Абрамов Сергій Анатолійович

Національний технічний університет України «КПІ»

Формування здорового способу життя на заняттях волейболом.

Серед показників розвитку людини і суспільства є два головних - це стан здоров'я людей і тривалість життя. Здоров'я населення і, перш за все, дітей та підлітків є основною цінністю і багатством нації і держави. Інтенсифікація навчального процесу та існуюча його організація, заснована на домінуванні навантажень, сприяє штучного скорочення обсягу довільної рухової активності учнів. Медична статистика останніх десятиліть реєструє збільшення числа серцево-судинних захворювань та інших недуг, пов'язаних з малорухливим способом життя сучасної людини. Лікарі та вчені все більш наполегливо рекомендують заняття фізичною культурою і спортом для зміцнення здоров'я, особливо людям середнього та похилого віку. Для такого контингенту при парках культури і відпочинку, спортивних базах і на стадіонах створюються групи здоров'я, секції із загальної фізичної підготовки і різних видів спорту. Заслуженою популярністю у охочих зміцнити здоров'я користується волейбол. Як же впливає волейбол на організм людини? Нескладна тактика гри і відсутність безпосередньої боротьби за м'яч із суперником роблять гру загальнодоступною. Навантаження ж, що впливають на організм тих хто займається, досить помірні. Інтенсивність основних рухів у волейболі (удари по м'ячу, ривки на 2-6 м, стрибки) залежить від темпу гри, який можна варіювати в широких межах. Гра в волейбол сприяє розвитку м'язового апарату: допомагає виробленню таких життєво необхідних фізичних якостей, як швидкість реакції, спритність, витривалість; зміцнює дихальну, серцево-судинну і м'язову системи; знімає розумову втому. Ігрові прийоми, що виконуються в стрибку (блокування) є хорошим координуючим засобом. Волейбол робить позитивний вплив на організм, не перевантажуючи його основні системи і органи. Він привчає до колективних дій, вмінню підпорядковувати свої особисті інтереси інтересам команди, вчить бути дисциплінованим, надавати допомогу партнеру. Гру в волейбол можна рекомендувати як доповнення до медичних методам лікування навіть хворим, які страждають на серцево-судинними захворюваннями - атеросклерозом і гіпертонічною хворобою (в першій стадії розвитку). Люди середнього та похилого віку, граючи у волейбол, отримують відмінну фізичну розрядку, активно та емоційно відпочивають. Багатогранність волейболу і такі його якості, як доступність, нескладне матеріальне забезпечення, відносно невелика технічна складність, підкреслюють його місце в арсеналі засобів боротьби за здоров'я і довголіття людини. Волейбол в останні роки еволюціонував гігантськими кроками. Складні комбінації з підключенням гравців задньої лінії, силова подача в стрибку, різноманітність захисних дій - все це значно змінило волейбол, зробивши його надзвичайно видовищною і захоплюючою грою. Волейбол - один з ефективних засобів фізичного виховання. Він дозволяє зміцнювати здоров'я, гартувати організм тих хто займається, сприяти їх всебічному розвитку і прищеплення їм життєво важливих рухових навичок, відмінний засіб залучення людини до систематичних занять фізичною культурою і спортом, активного відпочинку. Ця гра сприятлива для здоров'я людей різного віку - і літніх, і молодих. Вершиною занять волейболом є змагання. Волейбол широко використовується і в якості дієвого засобу оздоровчого характеру в будинках відпочинку, санаторіях і лікувальних установах. Сучасний волейбол пред'являє високі вимоги до функціональної діяльності організму. Більшість ігрових прийомів, так чи інакше, пов'язане з максимальним проявом швидкості, сили, спритності. Психологічна підготовка волейболістів займає значне місце в роботі тренера.

Застосування оздоровчих сил природи для фізичного виховання здійснюється за двома напрямками:
1. Вони використовують як необхідні умови організації фізкультурних занять. Заняття на чистому повітрі, в лісі, на березі водойми сприяють активізації біологічних процесів, що викликаються фізичними вправами, підвищують стійкість організму до температурних коливань, сонячної радіації, підвищують загальну працездатність організму, сповільнюють
процеси втоми і т.д. А все це разом узяте підсилює позитивний ефект впливу на людину фізичних вправ. Наприклад, біг на витривалість в умовах чистого лісового повітря сприяє підвищенню аеробних можливостей організму.
2. Оздоровчі сили природи використовуються як відносно самостійні засоби загартовування і оздоровлення організму. До гігієнічних факторів як засобів фізичного виховання відносяться: особиста і суспільна гігієна (чистота тіла, чистота місць занять, повітря, спортивного костюма і т. Д.); дотримання режиму сну (його порушення може начисто зняти позитивний ефект занять фізичними вправами і навіть зашкодити здоров'ю); дотримання режиму харчування, порушення якого також знижує результат фізичного виховання; дотримання режиму праці та відпочинку. Всі ці гігієнічні фактори, за умови їх грамотного використання, по-перше, саме по собі зміцнюють здоров'я займаються і збільшують їх загальну працездатність; по-друге, вони сприяють підвищенню ефекту занять фізичними вправами. Тому в принципі тільки комплексне використання в процесі фізичного виховання всіх його засобів - фізичних вправ і праці, оздоровчих сил природи і дотримання гігієнічних умов - забезпечує повноцінний, стабільно позитивний результат. Недооцінка будь-якого засобу або окремої його складової може звести нанівець всі зусилля в справі фізичного виховання, або привести в кінцевому підсумку до негативних наслідків.

Хороші спортсмени дуже педантичні в питаннях режиму дня, здорового способу життя і дієти. А в день змагань потрібно особливо уважно поставитися до прийому їжі. Добряче поїсти безпосередньо перед змаганням не може собі дозволити жоден спортсмен, оскільки процес травлення може притупити реакцію і уповільнити руху. Та й інтенсивні фізичні навантаження позначаються на процесі травлення негативно. Зазвичай спортсмени їдять години за три до змагань. Гравці ретельно стежать також і за кількістю вживаної води. Багато хто прагне не пити під час змагань, т. К. Це підсилює потовиділення і призводить до передчасної втоми. Спортсмени завжди намагаються зробити так, щоб ніякі умови не з'явилися для них несподіванкою, не відволікали їх від гри. Їжа спортсмена повинна містити підвищену кількість повноцінних легкозасвоюваних білків, переважно тваринного походження з різних джерел (м'ясо, риба, молоко, яйця) але при цьому з харчового раціону не виключаються рослинні білки. В умовах занять спортом і високої фізичної активності відзначається підвищена потреба організму у вуглеводах. Чим вище рівень глікогену в організмі, тим пізніше настане стомлення під час тренування. Таким чином, фактори харчування вимагають до себе пильної уваги і при побудові навчально-тренувального процесу їх не можна вважати справою другорядною, навпаки, необхідно з їх допомогою правильно організовуючи раціон і режим харчування, розширювати функціональні можливості організму і домагатися високих спортивних результатів.