Хімія та хімічні технології. 4. Хіміко-фармацевтичне виробництво
К.т.н. Хромишев
В.О., к.х.н. Хромишева О.О.,
Шевченко К.Ю.
Мелітопольський
державний педагогічний університет імені
Богдана Хмельницького, Україна
Велика кількість лікарських препаратів для
лікування серцево-судинних захворювань, в своїй основі містить
біологічно-активні речовини рослинного походження, насамперед серцеві глікозиди. Однією із рослин, що містить серцеві глікозиди та
широко застосовується у кардіології, є конвалія звичайна.
Конвалія звичайна - кукуричка, маївка, ландыш майський, Convallaria majalis - багаторічна трав'яниста рослина родини лілійних, яка
росте по всій території України у світлих мішаних і листяних лісах, серед
чагарників. Для виготовлення ліків використовують 3 види сировини: свіжі й
сушені квітки (Flores Convallariae),
які збирають і сушать або цілими суцвіттями або окремо, листя (Folia Convallariae) і всю надземну
частину, або траву (Неrba Convallariae) [1].
Використання
конвалії звичайного в медицині потребує розробки раціональних схем вилучення та
кількісного визначення вмісту біологічно-активних речовин (серцевих глікозидів - конвалятоксину, конвалозиду,
дезглюкохейротоксину, валаротоксину та ін.) в її надземної частині.
Тому
метою роботи було виявлення та визначення вмісту серцевих глікозидів у
надземної частині конвалії звичайної (Convallaria majalis),
яке росте в Запорізької області.
Траву
конвалії звичайної (Convallaria majalis) заготовляли на початку цвітіння рослини
(травень 2016 року) в околицях міста Мелітополя Запорізької області. Траву зрізували на рівні нижніх плівкових
листків (3-5 см від поверхні ґрунту).
Сировина
була заготовлена згідно з вимогами Державної Фармакопеї України [2].
Для виділення
серцевих глікозидів використовували органічні розчинники (етанол, метанол), які
не викликали гідроліз серцевих глікозидів.
В
круглодонну колбу зі шліфом, ємністю 250 мл, заливали 50 мл 80%-го етанолу та
вносили точну наважку (5 г) подрібненої
трави конвалії звичайної. Колбу приєднували до зворотного холодильника, нагрівали
на водяній бані та кип’ятили 30 хвилин.
Спирт відганяли під вакуумом, водний залишок промивали в ділильних воронках
тетрахлорометаном 6 разів по 10 мл. Серцеві глікозиди екстрагували сумішшю
хлороформ - ізопропанол (3:1) 4 рази по 10 мл. До одержаного екстракту додали 2
г безводного натрій сульфату та через 3-5 хвилин фільтрували крізь паперовий
фільтр.
Екстракт з трави конвалії
звичайної був використаний для якісного та кількісного визначення серцевих
глікозидів.
Для якісного визначення серцевих глікозидів були
проведені реакції Келлера-Кіліані, Лібермана-Бурхардта,
Розенхейма, Бальєта, Легаля [3]. Всі реакції
показали позитивну пробу.
Для кількісного визначення
серцевих глікозидів в траві конвалії
звичайної (Неrba Convallariae) використовували метод, заснований на
хроматографічному розділенні та подальшому спектрофотометричному визначені
серцевих глікозидів [3].
У рослинній сировині конвалії звичайної
було виявлено наступні серцеві глікозиди: конвалозид, локундьезид, конвалятоксол, дезглюкохейротоксин, конвалятоксин.
Вміст головних серцевих
глікозидів у конвалії звичайної (розмір вибірки – 6, довірчий
інтервал – 95%) становив:
сума серцевих глікозидів ((в % на суху
речовину) – 0,153±0,004;
з них:
конвалозид – 0,071±0,003;
локундьезид – 0,011±0,001;
конвалятоксол – 0,036±0,002;
конвалятоксин – 0,018±0,001;
дезглюкохейротоксин – 0,017±0,001.
З наведених даних, можемо бачити,
що основними серцевими глікозидами конвалії звичайної, яка росте в
околицях міста Мелітополя, є конвалозид та конвалятоксол.
Таким чином, рослинна сировина
конвалії звичайної (Convallaria majalis), яке росте в Запорізької області, може бути використана для виробництва медичних препаратів з
кардіотонічною та антиаритмічною дією.
1. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник /
Відп. ред. А.М. Гродзінський. - К.: Видавництво «Українська Енциклопедія»
ім. М.П. Бажана, Український
виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. - 544с.
2.
Державна Фармакопея України / Державне
підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». – Харків: РІРЕГ, 2001. –
531 с.
3.
Химический
анализ лекарственных растений: учебное пособие для фармацевтических вузов /
Ладыгина Е.Я., Сафронич Л.Н., Стряшеннова В.Э.
[и др.]; под ред. Гринкевич Н.И., Сафронич Л. Н. – М.: Выш. школа,
1983. – 176 с.