у різних культурах відмінні, інколи протилежні символічні значення. Проблема кольорової символіки є актуальною для багатьох наук, зокрема, як зауважує Н. В. Сєров, “вона становить як теоретичний, так і практичний інтерес для естетики, мистецтвознавства, етнології, психології тощо” [7, с. 6].

Проблема визначення впливу кольорів на психологічний та фізіологічний стан людини перебуває у колі наукових інтересів Н. В. Сєрова [6], Б. А. Базими [2], П. В. Яниша [8]. Важливими є дослідження В.Н. Клюєвої (1956), С.І. Войнової (1978), Л.П. Шестак (1982), Л.Г. Бедоідзе (1997) та ін. Порівняльне вивчення кольорової семантики у різних мовах є важливою проблемою дослідження лінгвістики. Питання відображення та тлумачення колоронімів у традиціях та мовах різних етнокультур розглядали у своїх роботах І. М. Бабій [1], С. Г. Тер-Мінасова [7], О. Н. Дзивак [4], Ф. П. Мєдвєдєв [5] та ін.

Основна увага в даній роботі зосереджена на компонентах фразеологізмів, а саме тих лексемах, денотативним значенням для яких є ознака кольору, а саме «grau». Об’єкт дослідження становлять фразеологізми німецької та української мов, у структурі яких присутня назва кольору «grau».

Предметом дослідження є сутність колоронімів як компонентів фразеологічних одиниць. Мета дослідження: проаналізувати, наскільки природа фразеологізмів співвідноситься із їх компонентним складом.

Сірий колір «grau» - це щось середнє між чорним і білим, символізує спокій [11, с. 146]. Поєднує в собі протилежні якості чорного і білого, отже, почуває себе непотрібним і чужим і ніколи не стане першим (тому що у нього немає до цього внутрішнього прагнення). Єдина мета - стабільність і гармонія (через виснаженість і втому). Сірий колір вважається самотнім, тому що живе на межі чорного і білого [12]. Інтуїтивно у порівнянні з іншими кольорами «grau» – непривабливий, непомітний, нудний і брудний і викликає не позитивні, а швидше песимістичні емоції [12]. Це колір невизначеності. Позитивні характеристики: інформованість, розсудливість, реалізм, з’єднання протилежностей. Негативні характеристики: боязнь втрати, меланхолія, хвороба, печаль, депресія. У міфології і мистецтві сірий колір мало використовується [12]. «Grau» символізує старість «сіре/сиве волосся». До прикладу клуб за інтересами для пенсіонерів називається «Die grauen Panther». З сірим пов’язані уявлення про душі померлих. В Середньовіччі вважали, що «grau» підпорядкований нечистій силі, до прикладу народна книга «Historia von D. Johann Fausten“ (1587), «die graue Franziskanerkutte“ –францисканська ряса заключила договір з чортом. У філософському вченні В. Соловьйова (1853-1900) «grau» відіграє важливу роль як колір нечистої сили. Все ж таки «grau» не прирівнюється за своїм значенням до «schwarz» як символу «зла, і чогось поганого» [9, c. 256]. В християнській символіці «grau» є кольором-символом воскресіння. В християнському мистецтві Ісус відтворюється як творець світу у сірому пальто [10, с. 109].

Співвідносне поняття / корелят «grau» у фразеологізмах в символічному трактуванні зустрічається рідко. Однією з другорядних функцій «сірого/grau» у сприйнятті кольорів є «невизначеність», «нечіткість» (у порівнянні з «blau», «weiß», «schwarz») [9, c. 253]: «in grauer Vorzeit»/ «в сиву давнину». Даний вираз є оказіоналізмом з підсиленою ознакою вираження давності.

З концептом сірий може пов’язуватися дієва, непримітна, але все ж таки могутня особистість «graue Eminenz“ рус. «серый кардинал», укр. «сірий кардинал» - впливова політична особистість, яка таким чином виражається ззовні. Невизначеність полягає в тому, що власна думка або намір згаданих вище осіб не проглядається.

До сірого/grau, як кольору «невизначеності», зводяться вирази, які позначають «напівлегальність» - стан між ще дозволеним і вже незаконним: «in einer grauer Zone»/ «в сірій зоні» - напівлегально, на межі між законом і незаконністю, між чорним ринком і легальною торгівлею. Ця символіка опирається на «чорний/schwarz» у значенні «нелегальний», напр. «Schwarzmarkt“.

В наступних фразеологізмах йдеться про символічне значення «grau» як «невизначений, нечіткий», все ж даний колір більше пов'язаний з іконічною базою, кольоровим вираженням, сприйняттям („graues Fell“ „Nacht“):

„Eine graue Maus“/ «сіра миша» - непримітна особистість.

„Bei der Nacht sind alle Katzen grau“ – вночі важко когось розпізнати; коли ніхто не помічає, заборонене стає дозволеним. В символічному значенні «grau» як незрозумілий, нечіткий виявляється протилежним до «schwarz" - «темний, непрозорий, неясний»: „Ich habe keine graue/grauste Ahnung von der Sache“/ich weiß nichts von der Sache. Еквівалентним у вираженні є вживання даного виразу без використання прикметника, що позначає колір “keine blasse Ahnung haben“.

У значенні «Поганий»

У наступних ідіомах «grau» має символічну функцію поганий, частково порівнюється з чорним (etw. schwarz in schwarz malen). Все ж «grau» у вузькому змісті, як «schwarz", є фарбою-символом печалі, депресивного настрою, монотонності: „alles grau in grau malen“- уявляти все песимістично;1. „alles grau in grau sehen“ - оцінювати все песимістично; 2. „das graue Elend haben/kriegen“ – почувати себе глибоко нещасливим, пригніченим; 3. „der graue Alltag“ – монотонність буденності.

2 і 3 приклад мотивуються літературно інтерпретованим елементом „Elend“ в символічній функції «поганого, монотонного» має додатково підсилену функцію.

Літературні джерела інтерпретують «grau» протилежним до «grün» та «gold» (кольорів справжнього, повного життя) „Grau, teurer Freund, ist alle Theorie, und grün des Lebens goldner Baum“, Goethe Faust I, Schülerszene; vgl. Abschnitt 3.1.

Як колір печалі, невтішності може інтерпретуватися «grau» у наступних ідіомах: „grau ist alle Theorie“: 1. життєвий досвід є важливіший ніж набуті знання; 2. в теорії все відображається інакше ніж у дійсності; „graue Theorie sein“ – чисто теоретично, практично не доведено, не співвіднесене з практикою.

„Über den grauen Stein gehen“ – долати всі труднощі. „Der graue Stein“ символізує неприємний, важкий період. Порівнюється з гранітом, міцною гірською породою, тут не стільки «grau» як «Stein» є символом труднощів, перешкод, бере участь у мотивації ідіоми.

Висновок. Аналіз фразеологізмів німецької та української мов, у компонентному складі яких наявний «grau», показав, що психологічне тлумачення «grau» не завжди збігається з семантикою цього кольору в німецькій та українській культурах. «Grau» не є важливим символом як у культурі, так і в фразеології. Але все ж суттєво співпадають культурна символіка з фразеологічною. Фразеологізми з колоронімом «grau» мають символічне значення «невизначений, нечіткий» (синонімічним є «blau» у цій функції), непривабливий, непомітний, нудний і брудний і викликає не позитивні, а швидше песимістичні емоції в обох аналізованих мовах. Є символом старості, нечистої сили, Домінантним у фразеології європейський мов є символічне значення «поганий, песимістичний, гнітючий, монотонний», антонімічний до «rosa» і синонімічний з «schwarz», частково з «blau» (у англ. мові).

Література

1. Бабій І. М. Семантика, структура та стилістичні функції назв кольорів у сучасній українській мові (на матеріалі малої прози В. Стефаника, М. Коцюбинського, М. Хвильового): автореф. дис. … на здоб. наук. ступ. канд. філол. наук: 10.02.01 / І. М. Бабій. – К., 1997. – 20 с.

2. Базыма Б. А. Цвет и психика / Б. А. Базыма. – Харьков: ХДАК, 2001. – 172 с.

3. Груз Н. Тайны цвета / Н. Груз // Наука и релігія № 7, 1998. –– C. 20–22.

4. Дзивак О. Н. Лексика на обозначение цветов в современном украинском литературном языке: автореф. На соиск. учен. степ. канд. филол. наук: 10.02.01 / О. Н. Дзивак. – К., 1975. – 22 с.

5. Мєдвєдєв Ф. П. Українська фразеологія: Чому ми так говоримо? / Ф. П. Медвєдєв. – Харків, 1982. – 231 с.

6. Серов Н. В. Светоцветовая терапия / Н. В. Серов. – СПб.: Речь, 2001. – 256с.

7. Тер-Минасова С. Г. Язык и межкультурная коммуникация / С. Г. Тер-Минасова. – М.: Слово/Slovo, 2000. – 624 с.

8. Яныш П. В. Введение в психосемантику цвета: учебное пособие / П. В. Яныш. – Самара: Изд-во Сам ГПУ, 2001. – 270 с.

9. Dobrovolʹskiĭ D. O., E. Piirainen. Symbole in Sprache und Kultur: Studien zur Phraseologie aus kultursemiotischer Perspektive. Studien zur Phraseologie und Parömiologie (Том 8). – Brockmeyer, 1996. – 485 с.

10. Heinz-Mohr G. Lexikon der Symbole: Bilder und Zeichen der christlichen Kunst. Herder / Spektrum (Том 4008). – Herder, 1991. – 350 с.

11. Faulmann K. Etymologisches Wörterbuch der deutschen Sprache. – Paderborn: Salzwasser Verlag GmbH. Nachdruck des Originals von 1983, 2013.

12. Електронний ресурс http://www.aratta-ukraine.com.