Л.
Г. Медвідь, кандидат економічних наук, професор
А.
В. Левкович, аспірант
Львівський
торговельно-економічний університет
ЗАПРОВАДЖЕННЯ
ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ
ЛОГІСТИЧНИХ
ВИТРАТ ВИРОБНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ
В умовах
трансформаційної економіки управління
логістичними витратами виробничих підприємств набуває особливої ваги, тому
виникає необхідність вдосконалення організаційно-методичного забезпечення
прийняття управлінських рішень відповідно до змін ринкового середовища
підприємства. Цьому сприяє запровадження системи внутрішнього контролю
логістичних витрат.
Варто погодитися з твердженням
Л. В. Нападовської та С. М. Петренко, які вважають, що внутрішній контроль
повинен носити превентивний характер, що полягає у запобіганні й профілактиці
конфліктних ситуацій та служити інструментом в організації самоконтролю
менеджерів та сприяти ефективному прийняттю рішень [1, с. 36, 2, с. 11], а метою контролю є кваліфікована
допомога менеджерам в організації самоконтролю та ефективному прийнятті рішень [1,
c. 22].
На нашу думку, внутрішній контроль логістичних витрат виробничих підприємств
повинен виконувати такі функції: інформаційну, діагностичну, комунікаційну,
коригувальну, мобілізуючу та виховну. Визначений перелік функцій свідчить, що
для ефективного управління логістичними витратами підприємства потрібна чітка
система внутрішнього контролю, яка б включала такі організаційно-методичні елементи:
мету, принципи, функції, завдання, об’єкти контролю та суб’єкти контрольного
процесу і була запроваджена у повному обсязі.
Об’єктами внутрішнього контролю нами визначені логістичні витрати фази постачання, фази виробництва та фази збуту
(центри відповідальності першого рівня) та центрів відповідальності другого
рівня (центрів логістичних витрат) – структурних підрозділів, що задіяні у
процесах логістики (відділ
постачання, склади виробничих запасів, лабораторія повірки якості продукції,
тарний цех, відділ транспорту, дільниця технологічного транспорту, відділ
збуту, склади готової продукції, відділ маркетингу, відділ логістики, відділ
інформаційного забезпечення).
На основі проведеного
дослідження нами визначено послідовність запровадження внутрішнього контролю
логістичних витрат виробничих підприємств, яка має здійснюватися у три етапи.
На першому етапі
формується методологічне забезпечення внутрішнього контролю логістичних витрат,
тобто визначаються мета, принципи,
функції і завдання.
Другий етап включає дві
складові та передбачає формування обліково-інформаційного й
організаційно-методичного забезпечення. Обліково-інформаційне забезпечення вміщує: первинні документи, якими
оформляються господарські операції, унаслідок яких підприємство несе витрати,
які нами віднесені до логістичних; облікові реєстри, що відображають витрати
структурних підрозділів, які задіяні у логістичних процесах, є центрами
відповідальності другого рівня (центрами логістичних витрат) та облік їх витрат
ведеться
у відповідності до робочого плану рахунків; основні засади облікової політики
щодо логістичних витрат; бюджети центрів відповідальності першого та другого
рівнів; управлінську внутрішню звітність та відомості внутрішнього контролю
логістичних витрат за центрами відповідальності; графік документообігу.
Для формування організаційно-методичного забезпечення необхідним є
визначення об’єктів контролю, методів і контрольних процедур, розробка
внутрішніх регламентуючих документів, а також визначення суб’єктів внутрішнього
контролю та їх повноважень, координація діяльності центрів відповідальності
другого рівня, розробка організаційних регламентів.
На заключному етапі
відбувається безпосередньо запровадження регламентів внутрішнього контролю. Для цього затверджується Положення
про організацію внутрішнього контролю логістичних витрат, Положення про внутрішню управлінську звітність
щодо логістичних витрат, ознайомлюються
з внутрішніми регламентами керівники центрів відповідальності другого рівня,
проводиться розподіл повноважень та затверджуються посадові інструкції, розробляється
та затверджується графік документообігу.
Отже, підсистема внутрішнього контролю логістичних витрат виробничого
підприємства повинна мати не
формальний, а реальний і систематичний характер. Ознаками такого контролю є:
оперативний контроль за використанням матеріальних, фінансових і трудових
ресурсів з боку керівників структурних підрозділів (центрів відповідальності);
контроль, що базується на точній оцінці, який здійснюють бухгалтер-аналітик
сектора управлінського обліку та керівник відділу логістики; встановлення зворотного зв’язку з керівниками структурних підрозділів (центрів відповідальності), узагальнення результатів контролю, їх аналіз,
розроблення заходів із усунення недоліків.
Література:
1.
Нападовська
Л. В. Внутрішньогосподарський контроль в ринковій економіці: монографія / Л. В.
Нападовська – Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2000. – 223 с.
2.
Петренко
С. М. Концептуальні засади контролю: сучасна інтерпретація / С. М. Петренко //
Сталий розвиток економіки. – 2012. – № 12. – С. 17-21.