Панасенко О. І., Буряк В. П., Кейтлін І. М., Кремзер О. А., Мельник І. В., Постол Н. А., Панасенко Т. В., Самура Т. О.

Запорізький державний медичний університет

Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Запорізькій області

МЕТОДОЛОГІЯ ВИКЛАДАННЯ ТОКСИКОЛОГІЧНОЇ ХІМІЇ ПРИ ПІДГОТОВЦІ СТУДЕНТІВ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ «ФАРМАЦІЯ»

Сучасна людина живе у токсикологічній напрузі, яка викликана екологічними та техногенними катастрофами, професійними отруєннями, нещасними випадками у побуті, захворюваннями хімічної етіології [3].

Одним із засобів у боротьбі з наркоманією є бюро судово-токсикологічної експертизи Міністерства охорони здоров'я (МОЗ) України. Висновки хіміків-токсикологів про наявність та кількість отрут у досліджуваних об'єктах допомогають судово-медичним експертам у встановленні причин отруєння, а судово-слідчим органам у виявленні злочинців [2].

Оволодіння основами токсикологічної хімії необхідно провізору для одержання спеціалізації в галузі судово-хімічної експертизи, наркології, криміналістиці, клінічної токсикології, клінічної фармації, екології. Токсикологічна хімія знаходиться у зв'язку з фармакологією, фармацевтичною, аналітичною, органічною хімією. Основними її розділами є біохімічна та аналітична токсикологія. При розгляді основ біохімічної токсикології увагу слід приділяти фізико-хімічним характеристикам токсичних речовин, питанням токсикокінетики, біотрансформації отруйних речовин в організмі людини. Важливим моментом в аналітичній токсикології є розгляд положень, які пов'язані з підготовкою проб, ізолюванням, очищенням та концентруванням токсичних речовин у різних об'єктах. Для підвищення чутливості визначення використовують методи дериватизації.

У лабораторіях досліджуються біологічні об'єкти (сеча, кров, слина), але через три доби результати аналізу надають негативний результат на наявність наркотиків. В той же час важливим є не тільки встановлення факту контакту людини з наркотиками, але й з'ясування тривалості, періодичності та інтенсивності вживання наркотиків. В теперішній час досліджують також піт, волосся, а також нігті на наявність наркотиків. Основними перевагами цих об'єктів є: можливість виявлення вживання наркотиків через декілька тижнів, місяців років; можливість дослідження широкого діапазону концентрацій від терапевтичних до сублетальних; здатність виявлення динаміки вживання наркотиків, диференціації разового вживання наркотиків та хронічного; простота взяття та зберігання проб [4]. У лекційному курсі студентів слід ознайомити з розробками у цій області.

Значну увагу при викладанні токсикологічної хімії слід приділяти кількісним методам аналізу. В останнє десятиріччя пріоритетне значення набувають імунохімічні методи, хромато-мас-спектрометрія. Сучасні імунохімічні методи аналізу відрізняються високою чутливістю, специфічністю, простотою виконання, дозволяють одночасно аналізувати велику кількість проб, не потребують спеціальної пробопідготовки. Межа виявлення поляризаційного флюроімуноаналізу (ПФІА) складає 20 нг/мл, імуноферментного (ІФА) – 1 нг/мл. Термін аналізу проб досліджуваних об'єктів методом ПФІА – 22 хвилини, ІФА – 3 години. Недоліки методу: виникнення псевдо позитивних результатів, які можуть надавати перехресно реагуючі речовини. Груповий метод, що використовується у даному випадку не визначає речовини всередині групи. Широке застосування одержав комп’ютеризований метод газової хроматографії із мас-спектрометричним детектуванням (ГХ/МС), перевагами якого є висока специфічність та чутливість. Надійність ідентифікації підвищується через використання мас-спектру. Ідентифікація значно полегшується завдяки комп'ютерному пошуку. База данних включає 70 000 сполук та їх метаболітів [1]. Перспективними методами дослідження є також флуориметричний метод аналізу, тандемна мас-спектрометрія, ІЧ-фур'є-спектроскопія. Поява сучасних методів аналізу та нових методик визначення речовин повинна знайти відображення у методичній літературі. Студенту необхідно знати, як використовувати знання в практиці. Цьому повинні методи викладання токсикологічної хімії, інтеграція міжпредметних зв'язків. Лекційний курс повинен сприяти розумінню та практичному застосуванню знань студентом. Зворотній зв'язок між студентом і викладачем повинен здійснюватися через безпосередній контакт із використанням сучасних технологій. На практичних заняттях студенти повинні навчатися, використовуючи данні судово-хімічної експертизи, складати план аналізу з застосуванням хімічних та фізико-хімічних методів дослідження; оволодіти технікою проведення ізолювання речовин з біологічних об'єктів, засвоїти методологію проведення судово-хімічної експертизи та хіміко-токсикологічного аналізу для діагностики отруєнь та наркотичного сп'яніння; навчитися оцінювати та документувати результати аналізу. Контроль знань повинен здійснюватися як з використанням традиційних форм, так технічних засобів.

Запропоновані форми навчання дозволяють майбутньому провізору знаходити та оцінювати інформацію у сфері токсикологічної хімії, застосовувати цю інформацію для вирішення практичних завдань.

ЛІТЕРАТУРА

1. Вельчинська О. В., Ниженковська І. В. Токсикологічна хімія. Отруйні речовини та їх біотрансформація: навчальний посібник / О. В. Вельчинська, І. В. Ніженковська. – К.: «АДЕФ – Україна», 2015. – 320 с.

2. Крамаренко В.П. Токсикологічна хімія. – К.: Вища школа, 1995. – 424 с.

3. Куращов О.В. Интенсивная терапия острых отравлений. – Киев: Медицина, 2008. – 145 с.

4. Симонов Е.А., Изотов Б.Н. Фесенко А.В. Наркотики: методы анализа на коже, в ее придатках и выделениях. – М: «Анахарсис», 2000. – 130 с.