Екологія/ Екологічні та метеорологічні проблеми великих міст і промислових зон.

Камінська О.А, Поливана А.С.

Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинськго, Україна

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЗЕМЕЛЬНИХ УГІДЬ В

ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

До основних земельних угідь, від стану яких в значній мірі залежить економічна ситуація в області, відносяться землі сільськогосподарського призначення, лісового та природно-заповідного фонду. Земельний фонд області складає 2649,2 тис. га. Майже ¾ частини території зайнято сільськогосподарськими землями, з них сільськогосподарських угідь – 76,2%, з них ріллі – 65,3%, багаторічних насаджень – 1,9%, сіножатей і пасовищ – 9%. Під лісами та іншими лісовкритими площами – 14,2% території, забудовані землі займають 4,0%, болота – 1,1%, інші землі – 3% [2].

Питома вага площ сільськогосподарських угідь відносно площі суші (ступінь сільськогосподарського освоєння) по області становить – 77%, а в адміністративних районах - від 68 до 88%. За ступенем сільськогосподарського освоєння усі райони можна умовно поділити на три групи: I – до 70%; II – 71 - 80% і III - > 80%. Найвищий ступінь освоєння сільськогосподарських угідь в Бершадському (81%), Козятинському (86%), Липовецькому (88%), Оратівському (84%), Теплицькому (87%), Погребищенському (83%), Тиврівському (80%), Хмільницькому (82%) та Чернівецькому (84%) районах.

Екологічну стійкість земельних ресурсів характеризує ступінь розораності земель. По області він складає 65% (% ріллі від загальної площі ). Найбільш нестійкими в екологічному відношенні є ті райони, в яких розорані землі значно переважають над умовно стабільними угіддями, до яких відносяться сіножаті, пасовища, землі вкриті лісом і чагарниками та болота. Найбільш стійкими в екологічному відношенні є земельні ресурси Літинського і Чечельницького районів, де ступінь розораності – 55%. Найвищий відсоток розораності території в Бершадському (73%), Липовецькому (76%), Теплицькому (80%) та Чернівецькому (74%) районах [1].

У області водною ерозією пошкоджено 851,1 тис. га, з них 743,8 тис. га сільськогосподарських угідь або 41,1% від загальної площі обслідуваних земель, в тому числі ріллі 598,3 тис. га, (80,4% від обслідуваних с. - г. угідь). Найбільший відсоток еродованих земель в Барському, Крижопільському, Томашпільському, Муровано-Куриловецькому, Чечельницькому і Шаргородському районах (60 – 67%), найменший - у Липовецькому, Калинівському і Вінницькому районах (9 – 14%). Відповідно до нормативів для оцінки ерозійної небезпеки: розораність території області – 65%, сільськогосподарських угідь – 86%, в тому числі розораність схилів > 20 – 80%, співвідношення ріллі до стабільних земельних угідь (сіножаті, пасовища, ліси, болото) – 2,7, клас ерозійної небезпеки в області – сильний і катастрофічний.

Використання підвищених доз мінеральних добрив, може негативно впливати на навколишнє середовище: викликати підкислення ґрунтового розчину, забруднення ґрунтових вод в результаті фільтрації добрив (особливо азотних), нагромадження надлишкових запасів нітратного азоту в продукції рослинництва, забруднення водосховищ добривами в результаті процесу ерозії.

Основними забруднювачами земельних ресурсів в області є: ВАТ «ВЛЗ» м. Вінниця; ВАТ «Деревообробний завод» м. Вінниця; вагонне депо м. Жмеринка; ТОВ «Люстдорф» м. Іллінці; ТОВ «Агрофірма «Джулинка» Бершадського району. В пробах ґрунтів вищевказаних підприємств вміст забруднюючих речовин перевищував ГДК по міді, свинцю, цинку, кобальту.

Відділом аналітичного контролю та моніторингу Держуправління відібрано 235 проб, виконано 2030 компонентовизначень. Вибіркове обстеження сільгоспугідь по районах показали мінімальний вміст нітратів у грунті до 0,12 ГДК, максимальний – 0,66 ГДК. Обстеження на вміст важких металів – міді, цинку, нікелю, кобальту, марганцю показали вміст міді (від 0,17 до 1 ГДК), цинку (від 0,5 до 1 ГДК), нікелю (від 0,14 до 0,76 ГДК), марганцю (від 0,05 до 0,12 ГДК), свинцю (від 0,04 до 0,56 ГДК) [1, 2].

В грунтах промислових підприємств виявлено наднормативний вміст міді (в м. Гнівань – завод “Спецзалізобетон”, ВАТ “Гніваньський підшипниковий завод”; м. Жмеринка – ВАТ “Жмеринський завод “Сектор”, локомотивне депо, підприємство “Експрес”, ВАТ “Сутиський завод АЕА” ”– перевищення ГДК за вмістом міді в 63 рази; м. Жмеринка, міське сміттєзвалище перевищення ГДК за вмістом міді в 24 рази), нікелю (Тиврівський район смт Сутиски, ВАТ “Сутиський завод АЕА”; кобальту (м. Калинівка – ВАТ “Калинівський машзавод), марганцю (м. Калинівка – ВАТ “Калинівський машзавод), свинцю – (м. Калинівка – ВАТ “Калинівський машзавод, м. Гнівань, завод “Спецзалізобетон”, м. Жмеринка – ВАТ “Жмеринський завод “Сектор” перевищення ГДК за вмістом свинцю в 25 раз, Тиврівський район смт Сутиски, ВАТ “Сутиський завод АЕА” ”– перевищення ГДК за вмістом свинцю – в 14 раз, м. Жмеринка, міське сміттєзвалище, перевищення ГДК за вмістом свинцю в 18 раз та підприємство “Експрес”) [1].

Виявлено ряд випадків екстремального високого забруднення грунтів нафтопродуктами – Вінницький район, с.Вороновиця, СП “Подільськцукор” – по вмісту нафтопродуктів (86000 мг/кг); м. Оратів, територія земель запасу селищної ради – по вмісту нафтопродуктів (619 мг/кг).

В обстежених грунтах навколо автошляхів міститься наднормативна кількість міді (Вінниця – Тростянець до 5 ГДК), свинцю (Вінниця – Київ до 10 ГДК), кобальту (Вінниця – Київ, до 5 ГДК), свинцю від 1,2 до 5 ГДК на всіх автошляхах Вінницької області [2].

За даними обласної санітарно-епідеміологічної служби, питома вага досліджених проб грунту, який не відповідає гігієнічним нормативам по хімічних показниках, складає 3,9 %, по вмісту солей важких металів – 2,0 %.

За даними центральної геофізичної обсерваторії в пробах грунту, які відбирались в 2015 році, вміст ДДТ/ДДЕ, ізомерів ГХЦГ, трефлану, нітратів, вміст пестицидів в межах норми.

· Література

· Державна екологічна інспекція у Вінницькій області : результати роботи [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://vindei.gov.ua/.

· О.В. Мудрак. Основи загально екології. Вінниця. - ГІПАНІС. – 2001 р.-314 с.