О.М. Денисенко, В.І. Мозуль

Запорізький державний медичний університет

МОРФОЛОГО-АНАТОМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ АЙСТРИ АЛЬПІЙСЬКОЇ

Айстра альпійська широко застосовується в народній медицині ,але досліджена недостатньо. Тому її вивчення є актуальним та перспективним.

Айстра альпійська (Aster alpinus Willd.) – багаторічна трав’яниста рослина з довгим горизонтальним та коротким висхідним кореневищем, мичкуватою кореневою системою. Стебло коротко волосисте, 5-20 см заввишки. Листки продовгуваті, цільнокраї, чергові, з трьома основними жилками. Кошик один, дуже рідко два, 3,5-5 см у діаметрі, зовнішні квітки неплідні, синьо-фіолетові, серединні – плідні, оранжево-жовті [1].

З літературних джерел відомо, що квітки містять алкалоїди та сапоніни, каучук [4]. В кореневищах виявлені поліацетиленові сполуки (лахнофіллумефір, ангелікаефір), кумарини [2]. У надземній частині рослини знайдені сапоніни, алкалоїди, флавоноїди, кумарини, макро- та мікроелементи, вітаміни, амінокислоти, дубильні речовини[ 2,5].

Завдяки наявності біологічно активних речовин айстра виявляє антипіретичні властивості, проявляє протиінфекційну та муколітичну дію. Ефективно використовується як для внутрішнього, так і для зовнішнього застосування. Було відмічено, що при нанесенні на шкіру, настій айстри виявляє протисвербіжну та протизапальну дію, тому може бути використаний при дерматозах різного походження [4].

Водний настій квіток (кошиків) і трави застосовують внутрішньо при кашлі, застуді, грипі, туберкульозі шкіри (золотусі) і легень, ломоті в кістках, захворюваннях сухожиль, туберкульозних лімфаденітах, а також при шлунково-кишкових та шкірних захворюваннях, екземі, неврастенії [5].

Відвар кореневищ приймають при кровотечах різної етіології, малярії; настій коренів – при респіраторних інфекціях, геморої. Настій кореневищ, трави вживають при гастритах; відвар кореневищ, трави – при проктиті, випаданні прямої кишки, зовнішньо при ангіні, хворобах очей. Препарати з трави застосовують при пухлинах лімфатичних залоз. Рослина популярна в гомеопатії [3].

Метою даної роботи є анатомічне вивчення листків айстри альпійської Aster alpinus Willd. для виявлення основних діагностичних особливостей та їх стандартизації.

Матеріали та методи

Об'єктом дослідження стала трава айстри альпійської, вирощена в Запорізькій області і зібрана в період масового цвітіння. Траву сушили в сушильній шафі при температурі 40ºС. Використовували повітряно-суху сировину.

Анатомічні дослідження проводили у 10-кратній повторності на повітряно-сухому та фіксованому матеріалі. Рідина для фіксації складалася з спирту, гліцерину і води у співвідношенні 1:1:1. Мікропрепарати, оброблені хлоралгідратом, гліцерином та 3% розчином їдкого калію, розглядали за допомогою мікроскопа Micromed XS – 2610 при 160х, 400х, 800х - кратному збільшенні та фотографували за допомогою мікроскопа HDCE – 10A manual.

Клітини епідермісу верхньої сторони багатокутні з прямими стінками (рис1). Клітини нижнього епідермісу листка витягнуті по довжині листка, в обрисі звивисті (рис.2). Продихи розміщені з обох сторін, але на нижній їх значно більше. Вони овальні з клітинами, що широко замикаються, з відкритою продиховою щілиною, великі. Число навколопродихових клітин 4-5, розташованих радіально навколо продихів вузьким кільцем (енциклоцитний тип продихового комплексу) (рис.1,2).

На нижньому і верхньому епідермісі листка зустрічаються багаточисленні волоски і залозки. Волоски прості, багатоклітинні, загострені, ламкі, тому на листках часто зустрічаються основи волосків (рис.3,5). По краю листка розташовані притиснуті багатоклітинні волоски (рис.6, 9).

Залозки розташовані в заглибинах листка, що характерно для родини айстрові (рис.3,4). Вони зустрічаються рідко. Будова ефіроолійних залозок характерна для рослин родини айстрові: вісім видільних клітин, які розташовані двома рядами в 3-4 яруси (вигляд збоку), або овальні утворення з перетинкою (вигляд зверху) (рис. 1, 4, 8).

Кутикула айстрових часто зім’ята і під нею діагностуються краплини ефірної олії (рис.7).

Жилки листка, його сегментів супроводжуються секреторними ходами, заповненими жовтуватим маслянистим вмістом, які фарбуються суданом III в оранжево - червоний колір (рис. 10).

Рис. 1. Клітини епідермісу верхньої сторони листка з продихами та залозкою.	Рис. 2. Клітини епідермісу нижної сторони листка з продихами, оточеними 4-5 клітинами.
Рис. 3. Клітини епідермісу нижньої сторони листка з простими багатоклітинними волосками.	Рис. 4. Клітини епідермісу нижної сторони листка, ефіроолійна залозка.
Рис. 5. Клітини епідермісу нижньої сторони листка. Основи простих багатоклітинних волосків.	Рис. 6. Епідерміс верхньої сторони листка з притиснутими багатоклітинними волосками, розташованими по краю листка.
Рис. 7. Нижній епідермис листка з продихами. Ефіроолійні залозки.	Рис. 8. Верхній епідермис листка. Ефіроолійні залозки.
Рис. 9. Прості багатоклітинні волоски, розташовані по краю листка.	Рис. 10. Секреторні ходи, заповнені жовтуватим маслянистим вмістом.

Висновки.

В результаті мікроскопічного аналізу встановлено ряд характерних діагностичних анатомічних ознак листків айстри альпійської: прості багатоклітинні волоски, розташовані по краю листка та епідермісу, ефіроолійні залозки, характерні для рослин родини айстрові: вісім видільних клітин, які розташовані двома рядами в 3-4 яруси (вигляд збоку), або овальні утворення з перетинкою (вигляд зверху), секреторні ходи по жилках листка, заповнені жовтуватим маслянистим вмістом.

Література:

1. Вахрушева Л.П., Воробьева Н.В. Цветной атлас растений Крыма. Книга первая. – Симферополь: Бизнес- Информ, 2010. - 448 с.

2. Денисенко О. Н., Оберемко Т.В., Мозуль В.И., Дьяченко А.Ю. Химическое изучение астры альпийской (Aster alpinus l.)// ХІI Mezinarodni vedecko-prakticka konference. 22.01.-30.01.2016.-Praha,2016 -С.33-36.

3. Лекарственные растения: самый полный справочник /Кьосев П. А.- М.: Эксмо, 2011.- 944 с.

4. Компендиум [Електронний ресурс] // – Режим доступу до ресурсу: http://compendium.com.ua/atc.

5. Лекарственные растения [Електронний ресурс] // – Режим доступу до ресурсу: http://fitopedia.com.ua/rastenia-astra -vidi.html