К.філол.н. Куликова В.Г.

Національний технічний університет України

“Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”

Косметологічний дискурс: особливості функціонування

Косметологія як наука зародилася ще у Стародавньому Єгипті, коли почали розробляти перші косметичні засоби та було укладено перший довідник з їх рецептами. Cам термін косметологія (κοσμητικός) означав «мистецтво прикрашати». Із Греції культура гігієни та естетики потрапила до Риму, де отримала подальший розвиток. Римський лікар Гален (130-200 р. до н.е.) є автором першого систематизованого підручника з косметології, де він визначав косметику як засіб маскування недоліків та підкреслював зв'язок між косметологією та медициною [3]. Щодо європейських країн, то саме у Франції XVII ст. мистецтво косметики досягло свого розквіту. У XVІІІ ст. косметологію було визнано наукою та почали проводити наукові дослідження в даній галузі.

Спираючись на дослідження М.Ф. Алефіренко [1; с. 45], нами було виявлено такі складові косметологічного дискурсу, а саме: учасниками дискурсу косметології можуть виступати косметологи, технологи, дизайнери, стилісти, журналісти, фахівці центрів естетичної медицини, консультанти тощо, з одного боку, та клієнти, читачі, інші фахівці даного напряму, замовники продукції, з іншого. Місцем реалізації косметологічного дискурсу може бути кабінет косметолога, магазин, текстовий простір, віртуальний простір. Основними цілями є вирішення косметологічних проблем; покращення зовнішнього вигляду або стану здоров’я людини; ознайомлення користувачів із послугами чи продукцією певного бренду та заохочення придбати її; обмін досвідом та досягненнями між спеціалістами косметичної галузі. До цінностей косметологічного дискурсу відносять: загальнолюдські, естетичні (здоров’я, молодість, краса, привабливість). Тематика дискурсу представлена косметологічними проблемами та недоліками, шляхами їх вирішення, описами продукції косметичних брендів, процедур чи апаратів, котрі пропонують косметологічні салони, розробками та дослідженнями у даній галузі, порадами спеціалістів та косметологів.

Виходячи з того, що косметологія сформувалася на основі медичних та природничих наук, тексти, присвячені косметології, поєднують у собі характеристики декількох дискурсів. З огляду на сферу застосування косметологічний дискурс найбільше спільних рис має саме з медичним дискурсом. Так, у косметології широко вживається медична термінологія. Досліджуючи косметологічний дискурс, нами було відмічено, що на відміну від медичного дискурсу, де головними концептами виступають «здоров'я», «тілесність» та «хвороба», косметологічний дискурс, який спрямований не лише на лікування та усунення проблем, а й на покращення зовнішнього вигляду, оперує ще й поняттями «краса», «молодість». Крім того, «екологічні» тенденції в хімічній промисловості, з якою також тісно пов’язана косметична галузь, зумовлюють появу концепту «органічність», а постійна потреба у створенні нового продукту додає ще й поняття «інноваційності».

Іншим дискурсом, з яким певною мірою пов’язаний косметологічний, є фармацевтичний. Зокрема, в текстах косметологічного дискурсу, як і у фармацевтичних, зустрічається опис дії, протипоказань, побічних ефектів продуктів та інструкція до їх застосування.

Окрім наукових дискурсів, чимало спільних рис косметологічний дискурс виявляє з рекламним. Це зумовлено як сферою застосування так і цілями косметології: інформування реципієнтів про послуги, продукцію та заохочення її придбати. До спільних рис з рекламним дискурсом ми можемо віднести використання вербальних та невербальних способів маніпуляції читачем.

Так, з-поміж спільних вербальних засобів ми виділяємо заклики, наприклад: Après l’été, déclarez la guerre aux boutons ! [4]; риторичне питання, наприклад: Votre moitié vous a encore emprunté votre crème hydratante préférée?[4]; використання засобів художньої виразності для досягнення більшої емоційності, створення ефекту і переконливості в цілому, наприклад: Une crème qui réenchante le teint et accroche la lumière. [4].

До невербальних засобів належить візуально представлена інформація, а саме: фотографії товару та людини, доповнені текстом; ілюстрації проведення косметологічної процедури; допоміжні фонові елементи, зокрема, при описі природної та органічної продукції актуальним є зображення флори, для підкреслення країни-виробника використовують фото з цієї країни тощо [2].

Таким чином, косметологічний дискурс є видом професійної комунікації, пов'язаної з косметологічними послугами, продукцією та представлений сукупністю вербальних і невербальних засобів. Головною особливістю косметологічного дискурсу є поєднання в ньому характеристик як наукових (медичного, фармацевтичного) так і рекламного дискурсів. Спільними ознаками з науковими дискурсами є вживання спеціалізованої та загальнонаукової термінології, а також чіткість, ясність, логічність викладу. Як і рекламному дискурсу, текстам косметологічного дискурсу властиві популярний, доступний виклад, засоби невербальної (зображення, шрифт, розміщення) та вербальної (звертання, заклики, риторичні питання, використання в текстах засобів художньої виразності, авторських порівнянь тощо) маніпуляції читачем.

Література:

1. Алефиренко Н.Ф. Речевой жанр, дискурс, культура / Николай Федорович Алефиренко // Жанры речи: Сб. научных статей. – Вып. 5. Жанр и культура. – Саратов: Издательский центр «Наука», 2007. – 247 с.

2. Городецька, Ірина Василівна. Англійськомовний рекламний текст косметичних засобів: структура, семантика, прагматика [Текст]: автореф. дис....  канд. філол. наук: 10.02.04 / Городецька Ірина Василівна; Чернів. нац. ун-т ім. Юрія Федьковича. – Чернівці, 2016. – 20 с.

3. Панасенко О.І. Історія косметології і аромології: навч. посібник для самостійної роботи студ. 1 курсу фармац. фак. спеціальності "ТПКЗ" / Олександр Іванович Панасенко [та ін.] – Запоріжжя : ЗДМУ, 2014. – 119 с.

4. vichy magazine [sоurсе élесtrоnіquе] – Mоdе d’ассès: https://www.vichy.fr/le-vichy-mag