Степчук О. А. , Ткачук О.О.

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Аналіз впливу стимуляторів росту рослин на сільськогосподарські культури

В наш час регулятори росту відіграють важливе значення для підвищення урожайності продукції рослинництва. Дослідження різних вчених показали, що застосування цих препаратів дає змогу додатково одержати 10-25% валового збору сільськогосподарської продукції. Підрахунки свідчать, що при впровадженні регуляторів росту на переважній більшості посівів у нашій країні можна було б отримувати додаткової продукції на шість мільярдів гривень [1].

Регулятори росту рослин – це природні або синтетичні низькомолекулярні речовини, які при малих концентраціях у рослинах (1-4)∙10^-9 суттєво змінюють процеси їх життєдіяльності. Вони містять збалансований комплекс фіторегуляторів, біологічно активних речовин, мікроелементів. Ці препарати підвищують стійкість рослин до несприятливих факторів природного або антропогенного походження: критичних перепадів температур, дефіциту вологи, токсичної дії пестицидів, ураженню хворобами і пошкодженню шкідниками [9].

Використання регуляторів росту у виробництві дозволяє зменшити обсяги застосування засобів хімічного захисту рослин. Серед стимуляторів росту в сільському господарстві досить широко використовують Емістим С, Агроемістим, Епін, Зеаемістим та інші [5]. Епін – природний біорегулятор, стимулятор росту та розвитку рослин. Застосовується для посилення росту рослин, підвищення врожайності та якості, стійкості до несприятливих факторів зовнішнього середовища і збудників хвороб. Eмістим C – високоефективний український біостимулятор росту рослин широкого спектру дії – продукт біотехнологічного вирощування грибів – епіфітів кореневої системи лікарських рослин. Збільшує енергію проростання і польову схожість насіння, стійкість рослин до хвороб (бурої іржі, кореневої гнилі та інших), стресових факторів (високих і низьких температур, посухи, фітотоксичної дії пестицидів), підвищує врожай і поліпшує якість продукції [8].

В. А. Вешицький та ін. [4] відзначають, що регулятори росту і розвитку рослин покращують фізіологічні та біохімічні процеси, ріст і розвиток рослин, підвищують врожайність і не мають токсичного впливу.

В. Ловинська, О. Вербицька вивчали вплив стимулятора росту Епін на деякі фізіологічні показники проростків Salvia splendens L. в умовах модельного досліду. Встановлено позитивний ефект Епіну на рослини S. splеndens, що проявлялось у зростанні вмісту хлорофілів а, b, а також сумарної їхньої кількості (а + b). За дії Епіну зафіксовані зміни у якісному складі білків: появі нових низькомолекулярних білків на фоні репресії синтезу більш високомолекулярних поліпептидів. Зміни якісного складу білкових компонентів супроводжувалися підвищенням ензиматичної активності АЛТ і АСТ у листках S. splеndens, при цьому більш чутливою до впливу регулятора росту виявилась АЛТ, рівень активності якої зростав на 15% порівняно з контролем [6].

І. Д. Бакай, М. Г. Василенко, О. В. Тогачинська досліджували ефективності застосування біостимулятора росту рослин Емістим С, мікродобрив Байкал ЕМ-1У, Ембіонік та Едем (витяжка) у посівах ярої пшениці. Встановлено, що біостимулятор росту рослин Емістим С (10,0 мг/т) виявився більш ефективним – у цьому варіанті кількість бур’янів становила 75,0 шт./м², або 41,1%. Препарати Ембіонік (1,0 л/га), Едем (5,0 та 10,0 л/га) проявили практично однакову ефективність, що становить 101,3; 102,6 та 111,6 шт./м2 бур’янів, або 55,5; 55,6 та 61/2%, відповідно. Препарат Байкал ЕМ-1У (4,0 л/т) виявився найменш ефективним щодо бур’янів – 133,3 шт./м2, або 73,0% порівняно з контролем – 182,5 шт./м² [2].

С. Ващук, Д. Рахметов, О. Романчук, В. Баранов проводили дослідження впливу нових регуляторів росту на вміст пігментів фотосинтезу та розчинних вуглеводів у рослин Polygonum cuspidatum Sieb. et Zuc. за умов росту на субстратах породних відвалів вугільних шахт. Для стимуляції росту рослин гірчаку, які ростуть на субстратах породного відвалу вугільних шахт, застосовували гіберелову кислоту (ГК) та нові регулятори – Епін-екстра, Циркон і Мочевин-К1. Виявлено, що позитивний вплив даних регуляторів росту на рослини гірчаку, відбувається шляхом збільшення вмісту хлорофілів і каротиноїдів. Вміст водорозчинних вуглеводів виявився практично незмінним у досліджуваного виду, що, можливо, пояснюється їх використанням на синтез полісахаридів у процесі стимуляції росту за дії регуляторів [3].

Дослідження проведені Ф. М. Марютіним, Г. В. Малиною щодо вивчення впливу окремих регуляторів росту рослин (Емістим С – 0,2, Гумісол – 20,0, Байкал ЕМ–1 У – 0,1%-й) свідчать про обмеження поширення і розвитку кореневих гнилей огірка Атлет F1 у зимових блокових теплицях. При замочуванні насіння огірка в розчинах Емістиму С, Гумісолу та Байкалу ЕМ-1У підвищується енергія проростання і його схожість. Регулятори росту Емістим С, Гумісол та Байкал ЕМ-1У впливають на активність окислювально–відновлювальних ферментів. Найбільшу ефективність серед досліджуваних регуляторів росту рослин мали Гумісол та Емістим С. Біологічна ефективність цих препаратів у середньому за три роки становила відповідно 45,9–55,0 %, а врожайність була вищою порівняно з контролем на 0,9–1,4 кг/м² [7].

Таким чином, аналіз досліджень впливу регуляторів росту на сільськогосподарські рослини свідчить, що при їх застосуванні збільшується врожайність дослідних культур, а мала концентрація препаратів дозволяє суттєво зменшити ризики забруднення навколишнього середовища, та виключити застосування агресивних хімічних сполук для захисту рослин. На даному етапі стоїть завдання розширення переліку сільськогосподарських культур для застосування регуляторів росту, та дослідження їх ефективності.

Література

1. Анішин Л.А. Вітчизняні біологічно активні препарати просяться на поля України / Анішин Л.А. // Пропозиція. – 2004. – № 10. – С. 48-50.

2. Бакай І. Д. Ефективність застосування біостимуляторів та мікродобрив на посівах ярої пшениці у Північному Лісостепу України / І. Д. Бакай, М. Г. Василенко, О. В. Тогачинська. – Захист і карантин рослин. – 2012. Вип. 58. C.17-27.

3. Ващук С. Вплив нових регуляторів росту на вміст пігментів фотосинтезу та розчинних вуглеводів у рослин polygonum cuspidatum sieb. et zuc. за умов росту на субстратах породних відвалів вугільних шахт / С. Ващук, Д. Рахметов, О. Романчук, В. Баранов. – Вісник Львівського університету. Серія біологічна. – 2013. – Випуск 62. С. 309–314.

4.

Вешицький В. А. Проблеми застосування регуляторів росту рослин при вирощуванні садивного матеріалу деревних порід / В. А. Вешицький, П. Г. Дульнєв, В. В. Сірик // [Електронний ресурс] : Наукові доповіді Національного аграрного університету. – Вип. № 4 (5). – 2006. – С. 82–87

5. Дорожкина Л. А. Применение регуляторов роста позволяет снизить пестицидную загрузку / Л. А. Дорожкина, П. Е. Пузырьков // Овощеводство и тепличное хозяйство. – М.: Сельхозиздат, 2006. – №11. – С. 31-32.

6. Ловинська В. Вплив стимулятора росту «епін» на деякі фізіологічні показники проростків salvia splendensl. в умовах модельного досліду / В. Ловинська, О. Вербицька. – Вісник Львівського університету. Серія біологічна.– 2011. – Випуск 56. – С. 255–259.

7. Марютін Ф. М. Використання регуляторів росту природного походження на рослинах огірка у зимових блокових теплицях / Ф. М. Марютін, Г. В. Малина. – Овочівництво і баштанництво. – 2007, Вип. 53. – С. 103-108.

8. Перелік регуляторів росту рослин виробництва ДП МНТЦ «Агробіотех», Емістим С. ТУ У 88.264.021-95 // Посібник українського хлібороба, 2009. – С. 103, 104.

9. Черячукін Н. Регулятори росту рослин / Н. Черячукін, О. Андрієнко, О. Григор’єва. – Агробізнес сьогодні. – №5 (204) березень 2011.