Педагогические  науки / 5. Современные методы преподавания

А.В. Гошовська

кафедра акушерства, гінекології та перинатології

Вищий державний навчальний заклад України

«Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці

ПЕДАГОГІЧНІ ІНОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ у ВИХОВАННІ АКУШЕР-ГІНЕКОЛОГІВ

Вступ. Практика наукової підготовки медичних працівників у вищих медичних закладах України свідчить, що використання традиційних дидактичних методів і засобів не забезпечує інтенсивного розвитку пізнавальної діяльності, індивідуальних здібностей та фахових знань студентів. Водночас, ізольоване, розрізнене вивчення природничих дисциплін у загальноосвітній школі, збільшення обсягу наукової інформації, поява нових підходів до інтерпретації явищ і понять та завдання, які стоять перед професійною школою, виявляють суперечності між традиційними способами викладання дисциплін і сучасними вимогами підготовки майбутніх фахівців. Подолання цих суперечностей можливе за умови використання нових підходів до навчання, зокрема – інноваційних педагогічних технологій.

Мета роботи полягає у розробці та використанні нових підходів до навчання студентів медиків.

Методи дослідження. Аналіз літератури, бесіди, анкетування, тестування, вивчення результатів навчання студентів та педагогічного досвіду. Під інновацією в навчанні розуміють процес створення та поширення нових засобів (нововведень) для пошуку оригінальних, нестандартних розв’язань різноманітних педагогічних проблем [9]. Педагогічні інновації – це діяльність, спрямована на оновлення педагогічного процесу та його раціоналізацію й оптимізацію. Інноваційне навчання, на відміну від традиційного, має на меті не стільки подання певної суми знань студенту, а, перш за все, забезпечення розвитку його особистості, залучення до різноманітних видів пізнавальної діяльності, що активізує самостійність, ініціативу, винахідливість, створює основу для розвитку творчих здібностей. В інноваційному навчанні форми та методи викладання не регламентують. Тут важлива здатність викладача до творчості, відкриття, розробки та застосування нових підходів до навчання. Пріоритетними в цьому плані є групова навчальна діяльність та модульно-рейтингова технологія навчання. Особливості технологічного підходу до навчання полягають у спрямуванні навчання на досягнення конкретної мети і, на цій основі, – коригування навчального процесу через зворотній зв’язок. Навчальний процес за модульно-рейтинговою технологією на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології передбачає впровадження сучасних форм роботи та поєднання різних підходів до навчання. Акушерство як і інші клінічні дисципліни, створює у студентів медиків основу для формування відповідних знань, умінь і навичок та займає важливе місце у професійній підготовці лікарів. Принцип модульності підвищує рівень диференціації в навчанні акушерства і гінекології. Засобами структурування змісту навчального матеріалу з використанням різних форм, методів, прийомів навчання забезпечується розвиток особистості. Для кращого розуміння специфіки модульного навчання з’ясуємо поняття «модуль». Модуль трактується як одиниця міри, що визначає цілого і частини, тобто, це – задокументована, завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики), що реалізується відповідними формами навчального процесу [6, 8]. Конкретизовані навчальні цілі Навчання Оцінювання Виправлення / коригування педагогічному розумінні – це змістова одиниця логічно завершеної частини навчального матеріалу. Тобто, навчальний матеріал дисципліни акушерства і гінекології, що згідно з програмою, підлягає засвоєнню студентами, виступає єдиним цілим, а в ньому виділяються окремі модулі. Модуль є окремою дидактичною одиницею змісту, оскільки складається із завершеної, взаємопов’язаної навчальної інформації та методичних вказівок щодо досягнення дидактичних цілей. Модулі структуровані на відносно невеликі за обсягом та поєднані за змістом частини – змістові модулі. Вивчення кожного модуля завершується підсумковим контролем знань студентів. Організація навчання за цією системою вимагає від викладача формувати знання таким чином, щоб нові складні і не зрозумілі поняття стали доступними для студента, а отримані знання були глибокими, стійкими та довготривалими. Модульно-рейтингова технологія навчання акушерства та гінекології передбачає організацію навчального процесу в безперервному режимі за завчасно заданою модульною програмою та відповідною системою оцінок. У студентів з’являються нові значні мотиви для наполегливої навчально-пізнавальної роботи. Отримуючи на кожному занятті об’єктивну оцінку в балах за навчальну діяльність, студент має стимул до покращення результатів навчання. Важливу роль відіграє при цьому накопичення балів та прозорість і гласність в оцінюванні результатів. Рейтингові оцінки всіх студентів відомі, кожен вид діяльності оцінюється і мотивується. Систематичність і об’єктивність оцінювання знань організовує та дисциплінує студентів, сприяє наполегливості і цілеспрямованості, допомагає виховувати навички самоконтролю. Основну увагу при використанні модульної технології навчання зосереджуємо на формуванні здібностей студентів до самостійного набуття знань, умінь та навичок. Значне збільшення частки самостійної роботи у навчанні за модульною-рейтинговою системою дозволяє стимулювати навчальну і творчу діяльність студентів, їх здатність до самоосвіти. Самостійна робота оцінюється викладачем і певна кількість балів зараховується до їх загального рейтингу. Такий підхід не тільки спонукає студентів до вивчення акушерства і гінекології, але й до пошуків додаткових матеріалів. Крім того, оцінювання в балах самостійної роботи має виховне значення. Студентам прищеплюється прагнення до самонавчання, вміння здійснювати самоконтроль. Таким чином, модульне навчання має такі переваги перед (традиційним) підходом до навчання: - зміст навчального матеріалу розподіляється на окремі функціонально- змістові одиниці – модулі, що охоплюють навчальний матеріал, який має відносно самостійне значення, характеризується цілісністю і завершеністю змісту; - змінюється форма спілкування викладача і студента на практичному занятті: викладач спілкується як опосередковано – через організацію модульного навчання, так і безпосередньо з кожним студентом індивідуально; - зменшується частка прямого інформування студентів, розширюються можливості групової роботи, ігрового моделювання та інших активних форм навчання; - самостійній роботі студента відведено оптимальну кількість часу, в процесі якої він вчиться цілепокладанню, плануванню, самоорганізації, самоконтролю та самооцінці. Таким чином, студент самостійно визначає власну освітню траєкторію, а викладач здійснює управління процесом навчання – організовує, координує, консультує та контролює. Рейтингова технологія оцінювання навчальних досягнень студентів забезпечує чітке визначення обсягів та якості виконаної ними навчальної та наукової роботи і виставлення за неї відповідних балів та характеризується тим, що: - стимулює систематичну роботу студентів з навчальної дисципліни протягом усього терміну її вивчення; - підвищує об’єктивність оцінювання навчальних досягнень студентів: підсумкова оцінка (екзаменаційна чи залікова) з навчальної дисципліни позбавляється випадковості, вирішальну роль відіграє сума набраних балів; - процедура контролю набуває прозорості – діє накопичувальна система балів: викладач перевіряє та оцінює кожний вид навчальної роботи студента, а студент має можливість відстежувати свої навчальні досягнення; - з’являється ефект загальності, у студентів формується адекватна оцінка власних навчальних досягнень; - дає змогу студентам тримати на постійному контролі власні навчальні досягнення. Інноваційним засобом удосконалення процесу формування й розвитку особистості в освітньому просторі є групова навчальна діяльність, яку поєднуємо з модульно-рейтинговою технологією. Групова навчальна діяльність має позитивний ефект і спрямована на досягнення спільної мети. Вона об’єднує і, одночасно, – викликає змагання, конкуренцію, що відповідає вимогам ринкової економіки та модульної системи організації навчального процесу. Основними елементами в технологічному процесі групової роботи є: І. Підготовка до виконання групового завдання: а) постановка задачі; б) інструктаж про зміст і послідовність роботи; в) розподіл дидактичного матеріалу в групах. ІІ. Групова робота: а) знайомство з матеріалами, планування роботи в групі; б) розподіл завдань між членами групи; в) обговорення індивідуальних результатів роботи в групі; г) обговорення завдань групи; г) підсумки. ІІІ. Заключна частина: а) повідомлення про результати роботи в групі; б) аналіз пізнавальної задачі; в) загальний висновок про групову роботу і виконання встановленої задачі; г) висновки [2, 4]. Викладач у процесі групової роботи, контролює хід роботи в групах; консультує, відповідає на запитання, координує діяльність, а при необхідності – допомагає окремому студенту чи групі в цілому. Групова робота надає можливості для стимулювання зацікавленості студентів, їх співпраці і може значно заощадити час та покращити навчальні досягнення окремих студентів [3,5].

Висновки Таким чином, викладач, працюючи в умовах нової системи освіти, зорієнтованої на злиття з світовим освітнім простором, повинен оволодіти не лише певним набором методів і прийомів організації навчального процесу, а й знати сучасні педагогічні інноваційні технології та впроваджувати їх у практику. Використання групових форм організації навчання акушерства і гінекології і діяльності студентів в умовах модульно-рейтингової системи є однією з умов педагогічних інноваційних технологій навчання у вищій школі.

Література

1. Освітні технології: Навчально-методичний посібник /За ред. О.М. Пєхоти.- К.: АСК, 2013. – 255с

2. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи.– К.: ЦНЛ, 2003. – 314с

3. Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика.- К.: Партнер, 2007. – 193с

4. Фурман А.В. Модульно-розвивальне навання – система педагогічних інновацій // Педагогіка і технологія. – 2005. – №3.

5. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник.- К.: Академвидав, 2014. 6. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. – М.: Педагогика, 2009. – 192с

7. Технологія навчання біології /Упоряд. К.М.Задорожний. – Харків, Основа. – 2008. – 160с

8. Нісімчук А.С., Смолюк О.І., Падалка О.С. Педагогічна технологія у сучасному вузі /Навч. посібник. – К.: УСДО, 2014.

9. Ждан В. М. Реформування вищої медичної освіти в Україні відповідно до Болонського процесу // Трибуна лікаря. – 25.05.05. – №100. – 2с 10.