Фізична культура і спорт / 1. Фізична культура і спорт: проблеми, дослідження
пропозиції.
Кондратович А.Б., Козлова Т.Г.
Київський
політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського,
Україна
Розвиток
швидкісно-силових якостей студентів, що займаються футболом
Ефективність індивідуальних, групових і командних техніко-тактичних дій у
футболі базується на високому рівні фізичної підготовленості гравця. Фізична
підготовка футболіста – процес, метою якого є досягнення й утримання стану
фізичної підготовки на рівні, який обумовлює високі спортивні досягнення. Одним з найважливіших факторів, від якого
залежить досягнення такого стану є якість тренувального процесу, його структура,
зміст і методи [2].
Під час гри у футбол виконується велика кількість рухових
проявів, які постійно змінюються. Виграти боротьбу за м’яч, уникнути
небезпечного зіткнення, устояти на ногах після поштовху суперника може тільки
добре фізично підготовлений футболіст. Силова підготовленість – невід’ємна
якість футбольного гравця. Проте прояви сили виступають у поєднанні з деякими
навичками. Статична сила є проявом потенціальних силових спроможностей м’язів і
служить фундаментом для інших проявів сили. Динамічна сила є органічною
складовою частиною рухової навички всієї ігрової діяльності і забезпечує
швидкість і спритність. Поєднання сили і швидкості утворюють швидкісно-силові
здібності, так звану «вибухову силу». Високий рівень вибухової сили і
швидкісних здібностей футболіста забезпечує ефективність гри. Прояви вибухової
сили відбуваються, наприклад, під час відштовхування, передач м’яча на далекі
відстані, під час ударів по воротах тощо [4, 5].
Відомо, що рівень швидкісних можливостей у більшій мірі
залежить від силового компонента і розвивається на базі високого рівня силових
якостей, спритності і витривалості. Футболісту необхідні такі форми прояву
швидкості: швидкість простої зорово-моторної реакції; швидкість складної
зорово-моторної реакції; швидкість стартового розбігу; дистанційна швидкість; швидкість
ривково-гальмівних рухів; швидкість виконання
технічних прийомів; швидкість переключення з однієї дії на іншу [2, 3].
Мета дослідження – оцінка рівня швидкісно-силової підготовки студентів I-II
курсів навчального відділення «футбол».
Завдання дослідження:
1.
Проаналізувати науково-методичну
літературу щодо швидкісно-силової підготовки футболістів.
2.
Застосувати розроблену методику розвитку
швидкісно-силових якостей на навчальному відділенні «футбол».
3.
Оцінити ступінь ефективності даної методики
шляхом виконання тестового завдання «Стрибок у довжину з місця» на початку і
кінці I семестру 2017-2018 н.р.
Дослідження проводилось в КПІ ім. Ігоря Сікорського на навчальному
відділенні «футбол». Тренувальний процес відбувався за програмою, в основу якої
внесені загально методичні підходи щодо побудови спортивної підготовки
спрямовані на формування і розвиток спортивної форми і зростання рівня
майстерності футболістів. Розвиток фізичних якостей відбувався комплексно у поєднанні
з техніко-тактичною підготовкою. Для розвитку швидкісно-силових якостей виконувались
комплекси вправ з набивними м’ячами, стрибкові вправи на місці та в русі,
бігові вправи на різні відрізки з м’ячем і без м’яча. Застосовувались повторний,
станційний, круговий, ігровий, змагальний методи виконання вправ. Інтенсивність
навантаження визначалась за рівнем підготовленості і залежала від ігрового
амплуа гравця. Управління тренувальним процесом здійснювалось з допомогою
постійного моніторингу стану усіх його компонентів: обліку та аналізу усієї
виконаної студентом роботи й контролем за його станом після навантаження.
Дослідження швидкісно-силових якостей футболістів ми проводили за тестом
«Стрибок у довжину з місця». Доведено інформативність і виправданість
використання саме цього випробовування [1, 3]. Результати тестового завдання представлені в таблиці 1.
Таблиця 1
Статистичний аналіз показника розвитку швидкісно-силових якостей на початковому
і повторному тестуванні, (n=25)
|
№ з/п |
Тестове завдання |
M±m початкове (вересень) (n=25) |
M±m повторне (грудень) (n=25) |
|
1 |
Стрибок у
довжину з місця (см) |
221,40±10,70 |
229,76±10,13 |
Як видно з даних, наведених у таблиці 1, показник повторного
тестового завдання покращився на 8, 36 см у порівнянні з початковим. Це
свідчить про ефективність планування та проведення учбово-тренувальних занять
на навчальному відділенні «Футбол». На основі приросту показників можна зробити
висновки про можливість застосування розробленої методики для розвитку
швидкісно-силових якостей футболістів.
Література:
1.
Арефьєв В.Г.
Основи теорії та методики фізичного виховання: підручник. – К.: Видавництво НПУ
імені М.П.Драгоманова, 2010. – 268 с.
2.
Валькевич О.
Розвиток швидкісно-силової підготовки у футболістів 13-14 років. / О.Валькевич // Молодіжний вісник. – 2014. – С. 105-107.
3.
Карпа І. Я. Структура фізичної
підготовленості кваліфікованих футболістів на етапі підготовки до вищих
досягнень / І.Я.Карпа // Педагогіка, психологія та медико-біологічні
проблеми фізичного виховання і спорту. – № 9. – 2011. – С. 53-56.
4.
Максименко А.М. Теория
и методика физической культуры:
учебник. / А.М.Максименко. – М.: Физическая
культура, 2005. – 544с.
5.
Фізичне виховання. Теоретичні та
методичні основи спортивної підготовки студентів: навч-мет.
посібн. / Укладачі: В.О.Гетман,
Ю.В.Новицький, І.Г.Скибицький.:
К.: НТУУ «КПІ», 2009. – 172 с.