Бугайова В.В., Зарічна Т.П., Мозуль В.І.
Запорізький
державний медичний університет
Маркетингове
дослідження національного ринку антигістаміних лікарських засобів, які
містять лоратадин та дезлоратадин
Введення. На сьогодні
алергію називають хворобою цивілізації. Відповідно до даних ВООЗ,
за рівнем захворюваності вона посідає 3-тє місце серед інших нозологій.
Згідно зі статистичними даними, нині у світі на ту чи іншу форму
алергічних захворювань страждає до 40% населення планети, при цьому кожні 10
років частота цих захворювань подвоюється [1].
Ринок
протиалергічних лікарських засобів для системного застосування на основі
лорадатину та дезлоратадину відзначається великою кількістю асортиментних
одиниць, різноманітністю лікарських форм, доступністю, ефективністю та
відносною безпечністю, тому саме даний сектор було обрано для дослідження.
Мета. Аналіз асортименту,
фірмової структури сегменту національного ринку антигістамінних лікарських
засобів системного застосування, головним чином препаратів на основі лоратадину
та дезлоратадину; визначення конкурентоспроможності фармацевтичних
фірм-постачальників зазначених препаратів.
Матеріали та методи. Для проведення запланованих досліджень
було використано дані «Компендіуму», «Державного реєстру лікарських засобів
України».
Результати та їх обговорення.
Встановлено, що на території України в обігу знаходиться 141
лікарський засіб зазначеної дії, серед яких
29 містять дезлоратадин і 21 – лоратадин
(рис. 1) [3].
Рис.
1. Асортиментна структура антигістамінних препаратів для системного
застосування
Лікарські
препарати на основі досліджуваних речовин представлені на фармацевтичному ринку
різноманітними лікарськими формами (ЛФ). Переважають тверді ЛФ – таблетки (61%
загальної кількості ЛЗ). Однак, немалу частку становлять і рідкі – 39%
національного ринку препаратів антигістамінної дії. Вони представлені сиропами
– 27%, розчинами оральними – 10% і суспензією оральною – 2% (рис. 2).
Рис.
2. Діаграма питомої ваги лікарських форм
антигістамінної дії, що містять у своєму складі лоратадин або дезлоратадин
Аналіз фірмової
структури зазначеного сегменту ринку показав, що на національний ринок препарати досліджуваної дії надають як
вітчизняні так і закордонні фірми - виробники (табл. 1).
Таблиця 1.
Дані про фірми-виробники, які надають лікарські
засоби на основі лоратадину та дезлоратадину для лікування алергії на фармацевтичний
ринок України
|
№ |
Підприємство-виробник,
країна |
Кількість лікарських
форм |
Співвідношення% до
загальної кількості |
|
1 |
ПАТ "Фармак", Україна |
3 |
40 |
|
2 |
ПАТ "Фітофарм", Україна |
1 |
|
|
3 |
АТ "Стома", Україна |
1 |
|
|
4 |
ТОВ "Юрія-Фарм",
Україна |
1 |
|
|
5 |
ТОВ «Фармацевтична компанія
«Здоров’я», м. Харків |
2 |
|
|
6 |
ПрАТ "Технолог",
Україна |
2 |
|
|
7 |
ПрАТ «Фармацевтична фірма
«Дарниця»,м. Київ |
2 |
|
|
8 |
ТОВ "Астрафарм", Україна |
2 |
|
|
9 |
ПАТ "Науково-виробничий
центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод", Україна |
1 |
|
|
10 |
ПАТ "Київмедпрепарат",
Україна |
2 |
|
|
11 |
АТ "Лекхім-Харків",
Україна |
1 |
|
|
12 |
ТОВ "Стиролбіофарм",
Україна |
1 |
|
|
13 |
ТОВ "ДКП "Фармацевтична
фабрика", Україна |
1 |
|
|
14 |
КРКА, д.д., Ново место, Словенія |
1 |
8 |
|
15 |
Сандоз Фармасьютікалз д.д.,
Словенія |
3 |
|
|
16 |
Белупо, ліки та косметика, д.д.,
Хорватія |
2 |
4 |
|
17 |
ЗАТ Фармацевтичний завод ЕГІС,
Угорщина |
2 |
4 |
|
18 |
ТОВ ЮС Фармація, Польша |
1 |
2 |
|
19 |
СТАДА Арцнайміттель АГ (випуск
серій), Німеччина |
1 |
2 |
|
20 |
Лабораторіос Нормон С.А., Іспанія |
2 |
4 |
|
21 |
Берінгер Інгельхайм Еллас А.Е.),
Греція |
2 |
16 |
|
22 |
Фамар А.В.Е. Авлон Плант, Греція |
1 |
|
|
23 |
Дженефарм С.А., Греція |
2 |
|
|
24 |
Генефарм СА, Греція |
3 |
|
|
25 |
Шерінг-Плау Лабо Н.В., Бельгія |
4 |
8 |
|
26 |
Юнімакс Лабораторіес, Індія |
1 |
6 |
|
27 |
Гракуре Фармасьютікалс ЛТД, Індія |
1 |
|
|
28 |
Каділа Фармасьютикалз Лімітед,
Індія |
1 |
|
|
29 |
НОБЕЛ ІЛАЧ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ
А.Ш., Туреччина |
2 |
6 |
|
30 |
УОРЛД МЕДИЦИН ІЛАЧ САН. ВЕ ТІДЖ.
А.Ш., Туреччина |
1 |
|
|
Всього: |
30 |
50 |
100 |
Як
видно з таблиці, Україна може забезпечити себе власними медикаментами на
вказаному сегменті без сторонньої допомоги лише на 40%.
Серед 13
вітчизняних фірм-виробників, лідером є ПАТ "Фармак", що випускає 15%
вітчизняних ліків вищезазначеної дії (рис. 3).
Рис. 3. Діаграма
розподілу вітчизняних виробників лікарських засобів зі вказаними речовинами
60% препаратів
даної групи надходить із-за кордону, з 10 країн від 17 фармацевтичних.компаній.(рис..4.).
Рис.
4. Діаграма співвідношення виробників засобів протиалергічної дії, вміщуючих
лоратадин чи дезлоратадин
Лідером серед
іноземних виробників досліджуваного сектору є Греція, 4 фармацевтичні компанії якої
надають 16% антигістамінних засобів на ринок України.
На наступному
етапі була проаналізована конкурентоспроможність фірм, які забезпечують лікарськими засобами, що містять лоратадин і
дезлоратадин, національний фармацевтичний ринок. Для визначення рівня
конкуренції між виробниками препаратів-аналогів розрахували коефіцієнт
напруженості Кvi за формулою:
Кvi=
де n – кількість
всіх конкурентних аналогів фірм.
При цьому
досліджувані лікарські препарати були згруповані за діючими речовинами на 2
групи згідно класифікації АТС. Результати розрахунку наведено в таблиці 2.
Таблиця 2.
Показники коефіцієнту напруженості між виробниками
лікарських засобів на основі лоратадину та дезлоратадину
|
Назва лікарського
засобу |
Коефіцієнт
напруженості (Кvi) |
|
Лоратадин |
0,94 |
|
Дезлоратадин |
0,95 |
Проаналізувавши
отримані дані, можна зробити висновок про існування дуже високої конкуренції
серед фірм-виробників вищезазначених препаратів.
Далі розрахували
частку сегменту національного фармацевтичного ринку, яку займає кожна з
фірм-виробників лікарських засобів антигістамінної дії. Розрахунок проводили за
формулою:
dij=
де nij–
кількість препаратів j-тої фірми в i-сегменті;
∑nij–
сумарна кількість препаратів i-го сегменту, зареєстрованих в
Україні.
Дані розрахунку
наведено в таблиці 3.
Таблиця 3.
Частка сегменту фармацевтичного ринку, яку займає
кожна з фірм-виробників лікарських засобів антигістамінної дії досліджуваного
сегменту
|
№ |
Підприємство-виробник,
країна |
Частка сегменту ринку
(dij) |
|
1 |
ПАТ "Фармак", Україна |
0,06 |
|
2 |
ПАТ "Фітофарм", Україна |
0,02 |
|
3 |
АТ "Стома", Україна |
0,02 |
|
4 |
ТОВ "Юрія-Фарм",
Україна |
0,02 |
|
5 |
ТОВ «Фармацевтична компанія
«Здоров’я», м. Харків |
0,04 |
|
6 |
ПрАТ "Технолог",
Україна |
0,04 |
|
7 |
ПрАТ «Фармацевтична фірма
«Дарниця»,м. Київ |
0,04 |
|
8 |
ТОВ "Астрафарм",
Україна |
0,04 |
|
9 |
ПАТ "Науково-виробничий
центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод", Україна |
0,02 |
|
10 |
ПАТ "Київмедпрепарат",
Україна |
0,04 |
|
11 |
АТ "Лекхім-Харків",
Україна |
0,02 |
|
12 |
ТОВ "Стиролбіофарм",
Україна |
0,02 |
|
13 |
ТОВ "ДКП "Фармацевтична
фабрика", Україна |
0,02 |
|
14 |
КРКА, д.д., Ново место, Словенія |
0,02 |
|
15 |
Сандоз Фармасьютікалз д.д.,
Словенія |
0,06 |
|
16 |
Белупо, ліки та косметика, д.д.,
Хорватія |
0,04 |
|
17 |
ЗАТ Фармацевтичний завод ЕГІС,
Угорщина |
0,04 |
|
18 |
ТОВ ЮС Фармація, Польша |
0,02 |
|
19 |
СТАДА Арцнайміттель АГ (випуск
серій), Німеччина |
0,02 |
|
20 |
Лабораторіос Нормон С.А., Іспанія |
0,04 |
|
21 |
Берінгер Інгельхайм Еллас А.Е.),
Греція |
0,04 |
|
22 |
Фамар А.В.Е. Авлон Плант, Греція |
0,02 |
|
23 |
Дженефарм С.А., Греція |
0,04 |
|
24 |
Генефарм СА, Греція |
0,06 |
|
25 |
Шерінг-Плау Лабо Н.В., Бельгія |
0,08 |
|
26 |
Юнімакс Лабораторіес, Індія |
0,02 |
|
27 |
Гракуре Фармасьютікалс ЛТД, Індія |
0,02 |
|
28 |
Каділа Фармасьютикалз Лімітед,
Індія |
0,02 |
|
29 |
НОБЕЛ ІЛАЧ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ
А.Ш., Туреччина |
0,04 |
|
30 |
УОРЛД МЕДИЦИН ІЛАЧ САН. ВЕ ТІДЖ.
А.Ш., Туреччина |
0,02 |
Із таблиці
видно, що найбільша питома вага в аналізованому секторі припадає на Шерінг-Плау
Лабо Н.В., Бельгія (dij=0,08). Дана компанія виступає і виробником
оригінальних фірмових препаратів («Кларитін», «Еріус»), тому вивчення рівня
монополізації не проводилося.
Окрему ланку
антигістамінних лікарських засобів займають фітопрепарати. Нині в практичній
медицині завдяки широкому використанню синтетичних лікарських засобів і
недостатній обізнаності лікарів з фармакологічними властивостями лікувальних
трав, інтерес до фітотерапії знизився. Однак, беручи до уваги появу
багаточисленних терапевтичних невдач і ятрогенних ускладнень, у деяких випадках
терапія лікарськими рослинами є виправданою і незбіжною. Перевагами такого
лікування є можливість тривалого застосування без істотних побічних явищ
завдяки низькій токсичності, полівалентна дія через наявність цілого комплексу
біологічно активних речовин, що мають схожу спорідненість з людським організмом.
Проаналізувавши
асортимент протиалергічних лікарських засобів, на фармацевтичному ринку України
присутній лише один комплексний фітопрепарат ПАТ «Лубнифарм» – «Збір
протиалергійний», до складу якого входять трава череди, листя фіалки, квітки
бузини чорної, листя кропиви, корені солодки, листя подорожника великого. Компоненти
збору містять глікозиди, флавоноїди, ситостерин, сапоніни, каротиноїди,
органічні кислоти, дубильні речовини, слиз, вітаміни, кумарини та інші сполуки.
Цей комплекс біологічно активних речовин чинить сечогінну, потогінну,
протизапальну, антиалергічну, жовчогінну, бактерицидну, болезаспокійливу,
спазмолітичну, противиразкову, кровоспинну та ранозагоювальну дію. Протиалергійна
дія обумовлена блокадою Н1-гістамінових
рецепторів та зв’язуванням гістаміну. Не виявляє седативного і снодійного
ефектів, що дозволяє застосовувати препарат у робочий час [4].
Відомо, що в
аптеках можна купити також однокомпонентну лікарську рослинну сировину для
профілактики або зменшення симптомів алергії, що володіє ранозагоювальною, бактерицидною, протисвербіжною діями, наприклад, квітки ромашки,
кору дуба, трава звіробою, квітки календули та багато ін. Проте, при складанні
зборів лікарських рослин, виробники враховують механізм їх дії таким чином, щоб
у складі було декілька видів рослинної сировини з однаковими основними
властивостями, але різними супутніми біологічно активними речовинами. При їх
застосуванні забезпечується комплексне надходження активних речовин, що
особливо необхідно при лікуванні алергічних захворювань.
Висновки. Проведені маркетингові дослідження
національного ринку лікарських засобів протиалергічної дії, які містять
лоратадин та дезлоратадин показали, що
лише 40% лікарських форм постачають вітчизняні фірми-виробники, у зв’язку з цим
пояснюється актуальність освоєння їх виробництва на території України.
Безсумнівним
лідером серед українських виробників виступає ПАТ «Фармак», хоча і доля
виробництва зазначених препаратів у нього невелика, лише 15%.
Аналіз
конкурентоспроможності продемонстрував високий рівень конкуренції серед
фірм-виробників вищезазначених препаратів
Ознайомлення з
антигістамінними фітопрепаратами на фармацевтичному ринку показало наявність
великої кількості лікарської рослинної сировини і мізерно малої кількості
багатокомпонентних рослинних сумішей.
Відсутність широкого вибору фітопрепаратів, що
застосовуються з метою попередження, профілактики та лікування алергії,
говорить про існування так званої «ринкової ніші» та можливості розвитку фармацевтичних
підприємств у даній галузі.
Література:
1. Супрун Є.В.,
Пімінов О.Ф. Поліноз: сезонні и позасезонні проблеми / Щотижневик «Аптека». –
2013. - № 28 (899). – С. 14-15.
2. Корицька І.В.
Специфічна імунотерапія як найбільш перспективний метод лікування алергічних
захворювань. // Газета «Новини медицини і фармації». – 2010. – №322.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mif-ua.com/archive/article/12429
3. Державний
реєстр лікарських засобів України. Пошук лікарських засобів. [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://www.drlz.com.ua/
4. Компендіум.
Лікарські препарати. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://compendium.com.ua/