Теренко О. О.

ІНТЕГРАЦІЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ТЕЛЕБАЧЕННЯ У СИСТЕМІ НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ КАНАДИ

Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка

Дистанційне навчання широко використовується у системі освіти дорослих. У Канаді набула значного рівня розвитку інтеграція навчальної діяльності на основі комп’ютерних технологій та телебачення. На приклад, програми з освіти дорослих транслюються у телевізійному ефірі, починаючи з 1980 року. Такі програми отримали назву «академії».

Розробники академій мали за мету забезпечити жителів провінцій можливістю здобути ґрунтовні знання з предметів. Результати соціологічного дослідження, проведеного телевізійною компанією продемонстрували, що у жителів віддалених регіонів є освітні потреби, які вони були не в змозі задовольнити у зв’язку з неможливістю відвідувати традиційні заняття із-за причин сімейного характеру та способу життя. З огляду на це на «Онтаріо ТВ» почали транслювати освітні програми з метою встановлення зворотного зв’язку з дорослими учнями.

Ключовими складниками «академій» були телепрограма, що містила 8 фільмів тривалістю 1 годину; друковані навчальні матеріали; комп’ютерна програма.

В основі деяких академій лежали готові до ефіру програми. На приклад, академія «Музика і люди» містила 8 годин програм, протягом яких розглядались музична специфіка всіх континентів з виконанням найбільш відомих музичних творів. У «Академії для батьків» протягом 12 годин розкривалась специфіка психологічного розвитку дитини, досліджувалась проблема соціалізації, когнітивного та мовленнєвого розвитку дитини, дисципліни, ігрової діяльності. Академія «Здоров’я та навколишнє середовище» націлена на роз’яснення шляхів збереження здоров’я та триває 14 годин. Академія «комп’ютери в освіті» знайомила з функціями комп’ютера та можливостями їх застосування у навчальній діяльності [1].

Розробкою змістового наповнення кожної академії займались університетські викладачі, фахівці з дизайну засобів масової інформації, фахівці з комп’ютерного навчання.

Друковані матеріали академій складалися з навчально-методичного посібника, у якому розкривалась мета вивчення курсу та завдання кожного навчального розділу; методичних рекомендацій з вивчення теми; переліку заходів, які проводились у провінції та стосувалися академії; програми телепередач; переліку статей обсягом від 2 до 15 сторінок та списку рекомендованої літератури; завдань для тестового контролю із множинним вибором відповіді.

Після проходження курсу студенти мали надіслати поштою виконані завдання. Комп’ютерна програма перевіряла правильність виконання завдань, студентам відправлявся лист з оцінкою та зауваженнями. Організатори академій та студенти підгримували взаємозв’язок шляхом переписки. Перший лист був організаційного характеру, у останньому листі підсумовувалися результати навчання та виставлялася оцінка. Під час навчання надсилалися ще декілька листів, спрямованих на консультування з приводу складних тем та інформування про відкриття у конкретній сфері науки. Переписка була націлена на підвищення рівня здійснення педагогічного процесу за рахунок встановлення зворотного зв’язку з кожним учасником навчальної діяльності.

Під час вступу до академії студенти заповнювали анкету, у якій зазначали вік, стать, професію, освіту, спектр інтересів та мету здобуття освітніх послуг. На основі зазначеної інформації комп’ютерна програма складала характеристику кожного студента. Також за рахунок комп’ютерної програми здійснювався контроль за виконанням домашнього завдання. У комп’ютерній програмі здійснювався автоматичний підрахунок балів, які набрав студент. На основі інтеграції індивідуальної характеристики студента та відповідей, що були ним надані на контрольні запитання комп’ютерна програма розробляла індивідуальні рекомендації для підвищення рівня якості навчання. Спектр рекомендацій був досить широким, оскільки вони були направлені на підтримку студентів з низьким рівнем знань та підкреслення високих результатів у навчальній діяльності у успішних студентів. Комп’ютерна програма дозволяла визначити рівень успішності кожного студента на всіх етапах навчальної діяльності [3].

Студенти, які завершили вивчення програми у одній академії реєструвалися до інших академій, оскільки вони користуються широким попитом. Найбільш широким попитом користуються «Академія для батьків» та «Комп’ютери в освіті», оскільки в середньому до цих академій були зараховані більше 10000 студентів. Ключовим мотивом подання заяви про зарахування до академії є потреба здобути корисну інформацію у зручний спосіб. Телевізійне навчання надавало студентам можливість вибору та відносну незалежність освітнього процесу. Суттєвим превагами академій були систематичність, системність та заданий ритм.

Література

1. Given L. M. The Social Construction of the «Mature Student» Identity: Effects and Implications for Academic Information Behaviours : Doctor of Philosophy Dissertation / Given Lisa M. – London : University of Western Ontario, 2000. – 365 р.

2. Glossary: Promoting Innovation in Lifelong Learning [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.elearningeuropa.info/main/index.php?page=glossary.

3. Gordon T. Tuition-Waiver Policies for Older Learners in University Courses: Past Practices, Current Developments and Future Prospects / T. Gordon // The Canadian Journal of Higher Education. – 2003. – Vol. 33. – № 2. – Р. 57–80.

4. Gotteson R. L. The Adult with Learning Disabilities: an Overview / R. L. Gotteson // Learning Disabilities: а Multidisciplinary Journal. – 1994. – № 5 (1). – Р. 1–14.