студенти Єськов В.В. Святський О.А.
Дніпропетровський
університет імені Альфреда Нобеля
Проблеми житлово-комунального сектора в Україні, та
ймовірні шляхи вирішення цих проблем
Комунальна сфера життя, на
перший погляд постає як проста складова суспільства, але насправді реальні
зв'язки між її компонентами та складовими є досить складними для загального
супільного розуміння. Наприклад питання
оплати послуг, яке турбує чи малу кількість громадян, досить часто стає головним об'єктом дебатів політиків[6].
Поверхове
уявлення, згідно з яким не розділяються поняття ціни за споживання, тарифів на
комунальні послуги та витрат родин, активно поширюється засобами масової
інформації і політичними партіями. Але ж не потрібно
забувати, що підвищення тарифів вплине на раціоналізацію споживання, і не
обов’язково негативно позначиться на доходах родин, якщо враховувати, що
Україна рухається до стандартів життя і зайнятості, які є нормою серед
розвинутих європейських країн[9].
Існує ряд об’єктивних
чинників – підвищення цін на імпортний газ та висока частка споживання
енергоресурсів. Тому вигідні з економічної точки зору заходи стають соціально
не популярними. Також особливо гостро постає проблема розуміння зв’яку між
якістю комунальних послуг та рівнем їх
оплати. Таким чином, під плином часу ми маємо реально існуючі
проблеми, що на сам перед стосуються матеріально-технічного стану комунального
сектору. Житлово-комунальна сфера – це на сьогодні
чи не єдина галузь народного господарства, якої не торкнулися ринкові
перетворення. Вона працює за найгіршими зразками радянських часів. Несприятливі економічні та інституційні
умови функціонування галузі житлово-комунального господарства (ЖКГ) України,
адміністративне втручання у ціноутворення та відсутність сильної політичної
волі проводити структурні реформи у секторі суттєво зменшують його
ефективність[7].
Досить лише поглянути на статистику, що склалася в наші
часи, дві
третини житла Україні побудовано до 70-х років минулого століття. Понад третину
житлових будинків потребують капітального ремонту. Більше третини котлів, що
забезпечують теплом багатоквартирні будинки, є застарілими і енергоємними. Газ,
що сьогодні дістається Україні досить дорого, фактично
використовується неефективно[8].
На сьогоднішній день на Україні нараховується 460 міст, 885 селищ міського типу та 28 388 селищних населених
пунктів
[1], навіть для розвинених держав Європи цей показник є доволі
великим. Тому проблеми які виникають у житлово-комунальному секторі є
постійними та потребують невідкладного втручання. Нажаль на даний момент
практично весь Житлово-комунальний сектор знаходиться у аварійному становищу,
статистика така: комунальна
інфраструктура зношена більш ніж на 60 %. П’ята частина теплових мереж
перебуває в аварійному стані. Не дивно, що за останні 10 років кількість аварій
зросла майже у 5 разів [2].
Житлово-комунальний сектор України - це єдина сфера господарства
модернізація та реформація якої не проводилася вже майже 15 років, тому не
дивно що існує така негативна статистика. Такі проблеми у житлово-комунальній
сфері почали розвиватись з розвалу тодішнього СССР . На той момент, тобто 1991
рік, Україну захлиснула розруха, яка була пов'язана з розвалом старої держави
та становленням нової світової незалежної держави, необхідно було майже
повністю реформувати державу. Але на жаль наша молода держава стала територією
розвинення корупції та незаконного розкрадання державного майна яке належало
народу України. Причиною цього стало початкова розруха у державі та відсутність
жорсткого контролю державою за всіма верствами влади. Це стало основним
плацдармом до деградації багатьох сфер діяльності держави у тому числі
житлово-комунальної сфери України. Органи ЖКГ які мали використовувати державні
кошти для обслуговування всіх необхідних споруд та техніки, просто клали ці
кошти до своєї кишені, а в деяких випадках ці кошти ще "губилися" не доходячи до
органів ЖКГ. На сьогоднішній день, невідкладного вирішення потребують
такі проблеми: Заміна застарілого обладнання, удосконалення керівництва, та
розробка системного підходу до вирішення та попередження цих проблем.
Тому на погляд багатьох
спеціалістів реформування житлово-комунального сектору необхідно проводити у 3
етапи:
1 Етап. Заміна старого законодавства. На сьогоднішній день в
Україні регулювання житлово-комунальної сфери здійснюється на підставі
нормативних актів які були прийняті ще за часів СССР, а саме наприклад Житловий
кодекс України який був прийнятий 30.06.1983[3] тобто норми права які вже застарілі та не
можуть у повному обсязі відповідати тому технічному забезпеченню житлової сфери
яке буде на рівні з технічним забезпеченням у Європі. Тому необхідно на прикладі розвинених держав Європи
прийняти нові нормативно правові акти які в свою чергу по новому побудують
систему роботи житлово-комунальних органів, та налагодить нову систему
фінансування діяльності цих органів, тобто зробить цю систему прозорою для людей.
одним з таких законів на сьогоднішній день є Закон України "про очищення
влади" від 16.09.2014 року № 1682-VII [4] ,
завдяки цьому закону в України масово почалась антикорупційна політика, яка вже
дає гарні результати.
2 Етап.
Фінансова
стабілізація житлової сфери. Як вже зазначалося вище необхідно
налагодити постачання державних коштів, щоб вони не "губились" у
кишенях посадових осіб. Також треба передивитись тарифи на комунальні послуги.
Зараз пішла тенденція на підвищення комунальних послуг, це пов'язано з
зобов'язаннями України перед Міжнародним Валютним Фондом, але нажаль такі дії
призводять до екстремального погіршення рівня життя українців, кошти які отримують зараз українці не досить навіть на
скромне харчування та оплату комунальних послуг. Як наголосив директор Інституту міста
Олександр Сергієнко в ефірі Українського радіо. За його словами, населення буде
не в змозі платити за такими тарифами. «Представники МВФ та Світового банку не
зовсім розуміють нашу ситуацію. Підвищити тарифи просто так неможливо.
Населення просто не потягне це», - сказав Сергієнко [5]. І такі заяви не є поодинокими. Тому встановлення справедливих тарифів стоїть
практично на першому місці у списку регулювання цієї сфери.
3 Етап. Технічне переоснащення житлово-комунольного сектору. Цей етап буде
останнім та най важчим етапом бо як зазначалося вище 60% (і це тільки
офіціально) інфраструктури житлових комплексів знаходиться у аварійному стані.
Заміна та переобладнання інфраструктури займуть декілька років, тим паче дуже
важко буде виділити державі кошти на таку масштабну операцію, зважаючи на те в
якому важкому становище зараз Україна, а саме: війна на сході країни та
постійна незлагодженість політичних сил України.
Як показує історія такі масштабні зміни проходила
майже кожна держава і Україна також зможе пройти такі важкі випробування.
Завдяки підтримці Європи та інших держав, Україна побудує демократичну державу
по розвитку не поступаючи іншим державам Європи та світу.
Список Літератури :
4) Закон
України "про очищення влади" від 16.09.2014 року № 1682-VII
5) Інтернет ресурс:
http://zakony.com.ua/biznes/318503-tarifi-na-komunalku-v-ukrajini-potribno-zniziti
- інтерв'ю директору Інституту
міста Олександра
Сергієнко.
6) Інтернет ресурс: http:// www.auc.org.ua/news/problemi-zhitlovo-komunalnogo-gospodarstva/
– Проблеми житлово-комунального господарства.
7) Зайчук О.В. Сучасна правова
енциклопедія. – 2010. с 45-46.
8) Сухін Є.І. Напрямки підвищення
енергоефективності в житлово-комунальному господарстві – 2010. с 90-91.
9) Ходирєва А.Н. Аналіз сучасного стану
житлового-комунального господарства// Економіст. – 2011. с.65-66.